У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ І ГОСПОДАРСТВА СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

Розділ ІІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ

§ 10. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ І ГОСПОДАРСТВА СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

Стародавній Єгипет – одна з найдавніших держав на Землі. її історія розпочинається на межі ІV тисячоліття до н. е. і завершується в IV столітті до н. е. За тривалий час існування ця країна зазнала і розквіту, і занепаду.

Історики поділяють історію Єгипетської держави на періоди. Кожен із них був пов’язаний із важливими подіями та процесами і мав свої особливості. Найголовніші з них:

Рани

є царство – створення єдиної держави;

Давнє царство – значне посилення влади царів-фараонів і зміцнення єдності держави;

Нове царство – відновлення єдності Єгипту після чужоземного завоювання, розквіт держави.

ПРИРОДНІ УМОВИ ЄГИПТУ

Поясніть, як природно-географічні умови Єгипту впливали на спосіб життя його населення.

Спираючись на карту, текст та ілюстрації, проаналізуйте природні умови країни за наведеною пам’яткою (див. с. 43). Нею ви зможете скористатися і при подальшому вивченні історії Стародавнього світу.

Як

установити вплив природно-географічних умов на спосіб життя населення, зародження й розвиток держав і цивілізацій

I. З’ясуйте географічне положення країни.

1. Назвіть материк, на якому вона розміщена.

2. Установіть, яким є рельєф місцевості, чи є в надрах корисні копалини.

3. Назвіть найбільші річки, озера, визначте, чи має держава вихід до морів.

4. З’ясуйте особливості клімату, рослинного і тваринного світу.

II. Зробіть висновки, як природні умови країни впливають на заняття, спосіб життя населення.

З півдня на північ територією Північно-Східної Африки через пустелі несе свої води одна з найдовших річок світу – Ніл. У верхній течії він долає на своєму шляху небезпечні кам’янисті перешкоди – пороги. Гирло цієї річки розгалужується на велику кількість невеличких проток-рукавів, які й утворюють дельту*. Долина Нілу переважно вузька: близько 1 км в районі перших порогів і не більше 20 км – у найширшому місці. У районі дельти долина розширюється до 250 км.

Стародавній Єгипет простягався берегами Нілу від першого порога до Середземного моря. Грецький історик Геродот повідомляв: “Країна, покрита водами Нілу, – це Єгипет, а ті, хто п’є воду з Нілу нижче порогів, – єгиптяни”. Традиційно землі в дельті Нілу називають Нижнім Єгиптом, а у долині – Верхнім Єгиптом.

Клімат на цій території спекотний. Дощів майже не буває. Два місяці – травень і червень – із заходу дме гарячий вітер пустелі Сахара – хамсин. Однак серед розпечених пісків трапляються квітучі острівці – оази – місця в пустелі, де є рослинність і вода.

Долина Нілу вкрита різноманітною рослинністю та багата на тваринний світ. Береги в давнину вкривали фінікові пальми, пахучі акації, лотос, корисні злаки й високий очерет – папірус.

З його товстих стебел робили легкі човни, із тонких – плели кошики, мотузки, коріння йшло на паливо, а молоді пагони – в їжу. Ця рослина слугувала єгиптянам також матеріалом для письма.

Дельта – ділянка заболоченої землі, де річка Ніл перед впадінням у море розділяється на багато рукавів. Трикутною формою вона нагадує перевернуту грецьку літеру “А” (дельта).

2. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ – ДАРУНОК НІЛУ

Як впливав Ніл на розвиток сільського господарства Єгипту?

Усе життя в Стародавньому Єгипті залежало від Нілу. Після його щорічних розливів у долині залишався родючий намул, який давав життя квітучій долині Нілу, що називалася Та-Кемет – “чорна земля”*. Саме тому давньогрецький історик Геродот назвав Єгипет – “дарунком Нілу”. Але без наполегливої праці людей навряд чи можливо було б використати цей унікальний природний дар.

Землеробство було основним заняттям мешканців долини Нілу, адже його розливи і родючі грунти давали можливість одержувати високі врожаї. Проте поля необхідно було зрошувати, що потребувало величезних зусиль людей.

Уже в найдавніші часи єгиптяни почали будувати свою зрошувальну систему, розвиваючи іригацію.

Іригація (від латинського слова irrigo – зрошую) – підведення води на певні ділянки землі для їх зрошення.

Спираючись на текст та ілюстрацію, розкажіть, чому і як давні єгиптяни зрошували свої поля.

