Культурологічний словник
УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ) – вищий навчальний та науково-дослідний заклад української еміграції; створений 1921 р. у Відні, перенесений до Праги за підтримки з боку уряду Чехословаччини, розгромлений 1945 р. радянською військовою адміністрацією. Відновив діяльність 1946 р. у Мюнхені як Український науковий інститут.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ - Культурологічний словник
Схожі записи:
АХІЛЛ, АХІЛЛЕС Культурологічний словник АХІЛЛ, АХІЛЛЕС (грец.) – 1) У давньогрецькій міфології найхоробріший герой Троянської війни. За міфом, єдиним вразливим місцем на тілі А. була п’ята. 2)...
ГРАФІКА Культурологічний словник ГРАФІКА (грец. graphike, від grapho – пишу, малюю) – вид образотворчого мистецтва, що охоплює малюнок і гравюру. Термін “Г.” початково вживався лише стосовно...
ПОКРОВА Культурологічний словник ПОКРОВА – одне із значних свят православ’я, відзначається 14 жовтня за н. ст. Зміст свята становить ідея покровительства. За церковною версією, покладеною в...
АКСІОЛОГІЯ Культурологічний словник АКСІОЛОГІЯ (від грец. ахіоs – цінний і logos – слово, вчення) – філософське вчення про цінності суспільства, соціальних груп та особистості; розрізняють цінності...
ХРАМОВА АРХІТЕКТУРА Культурологічний словник ХРАМОВА АРХІТЕКТУРА – споруди, пов’язані з релігією, з богослужінням, з церквою; та, що належить церкві....
ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. de… – скасування і persona – особа) – втрата відчуття особистої автентичності, визначеності....
ГАРТЛІ Культурологічний словник ГАРТЛІ (HARTLEY) Дейвід (30.VIII.1705, Армлі – 28.VIII.1757, Бат) – англійський психолог, один із засновників асоціативної психології. Намагався застосувати принцип механічної причинності до вивчення...
УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник УПРАВЛІННЯ – у психології – свідомий і цілеспрямований процес впливу на свідомість і поведінку окремих індивідів або членів групи, колективу, організації з метою...
ФАРС Культурологічний словник ФАРС (франц. farce, від лат. farcio – начиняю, наповнюю) – 1) Вид середньовічного західноєвропейського (переважно французького) народного театру і літератури побутового комедійно-сатиричного характеру...
ЕМПІРИЧНА ПЕДАГОГІКА Культурологічний словник ЕМПІРИЧНА ПЕДАГОГІКА – практика навчально-виховної роботи, що склалася стихійно й не дістала теоретичного обгрунтування та узагальнення. Філософія емпіризму, визнаючи чуттєвий досвід єдиним джерелом...
СЕКУЛЯРИЗАЦІ Культурологічний словник СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від лат. saecularis – мирський, світський) – процес звільнення від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності...
СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання,...
ЕМПІРИЗМ Культурологічний словник ЕМПІРИЗМ (від грец. empeiria – досвід) – один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що єдиним джерелом і критерієм пізнання...
АТРАКЦІЯ Культурологічний словник АТРАКЦІЯ – почуття взаємної симпатії, прихильності, залучення....
КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА – сукупність матеріальних цінностей, створюваних народом у процесі його історичної діяльності (знаряддя праці, одяг, їжа, транспортні засоби, житло, побутові речі, ін.)....
ПАЛЛАДІЙ Культурологічний словник ПАЛЛАДІЙ (грец. Palladion) – священна скульптура (як правило, дерев’яна) озброєного божества, яка вважалася покровителькою й захисницею міста у древніх римлян. П. передовсім зображував...
ГЕНІАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ГЕНІАЛЬНІСТЬ (від лат. genialis – притаманний генієві, плідний) – особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. людини виявляється у творчій діяльності...
КИРИЛИЦЯ Культурологічний словник КИРИЛИЦЯ – один з двох старослов’янських алфавітів (другим є глаголиця). Названий за ім’ям Кирила. Виникла на основі грецького письма. К. користувалися православні слов’яни,...
БІБЛІЯ Культурологічний словник БІБЛІЯ (від грец. biblia – книги) – священна книга християнства та іудаїзму (Старий Заповіт). Виникла протягом І тис. до н. е. та І-ІІ...
МОДЕРН Культурологічний словник МОДЕРН (франц. moderne – найновіший, сучасний) – стиль у європейському та американському мистецтві кін. XIX – поч. XX ст. Провідну роль представники М....
ІМПУЛЬСИВНІСТЬ Культурологічний словник ІМПУЛЬСИВНІСТЬ (від лат. impulsus – удар, поштовх) – схильність людини до надто швидких, недостатньо продуманих, надміру емоційних реакцій на події, що відбуваються навколо....
СУБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник СУБ’ЄКТИВНІСТЬ (від лат. subjectivus – підметовий) – ставлення до когось або чогось, яке зумовлюється, визначається особистими поглядами, інтересами, смаками, уподобаннями суб’єкта. Розрізняють С....
ЛОГОС Культурологічний словник ЛОГОС – першооснова буття в його впорядкованості та законовідповідності; раціональна діяльність розуму, спрямована на усвідомлення системності й гармонійності світу....
ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій Культурологічний словник ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій (1865-1944) – видатний ієрарх і богослов вселенської та греко-католицької церков, політичний, науковий, культурний діяч. Здобув освіту у Львові, Кракові, Вроцлаві, Мюнхені,...
РЕФЕРЕНДУМ Культурологічний словник РЕФЕРЕНДУМ (від лат. referendum – те, що має бути повідомлене) – всенародне опитування з найважливіших питань державного життя, в якому беруть участь всі...
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ Культурологічний словник ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ПОРІГ (від лат. differens – різниця) – мінімальна різниця між стимулами, котра може бути сприйнята....
НЕНАВИСТЬ Культурологічний словник НЕНАВИСТЬ – почуття, що виявляється в різко негативному ставленні до когось, чогось. Н. може бути інстинктивною як у дітей, підлітків до будь-якого зла,...
ТОЛЕРАНТНІСТЬ Культурологічний словник ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від лат. tolerantia – терплячий) – терпимість до чужих думок, ідей, вірувань, вчинків....
БАНЯ Культурологічний словник БАНЯ – склепінчасте перекриття, верх культової споруди, купол....
ПАСТОРАЛЬ Культурологічний словник ПАСТОРАЛЬ – літературний, музичний і театральний жанр, в основі якого – поетизація та ідеалізація простого сільського життя. У переносному значенні, пастораль має дещо...
НАВИЧКА Культурологічний словник НАВИЧКА – психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точність і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психічної...
АКСЕСУАР Культурологічний словник АКСЕСУАР (франц. accessoire – допоміжний, другорядний) – другорядна деталь у композиції художнього твору....
ПРОФАНАЦІЯ Культурологічний словник ПРОФАНАЦІЯ (лат. profanatio, від profano – оскверняю) – 1) Початкове значення – неповага до святині, наруга над пам’яттю. 2) Неуцьке перекручування, опоганювання, опошлення...
АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ Культурологічний словник АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ – мінімальна інтенсивність фізичного стимулу, що необхідна для виникнення відчуття....
ФУТУРОЛОГІЯ Культурологічний словник ФУТУРОЛОГІЯ – в широкому розумінні – сукупність уявлень про майбутнє людства, у вузькому – галузь наукових знань, що охоплює перспективи розвитку соціальних процесів;...