У казки в гостях (продовження)

ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період

9 – 10 У казки в гостях (продовження)

Мандрівниця (путешественница)

Понад ставком (вдоль пруда)

Хвилюватися (волноваться)

навпростець (напрямик) одним духом домчу (мигом доставлю)

За Оксаною Іваненко

КАЗКА ПРО БІЛОЧКУ-МАНДРІВНИЦЮ

З кожним днем холоднішало. Маленька білочка, що заблудилася в лісі, оселилася в дуплі тремтливої осики. Але дупло було маленьке, незатишне. Часто вночі дощ мочив звірятко до кісток.

Білочка дуже сумувала. Вона розпитувала всіх, як їй переправитися

на той бік ставка і знайти стару ялину, де жили її батьки.

– Я перенесла б тебе на крилах,- сказала якась пташка. – Але боюсь, що ти зломиш їх.

– Я повів би тебе понад ставком,- сказав кріт. – Але мені ніколи. Я поспішаю збудувати нове житло під землею.

– Я раджу тобі не хвилюватися,- зауважив їжак. – Краще подбай про зиму.

– Я не хочу жити сама. Мені так сумно…- зітхнула білочка.

– Ну, то йди до мене,- сказав їжак. – Тільки, звичайно, роби все, що я скажу.

Вони підійшли під велике дерево, де нападало багато листя. їжак почав качатися в ньому, і листя накололось йому на голки.

Це була кумедна картина. Білочка розсміялася.

– Що ж тут смішного? – закричав їжак. – Наколюй і ти листя!

Та білочка як не качалася, листя до неї не приставало. їжак розсердився і прогнав її.

Що ж було робити білочці? Довелося їй трохи запастися хоч чим-небудь на зиму. А дні минали. Вітер дув сердитіше, і згори почало падати щось біле, пухке й холодне.

Маленька білочка лежала в дуплі й тремтіла від холоду. Раптом вона побачила під деревом чиюсь білу вухасту мордочку. Це був заєць, З яким вона колись розмовляла.

– Здрастуй, білочко! – загукав він. – А я таки знайшов твою стару ялину. Там твої батьки плачуть за тобою. Біжімо до них! Уже замерз ставок, і ми пострибаємо навпростець.

Маленька білочка зраділа.

– Я хочу понести їм ті горішки і ягідки, що я назбирала,- сказала вона.

– Добре. Ми зробимо ось що. Ти сідай мені на спину і бери в лапки гостинці. А я одним духом домчу тебе до старої ялини.

Вони так і зробили. А коло ялини вже чекали на білочку і тато, і мама, і брати, і сестри.

Що сталося з білочкою? Хто їй допоміг?

Перечитайте за ролями розмову білочки з лісовими мешканцями і спробуйте голосом передати характер кожного.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


У казки в гостях (продовження) - Українська мова


У казки в гостях (продовження)