Для цього давні єгиптяни будували спеціальні величезні споруди – дамби, канали, водосховища. Це дозволяло регулювати розливи Нілу й використовувати його води для штучного зрошення полів. Згодом землероби почали зрошувати і високі прибережні ділянки, куди не сягали води Нілу. Для цього використовували особливий пристрій – шадуф, що нагадує наші колодязні “журавлі”.

Після розливу грунт ставав м’яким і вологим. Його розпушували мотикою й легким дерев’яним плугом. Засіявши землю, єгиптяни відразу виганяли на неї домашню худобу (здебільшого баранів), щоб вони втоптали зерно в грунт. Стиглі колоски зрізали серпами і в’язали в снопи. Щоб обмолотити злаки, їх викладали на землю та проганяли по збіжжю худобу. Отримане зерно засипали в комори. Кожна родина мала окрему ділянку землі, яку обробляла самостійно, а врожай збирала лише для себе.

Зрошення полів шадуфами (давньоєгипетське зображення)

* Найбільшої сили розлив досягав 19 липня (то був давньоєгипетський Новий рік). Вода заповнювала всю долину на 4 місяці.

Опишіть, якою була послідовність сільськогосподарських робіт у Стародавньому Єгипті.

Сільськогосподарські роботи (давньоєгипетські малюнки)

У дельті й оазах розводили багато худоби – корів, овець, кіз, а пізніше – і коней. На м’ясо також відгодовували приручених антилоп, газелей, гієн, журавлів, пеліканів, лебедів та ін. З домашньої птиці вирощували гусей і качок, тримали курей. Займалися єгиптяни також бджільництвом, яке, найімовірніше, саме вони й винайшли.

3. РЕМЕСЛА Й ОБМІН

Чому в Єгипті швидко розвивалась обмінна торгівля?

Єгипетські ремісники вміли обробляти камінь, дерево, виготовляти скло, були добре обізнані в металургії та ковальстві. Поступово вони навчилися виплавляти з руди мідь і олово, а також виготовляти злитки золота, поклади якого відкрили в Нубійській пустелі.

На основі тексту й давньоєгипетських малюнків розкажіть, як працювали єгипетські ремісники.

… Іде спорудження будинку. Одна людина мотикою викопує глину, двоє робітників глеками набирають воду з озера і розводять суміш для виготовлення цегли. Праворуч – каменярі зводять стіну будинку і стежать, щоб вона стояла рівно. Цеглу переносять за допомогою коромисла.

На будівництві

…Чинбарі (кожум’яки) виготовляють щити в майстерні. Спочатку шкіру вимочують у великому глеку з водою. Потім два робітники скребачками очищають її від щетини та міздри. Після змащення жиром шкіру починають м’яти. З вичинених шкір робили сандалії, вуздечки, ними обтягували щити й колісний;.

Кожум’яки

У чому полягали особливості обміну в Єгипті?

Ремісники і селяни обмінювалися своїми товарами. Гроші, у звичному для нас вигляді, у Стародавньому Єгипті не використовувалися взагалі. Тому, якщо доводилось оцінювати товар, то говорили: він коштує стільки, скільки два мішки зерна або три горщики, або одна корова. Збираючись на ринок, єгиптянин брав із собою не гаманець із грішми, а якийсь крам, наприклад, торбу із зерном.

Від першого порога Нілу до Середземного моря протягом року ходили човни з хлібом, худобою, деревиною, різноманітними виробами ремісників тощо. Такий зручний водний шлях полегшував обмін товарами. Із часом на берегах Нілу виникли міста, у яких мешкали та працювали ремісники, селилися люди інших занять.

Перевірте засвоєне на уроці

1. На які основні періоди вчені поділяють історію Стародавнього Єгипту?

2. Що таке іригація? Чому Ніл відігравав важливу роль у житті єгиптян?

3. Які зрошувальні споруди і з якою метою споруджувалися в ту епоху?

4. Які ремесла були найпоширенішими в Стародавньому Єгипті?

5. Чи був правий Геродот, коли стверджував, що єгиптяни без особливих зусиль отримували збіжжя на своїх землях? Обгрунтуйте свою відповідь.

Домашнє завдання

1. Визначте, які природні умови Стародавнього Єгипту були сприятливими для землеробства, а які – ні. Чому?

2. Від імені єгипетського землероба складіть коротку розповідь проте, як міг проходити його день.

Обмін у Стародавньому Єгипті (давньоєгипетський малюнок)