Мета:
– актуалізувати знання про основні форми рельєфу, формувати знання про особливості формування рельєфу, найбільші рівнини і гори Євразії; створити умови для розуміння відмінностей тектонічної будови та рельєфу Євразії від інших материків; удосконалювати практичні вміння та навички виявляти закономірності розташування форм рельєфу та корисних копалин за тематичними картами атласу;
– розвивати вміння встановлювати аналогії, порівнювати, будувати логічні міркування, робити висновки;
– виховувати самостійність,
Обладнання: фізична карта Євразії, карта будови земної кори, підручники, атласи, шаблони, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади форм рельєфу, знаходити та показувати їх на карті; виявляти та пояснювати закономірності розміщення форм рельєфу та корисних копалин Євразії.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
Робота в парах
Прийом “Картографічна розминка”
Учні ставлять один одному питання за
Перевірка домашнього завдання.
Прийом “Взаємоопитування”
Учні обмінюються зошитами та розв’язують тестові завдання, які складали вдома.
Прийом “Бліцопитування”
– Які геологічні ери вам відомі? Які періоди гороутворення їм відповідають?
– Пригадайте, які тектонічні структури лежать в основі материків Північна й Південна Америка.
– Як утворилися Кордильєри й Анди?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Робота з фізичною картою Євразії
Прийом “Проблемне питання”
Від інших континентів земної кулі Євразія відрізняється надзвичайним різноманіттям природи. Визначимо, у чому полягає ця надзвичайність та які причини її зумовили. Почнемо із рельєфу материка.
Розгляньмо фізичну карту Євразії. Євразія виділяється найбільш складним і різноманітним рельєфом. Тут розташовані найвищі гірські хребти на Землі, великі плоскогір’я й низовини, найглибші западини.
Чим, на вашу думку, обумовлена така складна будова поверхні материка?
(Відповіді учнів.)
Отже, ви вважаєте, що однією з головних причин різноманіття форм рельєфу материка є складна тектонічна будова материка. Для доведення ваших припущень проаналізуймо зв’язок між геологічною будовою та рельєфом материка.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виявлення особливостей тектонічної будови
Робота з тектонічною картою Євразії
На відміну від інших материків, основу Євразії становлять декілька давніх платформ, сполучених між собою різновіковими складчастими поясами. Давні платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Китайська, Аравійська й Індостанська. Євразія займає не тільки всю Євразійську літосферну плиту, а й частини Індо-Австралійської та Африкано-Аравійської. Уздовж лінії їх зіткнення земна кора зім’ята у складки – там в альпійську епоху утворився Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс. Уздовж східного узбережжя материка на стику з Тихоокеанською літосферною плитою простягнувся ще один пояс альпійської складчастості – Тихоокеанський.
Висновок 1. Тектонічна будова Євразії складна та відрізняється від інших материків.
2. Виявлення закономірностей розташування основних форм рельєфу материка
Робота з мультимедійною презентацією, картами атласу
Завдання. 1) Зіставте фізичну карту Євразії та карту будови земної кори. 2) Установіть закономірності розташування основних форм рельєфу материка. 3) Позначте на шаблонах у зошитах розташування основних форм рельєфу.
У межах платформ сформувався рівнинний рельєф різної висоти. Величезні простори на сході Європи займає Східноєвропейська рівнина, яка сформувалася на однойменній платформі. Давнім азіатським платформам відповідають Середньосибірське плоскогір’я, Велика Китайська рівнина, плоскогір’я Декан, рівнини Аравійського півострова.
Великі простори материка належать до складчастих споруд палеозойського віку. У цей період 300-800 млн років тому утворилися Скандинавські та Уральські гори, хребти Алтаю, Саянів, Тянь-Шаню, Кунь-Луню. У наступні геологічні епохи вони руйнувалися, згладжувалися, їхні окремі ділянки знов підіймалися, утворюючи складчасто-брилові гори. Характерною ознакою Євразії є утворення гірських систем в областях кайнозойської складчастості. Через усю Євразію, від Піренейського півострова на заході до Великих Зондських островів на південному сході, простягнулися гірські споруди: Піренеї, Альпи, Апеннінські та Балканські гори, Карпати, Кримські гори, Кавказ, Памір, Гімалаї. Місцями гірські хребти розходяться і, чергуючись із плоскогір’ями, утворюють великі нагір’я – Малоазіатське, Іранське, Тибет. Ці гірські системи виникли кілька десятків мільйонів років тому на місці затопленого морем прогину між Євразією й Гондваною, утворивши Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс.
