СУСПІЛЬНЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ В АНТИЧНИХ ПОЛІСАХ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ

§ 41. СУСПІЛЬНЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ В АНТИЧНИХ ПОЛІСАХ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 10

– Роздивіться карту на с. 199, визначте місце розташування античних полісів на території України. Які народи були сучасниками та сусідами греків-колоністів?

1. Яким було суспільне життя грецьких колоній у Північному Причорномор’ї та Криму?

Суспільне життя грецьких міст Північного Причорномор’я та Криму грунтувалося на тих самих засадах, що й життя в Греції.

Чорноморські міста-колонії зберігали цілковиту незалежність від тих грецьких міст, переселенці з яких їх закладали. При цьому зв’язки з батьківщиною ніколи не уривалися: саме з нею переселенці торгували, брали участь у культурному житті Греції тощо. Не залежали чорноморські поліси й від місцевого населення.

Грецькі поліси в Північному Причорномор’ї були демократичними чи аристократичними республіками. Виняток – Боспорське царство, яким правили царі. Отже, найвищу владу в більшості грецьких колоній Північного Причорномор’я зазвичай мали народні збори та ради, до складу яких належали

найповажніші громадяни. Рада готувала проекти різних постанов. Народні збори їх схвалювали, а втілювати в життя були покликані обрані на певний термін службовці – архонти, стратеги тощо.

Унікальна пам’ятка Херсонеса – біломармурова плита з присягою громадян міста. Клятва, викарбувана на плиті, свідчить про існування в Херсонесі Таврійському традиції ухвалення громадянами полісів зобов’язань перед державою.

– Прочитайте уривок з “Присяги херсонесців”. Обміркуйте відповіді на подані нижче запитання.

1. Поясніть, чому устрій Херсонеса визначають як демократичний. 2. Які права та обов’язки мали херсонесці? 3. Поміркуйте, у чому херсонесці вбачали запоруку незалежності й процвітання свого міста.

“Я не повалюватиму демократичного ладу й не дозволю цього тому, хто зраджує й повалює, і не потаю цього, але доведу до відома державних службових осіб. Я буду ворогом тому, хто замишляє та зраджує чи відторгає Херсонес, або Керкінітиду, або Калос Лімен, або укріплені пункти й територію херсонесців.

Я служитиму народові й радитиму йому найкраще й найсправедливіше для держави та громадян. Я… не розголошуватиму нічого потаємного, що може зашкодити державі, ні елліну, ні варвару. Я не даватиму або не прийматиму дарів на шкоду державі й громадянам. Я не укладатиму змови ні проти херсонеської громади, ні проти будь-кого з громадян, хто не оголошений ворогом народу. Хліб, який звозиться з рівнини, я не буду ні продавати, ні вивозити з рівнини в будь-яке інше місце, а тільки до Херсонеса”.

Прийняття присяги в давньому Херсонесі. Художник Р. Воскресенський. 1951 р.

Працюймо самостійно.

Завдання 1. Складіть (і запишіть) коротке повідомлення (3-4 речення), у якому громадянин Херсонеса інформує інших громадян на народних зборах про події в материковій Греції або в якійсь іншій країні 4-2 ст. до н. е.

2. Що визначало господарське та буденне життя греків Північного Причорномор’я та Криму?

Самостійне існування грецьких полісів Північного Причорномор’я та Криму було можливим через те, що кожен з них сам себе забезпечував усім потрібним для життя. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Високого рівня досягло ремісниче виробництво – металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Великої слави зажили грецькі майстри-ювеліри: це вони виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя.

У грецьких містах вирувала торгівля. Основними товарами, що вивозилися до Греції, були зерно, худоба, шкури, хутро, солона риба, сіль, раби. Купували там міста-колонії металеві вироби, зброю, тканини, коштовні прикраси, посуд, прянощі, оливкову олію та вина. З Афін, зокрема, завозили розкішні чорнофігурні та червонофігурні вази, мармурову й бронзову скульптуру, ювелірні прикраси. Греки підтримували постійні контакти з місцевим населенням, торгуючи також і з ним. У кожному грецькому місті-колонії карбували власну монету.

– Доведіть на прикладах, що господарство мешканців грецьких міст-держав Північного Причорномор’я та Криму було розвиненішим, ніж у кочових племен.

Працюймо самостійно.

Завдання 2. Скориставшись пам’ятками, сформулюйте кілька тверджень про розвиток господарства в античних полісах на території України. Свою відповідь почніть словами: Зображені пам’ятки свідчать про розвиток у греків, мешканців античних полісів Північного Причорномор’я та Криму, …

1. Прорисовка монет міст Північного Причорномор’я. 2-3. Посуд із зображенням торговельних та військових кораблів давніх греків; праці ремісників. 4. Скронева підвіска роботи майстрів Боспорського царства, знайдена в скіфському кургані Куль-Оба (поблизу Керчі), із зображенням голови Афіни. 4 ст. до н. е. 5. Руїни будинку грецького винороба, далі – заготівельника риби з давнього Херсонеса Таврійського.

3. Яким було духовне життя мешканців міст Північного Причорномор’я?

Найшанованішим із божеств у Північному Причорномор’ї був Аполлон. До нього зверталися, вирушаючи в дорогу, під час тривалої морської подорожі, обираючи місце для майбутньої колонії тощо. Поклонялися Деметрі, Афродіті, Діві (покровителька Херсонеса). Для вшанування цих богів споруджували капища, храми, вівтарі. Молилися й просто у житлових будинках.

Вільне населення грецьких міст Північного Причорномор’я здобувало таку саму освіту, як і мешканці Греції. Про неабияку освіченість колоністів свідчить велика кількість знахідок із написами на речах – посвятами, побажаннями, іменами й навіть шкільними вправами, а також листів, вирізьблених на свинцевих пластинках. Традиційно греки дбали не лише про розвиток інтелекту, а й про фізичну досконалість. Різнобічну освіту надавали, зокрема, гімнасії. Залишки такого навчального закладу пощастило знайти в Ольвії. Багато прихильників мали Ахіллеї – спортивні змагання, що їх влаштовувала Ольвія. У них брали участь не тільки колоністи Причорномор’я, а й греки з Еллади. У писемних пам’ятках є згадки про вчителя музики Ісіла, який брав участь у дельфійських музичних змаганнях.

Сенсацією в науковому світі стало відкриття в 1954 р. в Херсонесі залишків єдиного в Північному Причорномор’ї давньогрецького театру. Театр у Херсонесі діяв багато століть. Уміщував близько 3 тисяч глядачів. У ньому ставили комедії та трагедії, відбувалися музичні й літературні змагання.

Працюймо самостійно. Завдання 3.

– Доведіть, що мешканці грецьких колоній Північного Причорномор’я плекали духовні цінності античного світу. Наведіть не менше трьох аргументів.

– Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) – від 1 до 3 балів; так само від 1 до З балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок – 12 балів).

– Слово “гармонія” – грецького походження. У перекладі воно означає “злагодженість”, “скріплення”. Його вживають, наголошуючи на стрункій узгодженості частин єдиного цілого в житті й мистецтві, на відчутті міри. Чому саме цим словом іноді характеризують грецьку цивілізацію?