ТИП ХОРДОВІ. РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК ССАВЦІВ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ

Мал. 157. Качконіс

Мал. 158. Єхидна

Мал. 159. Кенгуру валлабі

Тривалість розвитку зародка у різних ссавців різна. У дрібних ссавців, які живуть у норах, вона найменша (у домової миші – 18 діб, у кроля – близько 30 діб). А у білок, які будують гнізда на деревах, – 30-40 діб. У ссавців, дитинчата яких народжуються не в норах або гніздах, тривалість розвитку зазвичай ще більша. Taк у зайця русака вона складає 45-48 діб, у корів – 9 місяців, а у великих китів – майже рік.

Ссавці піклуються про своє потомство, вигодовуючи дитинчат молоком та зігріваючи їх своїм тілом. Батьки також навчають нащадків знаходити їжу та полювати. Так у бурих ведмедів ведмежата слідують за матір’ю аж до віку 3-4 років, при цьому одна з молодих самок допомагає виховувати молодших ведмежат.

Сьогодні відомо близько 4 тис. видів ссавців. Вони дуже різноманітні за будовою і способом життя. У переважній більшості ссавці живуть на суходолі. Деякі види мешкають поблизу водойм і живляться водними тваринами або рослинами, але розмножуються на березі (тюлені, видри, моржі). І тільки китоподібні (киши і дельфіни) та водні рослиноїдні ссавці – сирени (дюгоні (мал. 156) і ламантини) повністю втратили зв’язок із суходолом, а їхні дитинчата народжуються у воді.

Завдяки такій різноманітності способів життя клас Ссавці включає багато представників.

Найпримітивніші ссавці – це першозвірі, що мешкають в Австралії й на островах Нова Гвінея і Тасманія. Самки цих тварин не народжують дитинчат, а відкладають яйця, хоча вигодовують дитинчат молоком.

До першозвірів відносяться качконіс (мал. 157) і єхидна (мал. 158).

В Австралії, Північній і Південній Америці мешкає ще одна група примітивних ссавців – сумчасті. Найбільше сумчастих в Австралії – це декілька видів кенгуру (мал. 159), сумчасті білки, ведмеді-коала, сумчасті кроти та інші. В Америці мешкає кілька видів опосумів.

Характерною особливістю сумчастих є те, що їхнє дитинча народжується недорозвиненим і завершує розвиток у сумці, що утворена складкою шкіри на тілі самки.

Усіх інших ссавців, окрім першозвірів та сумчастих, називають плацентарними – це найчисельніша група ссавців, до якої входять ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Зайцеподібні, Хижі, Ластоногі, Китоподібні, Парнокопиті, Непарнокопиті, Хоботні, Примати та багато інших.

Так до ряду Комахоїдні відносяться їжаки (мал. 160). кроти і рідкісна водна тварина з дуже цінним хутром – хохуля.

До раду Рукокрилі відносяться кажани – єдина група ссавців, здатних до активного польоту (мал. 161). Кажани здебільшого ведуть нічний спосіб життя, полюючи на комах за допомогою ехолокації. Усі види кажанів, що зустрічаються в Україні, занесені до Червоної книги України.

Ряд Гризуни включає більш ніж 1,5 тис. видів, у яких ікла не розвинені, але добре розвинені різці. Це здебільшого дрібні ссавці, такі як миші, щури, бобри, білки (мал. 162), ховрахи. Такі гризуни, як бобри та нутрії, мають цінне хутро. Нутрій навіть спеціально розводять з цією метою.

До ряду Зайцеподібні відносяться кролі й зайці, які є джерелом хутра та дієтичного м’яса для людини.

До ряду Хижі відноситься кілька родин, представники яких полюють на інших тварин або живляться падаллю.

У хижих тварин добре розвинені всі зуби, але найкраще розвинені ікла, призначені для утримання здобичі та нанесення жертві значних пошкоджень. До ряду Хижі відноситься кілька родин: Псові (вовки, собаки, шакали, лисиці (мал. 163), песці), Котоподібні (коти, тигри (мал. 164), леви, леопарди, гепарди, рисі (мал. 165)). Ведмежі (бурі ведмеді, білі або полярні ведмеді, велика панда, гімалайський ведмідь та інші), Куницеві (куниця, ласка, соболь, росомаха), Єноти.

Мал. 160. Їжак звичайний

Мал. 161. Кажан

Maл. 162. Звичайна білка

Мал. 163. Лисиця

Мал. 164. Бенгальський тигр-альбінос

Мал. 165. Гімалайська рись

Мал. 166. Морж

Багато серед хижих і цінних хутрових звірів, які є об’єктами промислу. Американську норку та чорно-буру лисицю з цією метою розводять на спеціальних звірофермах.