Другий складчастий пояс – Тихоокеанський – проходить уздовж ланцюга островів – Великих і Малих Зондських, Філіппінських, Японських, Курильських, Сахаліну, півострова Камчатка, а потім переходить на материк, захоплюючи його північно-східну окраїну. Острівні дуги сусідять із найглибшими океанськими жолобами: Маріанським, Філіппінським, Курило-Камчатським.
Висновок 2. Однією з причин, що обумовили різноманітність форм рельєфу материка, є особливості його складної будови земної кори. У межах давніх та молодих платформ сформувалися рівнини. Областям складчастості різного віку відповідають гори.
3. Роль зовнішніх чинників у формуванні рельєфу материка
Робота з мультимедійною презентацією, фізичною картою атласу
Значний вплив на рельєф Євразії справило давнє зледеніння. У Європі центр зледеніння був на Скандинавському півострові, в Азії – на півострові Таймир. Льодовики просувалися на південь уздовж Східноєвропейської рівнини й Західносибірської низовини, шліфуючи нерівності рельєфу й переміщаючи величезні маси гірських порід, що спричинило утворення своєрідних льодовикових форм рельєфу у вигляді валів, пагорбів, гряд і улоговин, які згодом заповнювалися водою, утворюючи озера.
Для великих просторів – на півночі Азії – характерна багаторічна мерзлота – шар мерзлої землі, який постійно зберігає температуру нижче 0 °С. В окремих місцях глибина такого шару досягає кількох сотень метрів. Із багаторічною мерзлотою пов’язане утворення бугрів із крижаними ядрами усередині й великих неглибоких улоговин, які утворилися в результаті просідання поверхневих шарів у місцях відтавання ділянок підземного льоду.
У внутрішніх пустельних районах материка “господарює” вітер. Його діяльність спричиняє утворення барханів і дюн у піщаних пустелях і вражаючих своїми неймовірними обрисами “еолових міст”.
Ерозійна діяльність річок призводить до зрізаності рельєфу, утворення річкових долин, відкладення наносів на рівнинах.
Висновок 3. Сучасний вигляд поверхні материка – це результат тривалої взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів, які відбуваються на Землі. Великі форми рельєфу, створені внутрішніми силами, потрапляють під вплив вод, льодовиків, вітру, вивітрювання тощо.
4. Виявлення закономірностей розташування родовищ корисних копалин
Робота з фізичною картою та картою будови земної кори
Завдання. За картами атласу установіть основні закономірності розміщення корисних копалин материка. Результати занесіть у таблицю.
Корисні копалини Австралії | ||
Паливні | Рудні | Нерудні |
Із виходами на поверхню магматичних і метаморфічних порід у виступах фундаменту платформ і в горах пов’язані найбільші родовища рудних корисних копалин. Багаті родовища залізних і марганцевих руд лежать у надрах Східноєвропейської рівнини, Уральських гір, Скандинавського півострова, Індостану. Уздовж усієї східної окраїни материка тягнеться пояс гірських систем, багатих на родовища олова й вольфраму. У породах докембрійського фундаменту давніх платформ є золото, срібло, платина.
В Євразії багато родовищ осадового походження. Тут зосереджена значна частина світових запасів паливних корисних копалин. Родовища нафти розташовані у зниженнях давнього фундаменту, у передгірних западинах, на окраїнах платформ, на шельфі морів. Найбільші запаси нафти містяться на Аравійському півострові, у районі Перської затоки, у Західному Сибіру, на Східноєвропейській рівнині, на шельфі Північного моря. Природний газ добувають на Східноєвропейській і Західносибірській рівнинах, Туранській низовині, із дна Північного моря.
Кам’яне вугілля залягає зазвичай у прогинах земної кори. Великі вугільні басейни розташовані в осадовому чохлі Східноєвропейської, Індостанської, Китайсько-Корейської й Південнокитайської платформ.