До хижаків відносяться і перші тварини, які були одомашнені людиною, – собаки та коти. В Індії приручають мангуст, які захищають житло людини від отруйних змій.

До морських ссавців відносяться представники рядів Ластоногі і Китоподібні.

Ластоногі – це великі тварини, що живляться у воді, але дитинчат народжують на суходолі. До ряду Ластоногі відносяться тюлені, нерпи та моржі. В Арктиці найбільшими ластоногими є моржі (мал. 166), маса яких може перевищувати 1,7 т, а в Антарктиці – морський слон, маса якого до 3,5 т.

Представники ряду Китоподібні все життя проводять у морі, де й розмножуються. Тіло китоподібних має обтічну форму й не вкрите хутром. Передні кінцівки перетворилися на ласти, а задні – відсутні. Замість них на задньому кінці тіла є широкий горизонтальний хвостовий плавець. Проте дихають кити атмосферним повітрям.

Серед китоподібних розрізняють зубатих і вусатих китів.

До зубатих китів відносяться дельфіни (мал. 167), що живляться рибою, касатки (мал. 168), що полюють на тюленів і дрібних китоподібних, та найбільші сучасні хижаки – кашалоти (мал. 169). які досягають довжини 20 м та маси 50 т і живляться кальмарами та рибою.

Maл. 167. Довгорилі дельфіни

Мал. 168. Косатка

Мал. 169. Кашалот

Мал. 170. Синій кит

Мал. 171. Американські дикі свині – ошийникові пекарі

Maл. 172. Плямистий олень

Вусаті кити – найбільші за розмірами тварини, які будь-коло жили на Землі. Вони відфільтровують поживу (планктон або невелику рибу) завдяки роговим пластинам (китовому вусу), що кріпляться в декілька рядів до верхніх щелеп. Спочатку кит набирає в широко відкритий рот воду з планктоном і рибою, а потім язиком проштовхує назовні. При цьому планктон і риба затримуються пластинами китового вуса й заковтуються.

Велетенський синій кит (мал. 170) досягає довжини 33 м і маси 150 т. Під час живлення за один раз синій кит набирає в ротову порожнину до 100 т води з планктоном.

Цікаво знати

До 80-х років XX століття на китів активно полювали заради китового жиру, винищуючи сотні тисяч особин. У результаті кити опинилися на межі вимирання. І тільки після заборони цього промислу в усьому світі їхні популяції поступово почали відновлюватися. Хоча сині кити й досі є рідкісними тваринами.

До ряду Парнокопитні відноситься декілька видів рослиноїдних тварин – свиней (звичайна свиня, пекарі (мал. 171), бородавочник), бегемоти, бики, олені, жирафи та інші. У багатьох парнокопитних на голові є особливі рогові нарости – роги (мал. 172), які використовуються для захисту і в турнірних бійках самців під час шлюбного періоду.

Багато видів парнокопитних були одомашнені й зараз є основними об’єктами тваринництва. Зокрема, це домашні свині, кози, вівці (мал. 173), корови, буйволи, яки, північні олені.

Ще одна важлива група рослиноїдних тварин – це Непарнокопиті. Ви вже знаєте про представників родини Коневі – коней, зебр, віслюків. До цього ж ряду відносяться тапіри (мал. 174) і носороги.

До ряду Хоботні відносяться найбільші сучасні наземні тварини – слони. Так африканський слон досягає висоти 3,5 м, довжини – 7,5 м і маси – 7,5 т. Азіатський, або індійський слон, трохи менший (мал. 175).

Мал. 173. Свійська вівця

Мал. 174. Центральноамериканський тапір

Maл. 175. Азіатський слон

Мал. 176. Котячий лемур – мешканець о. Мадагаскар

До ряду Примати відносяться найрозвиненіші представники тваринного світу – лемури (мал. 176) та мавпи.

Мавпи живуть великими групами, добре лазять по деревах і спілкуються різними способами (за допомогою звуків, жестів і міміки).

Ще складніша поведінка і способи спілкування у представників родини Людиноподібні мавпи (шимпане, горил (мал. 177) і орангутангів).

Мал. 177. Горила – найбільша людиноподібна мавпа

ВИСНОВКИ

1. Запліднення у ссавців – внутрішнє.

2. Ссавці піклуються про потомство – вигодовують молоком, зігрівають своїм тілом.

3. У плацентарних ссавців у процесі розвитку зародка формується плацента, через стінки судин якої здійснюється газообмін та обмін речовин зародка.

4. Сьогодні відомо близько 4 тис. видів ссавців з різноманітною будовою та способом життя, які відіграють важливу роль в екосистемах. Серед ссавців багато цінних промислових видів і домашніх тварин.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Живонародження, звіроферма, плацента.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Як ссавці піклуються про потомство? Наведіть приклади.

2. Яка роль ссавців у природі та в житті людини?

3. Як живляться вусаті кити?

4. Наведіть приклади домашніх ссавців.

5. Які водні ссавці повністю втратили зв’язок із суходолом?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2

ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ БУДОВИ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН У ЗВ’ЯЗКУ З ЇХ ПРИСТОСУВАННЯМ ДО РІЗНИХ УМОВ ІСНУВАННЯ

Мета роботи: ознайомитися з різноманітністю хребетних тварин та їх пристосуванням до умов існування.

Матеріал: опудала, препарати, малюнки або слайди представників класів

Кісткові риби. Амфібії. Рептилії (водні і наземні). Птахи, Ссавці (водні і наземні).

Обладнання, Інструменти та реактиви: таблиці, мультимедійний проектор або інтерактивна дошка.

Хід роботи

1. Ознайомтеся з наведеними узагальненими ознаками, за якими розрізняють представників різних класів хребетних тварин.

Загальні ознаки, за якими відрізняють кісткових риб.

Зовні тіло риб вкрите лускою. Шкіра містить багато слизових залоз. Органами руху є парні й непарні плавці. Важливим органом чуття є бічна лінія. Органом слуху є внутрішнє вухо. Очі не мають повік. Зуби однакові за формою і функціями. Ребра виконують функцію захисту внутрішніх органів і слугують опорою для тулубової мускулатури. Газообмін риби здійснюють через зябра, використовуючи для цього розчинений у воді кисень. Розмножуються риби у воді. Самки більшості риб метуть ікру, яку самці поливають молоками. З ікринок риб вилуплюються личинки. Температура тіла у риб непостійна і залежить від температури водного середовища.

Загальні ознаки, за якими відрізняють амфібій.

Вовні тіло амфібій вкрите голою шкірою з численними слизовими залозами. Органами руху є дві пари ніг. Органами слуху є внутрішнє і середнє вухо. Вхідний отвір середнього вуха прикритий ззовні барабанною перетинкою. Очі земноводних мають повіки. Зуби погано розвішені, вони однакові за формою і функціями. Ребер немає. Органи дихання у дорослих амфібій – легені, а у личинок – зябра. Також в амфібій розвинений газообмін через шкіру. Розмноження проходить у воді, самки метуть ікру. З ікринок виходять личинки – пуголовки. Температура тіла земноводних непостійна, вона залежить від температури навколишнього середовища.

Загальні ознаки, за якими відрізняють наземних рептилій.

Зовні тіло рептилій вкрите роговими лусками і щитками. Шкірні залози відсутні. Органами руху є дві пари ніг. Органами слуху є внутрішнє і середнє вухо. Вхідні отвори середнього вуха прикриті ззовні барабанною перетинкою. Очі мають повіки. Зуби добре розвішені й однакові за формою і функціями. У черепах зуби відсутні. Частіша ребер, що знаходяться ближче до голови, з’єднані грудиною й утворюють грудну клітку. Органами дихання є парні легені. Газообмін здійснюється виключно завдяки атмосферному кисню. Розмноження рептилій відбувається на суходолі. Самки відкладають яйця, що вкриті щільною гнучкою оболонкою. Температура тіла непостійна і залежить від температури зовнішнього середовища.

Загальні ознаки, за якими відрізняють водних рептилія.

Тіло вкрите роговими лусками і щитками. Шкірні залози відсутні. Органами руху є дві пари ніг. Передня пара ніг у морських черепах перетворилася на ласти. Органами слуху є внутрішнє і середнє вухо. Вхідні отвори середнього вуха прикриті ззовні барабанною перетинкою. Очі мають повіки. Зуби добре розвішені й однакові за формою і функціями. У черепах зуби відсутні. Є грудна клітка. Органами дихання є легені. Газообмін водні рептилії здійснюють завдяки атмосферному кисню, для чого повинні періодично спливати на поверхню води. Розмноження водних рептилій відбувається на суходолі. Самки відкладають яйця, що вкриті щільною гнучкою оболонкою. Температура тіла непостійна і залежить від температури зовнішнього середовища.

Загальні ознаки, за якими відрізняють птахів.