Винятково багата Євразія й на нерудні корисні копалини. На півострові Індостан, острові Шрі-Ланка зосереджені найбільші у світі родовища синіх сапфірів, червоних рубінів. У давньому фундаменті Середньосибірського плоскогір’я виявлена особлива порода – кімберліт, яка містить алмази.
Висновок 4. У розміщенні родовищ корисних копалин у Євразії простежуються такі самі закономірності, що й на інших материках.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з фізичною картою Євразії, мультимедійною презентацією.
Прийом “Географічний практикум”
Завдання. 1) Розгляньте фізичну карту Євразії та профілі рельєфу Європи та Азії. 2) Порівняйте рельєф Європи та Азії, встановіть розбіжності та поясніть причини їх виникнення.
У Європі близько 2/3 поверхні зайнято рівнинами, серед яких переважають низовини. Гори переважно невисокі. Виключенням є Альпи, які простягнулися більш як на 1000 км, із вкритими снігами й льодовиками гострими вершинами, більшість із яких перевищують 4000 м. Найвища вершина Альп і Європи – Монблан (4807 м).
Азія – найвища частина світу, її середня висота майже втричі перевищує Європу. Майже 3/4 території рельєфу зайняті піднятими формами рельєфу: гірськими хребтами, нагір’ями та плоскогір’ями” Вони розташовані в центральній частині Азії та уздовж її окраїн. Найвищі нагір’я й гори тягнуться на тисячі кілометрів, серед них – найграндіозніше підняття земної кулі – гори Гімалаї з найвищою вершиною світу – Джомолунгмою (8850 м) і найбільше у світі нагір’я Тибет.
Різниця між западиною Мертвого моря й найвищими вершинами Гімалаїв перевищує 9 км.
Висновок 5. Європейська частина Євразії є більш рівнинною, ніж азіатська. Для Азії характерна найбільша амплітуда коливань висот. Основною причиною розбіжностей будови поверхні Європи та Азії є відмінності геологічної будови.
Прийом “Бліцопитування”
– Які давні платформи лежать в основі материка Євразія?
– Які рівнини відповідають цим платформам?
– У яких рацонах Євразії розташовані області складчастості?
– Утворення яких гірських систем із ними пов’язано? Чим рельєф Євразії відрізняється від рельєфу інших материків?
– Які зовнішні сили вплинули на формування рельєфу Євразії? Наведіть конкретні приклади результатів зовнішніх рельєфо-утворювальних процесів.
– За запасами яких корисних копалин Євразія посідає провідні місця у світі? Чому на більшій частині території України переважає рівнинний рельєф?
Прийом “Експрес-тест”
1. Яка гора є найвищою в Європі?
А Монблан;
Б Говерла;
В Джомолунгма;
Г Роман-Кош.
2. Укажіть найвищий активний вулкан Євразії:
А Етна;
Б Везувій;
В Ключевська Сопка;
Г Фудзіяма.
3. У межах якої давньої платформи розташована територія України?
А Сибірської;
Б Східноєвропейської;
В Західноєвропейської;
Г Туранської.
4. У межах якого складчастого поясу сформувалися гори Карпати? А Тихоокеанського;
Б Альпійсько-Гімалайського;
В Північноатлантичного;
Г Уральського.
5. Укажіть озеро, рівень води якого є найнижчою відміткою суходолу в Євразії:
А Аральське;
Б Ладозьке;
В Каспійське;
Г Мертве
VI. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ
Учитель нагадує учням проблемне питання, що обговорювали на початку уроку: у чому полягають основні причини розмаїтості форм поверхні та різних видів корисних копалин в Євразії? Які уміння вам знадобилися для того, щоб досягти мети уроку?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Практична робота 10 (продовження): позначити на контурній карті: 1) основні форми рельєфу Євразії; 2) активні вулкани.
3. За бажанням (завдання для проведення дослідницького проекту): використовуючи додаткову літературу, відеофільми, ресурси Інтернету, з’ясувати: а) які руйнівні землетруси й виверження вулканів відбувалися на території Євразії за останні 100 років; б) які методи попередження й боротьби з негативними наслідками землетрусів і вулканізму використовують у різних країнах материка; в) чи можливе використання руйнівної енергії землетрусів і вулканізму.