Тіло вкрите пір’ям. Шкірні залози практично відсутні. Органами руху є дві пари ніг, передня з яких перетворилася на крила і використовується для польоту. Для наземного руху використовується задня пара ніг, які вкриті лусками і мають кігті. Органами слуху є внутрішнє і середнє вухо. Вхідні отвори середнього вуха прикриті ззовні барабанною перетинкою, Очі мають повіки. Зубів немає. Є грудна клітка. Кожне ребро складається з двох частин із рухомим з’єднанням. Органами дихання є легені. Газообмін птахи здійснюють завдяки атмосферному кисню. Розмноження відбувається на суходолі. Самки відкладають відносно великі яйця, які зовні вкриті жорсткою вапняною шкаралупою. Температура тіла постійна і не залежить від температури навколишнього середовища.

Загальні ознаки, за якими відрізняють наземних ссавців.

Тіло ссавців вкрите хутром. У шкірі багато різноманітних залоз, серед яких є й молочні, що притаманні тільки ссавцям. Органами руху є дві пари ніг. Окрім внутрішнього і середнього, є й зовнішнє вухо. Очі мають повіки з віями. Зуби не однакові й поділяються за формою та функціями на різці, ікла і кутні зуби. Є грудна клітка. Органами дихання є легені. Газообмін ссавці здійснюють завдяки атмосферному кисню. Грудна порожнина відділена від черевної спеціальною м’язовою перегородкою – діафрагмою. Розмноження відбувається на суходолі. Характерною особливістю більшості ссавців є живонародження. Самки годують дитинчат молоком. Температура тіла постійна і не залежить від температури зовнішнього середовища.

Загальні ознаки, за якими відрізняють водних ссавців.

Тіло ластоногих вкрите хутром, а у китоподібних і сирен хутра немає. Під шкірою товстий шар жиру. У шкірі багато різноманітних залоз, серед яких є й молочні, що притаманні тільки ссавцям. Органами руху є дві пари ніг. У тюленів (ряд Ластоногі) передні і задні ноги перетворилися на ласти. У китоподібних і сирен (дюгоні, ламантини) передня пара ніг перетворилася на ласти, а задня відсутня. Органом, завдяки якому ці тварини рухаються у воді, є горизонтальний плавець на задньому кінці тіла. Очі мають повіки, вій у більшості немає. Зовнішнє вухо у китоподібних і сирен відсутнє. У деяких водних ссавців зуби не розвинені, є грудна клітка. Органами дихання є легені. Для газообміну водні ссавці користуються атмосферним киснем, для чого повинні періодично спливати на поверхню води. Грудна порожнина відділена від черевної спеціальною м’язовою перегородкою – діафрагмою. Розмноження ластоногих відбувається на суходолі, а китоподібних і сирен – у воді. Самки водних ссавців після народження годують дитинчат молоком. Температура тіла постійна і не залежить від температури зовнішнього середовища.

2. Розгляньте запропоновані вчителем опудала, фотографії та малюнки представників різних класів хребетних тварин.

3. Користуючись наведеними в 1-му пункті загальними ознаками, визначте, до яких класів відносяться тварини, запропоновані вчителем, і в яких умовах вони живуть.

4. Накресліть у зошиті й заповніть порівняльну таблицю особливостей будови та життєдіяльності представників різних класів типу Хордові.

Особливості будови та життєдіяльності представників різних класів хребетних тварин

5. Сформуйте висновки за даними таблиці. Зверніть увагу на те, як різні тварини пристосовані до характерного для них способу життя.

ПІДЄДНАЄМО ПІДСУМКИ

1. Ми засвоїли, що лише тварини здатні сприймати подразнення і реагувати на них. Більшість тварин самі добувають собі їжу, при цьому можуть переслідувати здобич. Тварини здатні активно рухатися різними способами – повзати, бігати, плавати.

2. Ми дізналися, що у тварин є такі системи органів: опорно-рухова, травна, дихальна, кровоносна, видільна, нервова, ендокринна та статева.

3. Ми ознайомилися з принципами побудови ієрархічної системи організмів.

4. Ми усвідомили, що тварини опанували всі середовища проживання: водне, наземно-повітряне і грунтове, тому вони дуже різноманітні.

5. Ми отримали уявлення про різноманітність тварин і можемо навести приклади тварин різних типів, охарактеризувати їх значення є природі й житті людини.

Знаю – вмію

– Я знаю, з яких органів складається тіло тварин, і вмію їх описувати.

– Я знаю функції органів тварин та вмію за їх будовою визначати спосіб життя тварини.

– Я знаю способи розмноження тварин, типи їх розвитку та вмію визначати середовище їх існування.

– Я знаю основні типи і класи тварин і вмію їх розпізнавати.