Розділ V І Середньовічний Схід
He було, немає і не буде людини, гідної одного лише осуду або однієї лише похвали.
Індійське прислів’я
Любов до всіх – це людське в людині. Здійснювати людське – це почуття має бути в людині. Наслідувати це – шлях людський.
Хань Юй (768-824), китайський письменник, філософ
Золото цінується тому, що його мало.
Турецьке прислів’я
& 28. Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда II
1. ПЕРШІ ТУРЕЦЬКІ ДЕРЖАВИ ТА УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ ОСМАНІВ
Працюючи в парах, складіть 2-3 запитання
Слово “тюрк” означає сильний або міцний, а слово “Туреччина” вперше було вжито автором однієї з хронік хрестоносців у XII ст. щодо земель, захоплених тюркськими племенами в Малій Азії.
Зародком могутньої імперії стала невелика держава правителя Османа, створене в 1299 р. Від його імені пішла й назва Османської держави, і найменування народу – турки-османи, і єдиної династії.
Осман проявив себе як сміливий воїн та енергійний лідер. Вдало використавши сусідство із занепалою Візантією, він захопив частину її території.
З
Осман І (середньовічна мініатюра)
Турки-османи – основне населення Османської імперії. Султан – титул правителя в мусульманських державах.
За наступників Османа було створено військо яничар, яке проіснувало до XIX ст.
Яничари – піхотний корпус, який створювався шляхом насильницького набору хлопчаків-християн. Їх навертали в іслам, при цьому кожному давали інше ім’я.
За допомогою документа, вміщеного на наступній сторінці, дайте відповіді на запитання. Як виховували яничар? Чому вони ставали надійною охороною султана? Як ви думаєте, чому в українській мові назва “яничари” вживалася переносно на означення зрадників, що вірно й завзято служили чужій владі карателів і поневолювачів?
ІЗ ПОПУЛЯРНОГО ТВОРУ “ПРИГОДИ” ЧЕСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА-ГУМАНІСТА ВАЦЛАВА БРАТИСЛАВА З МИТРОВИЦЬ (XVI ст.)
Яничар набирають із дітей тих християнських народів, які живуть під турецькою владою… Найкращих беруть на службу до турецького султана, решту розбирають паші (високі урядовці) та інші турецькі начальники… Коли їм минає 20 років… – усіх їх доправляють до Стамбула. Тут найміцніших і суворих записують у молодші яничари і віддають під командування старших. Під їхнім наглядом молоді вчаться стріляти, рубати шаблями, кидати списи, перескакувати канави, лазити на стіни й виконувати всяку роботу, яку їм дасть старший…
У бою чи під час штурму (фортеці) вони йдуть попереду, намагаючись проявити себе, …з усіх турецьких солдат вони найбезжалісніші до християн.
Як одягнені яничари? Яке вони мають озброєння? Чи були вони сильним військом? Чому ви так думаєте?
1-2. Яничари (малюнки XIX ст.)
3. Яничарська шапка-шолом – берк
4. Турецька зброя XV – XVII ст.
2. ЗАВОЮВАННЯ ОСМАНСЬКИХ СУЛТАНІВ У ЄВРОПІ ТА АЗІЇ
Працюючи в парах, випишіть назви територій, захоплених турками – османами протягом XIV-XVI ст. Обговоріть, чому їм вдалося завоювати таку величезну територію. Знайдіть на карті (с. 204) зазначені території. Назвіть країни, юнаки з яких могли служити у війську яничар.
У XIV ст. Османська держава, захопивши значні території Візантійської імперії, рушила на Балкани, проти Болгарії та Сербії. У Сербії на цей час загострилися князівські міжусобиці, які ослаблювали країну. У 1389 р. долю Балкан вирішила битва на Косовому полі. Там турецьким військам Мурада І протистояла союзна армія сербів і боснійців на чолі із сербським королем Лазарем, яких підтримували християнські добровольці з Албанії, Польщі й Угорщини.
– Які вимоги висунув султан Мурад І до сербського правителя Лазаря?
ІЗ НАРОДНОЇ СЕРБСЬКОЇ ПІСНІ
Ой ти, Лазар-цар, владико сербів,
Не бувало, та й не може бути
Двох владик над одною землею…
Присилай мені ключі й подать,-
Золоті ключі від міст великих,
За сім літ пришли ти данину з народу.
Коли ж так зробити не захочеш,
То приходь на Косово з військами,
Ми поділимо там шаблями землю.
Король Лазар (портрет сербського художника XIX ст. Владислава Тителбаха)
Султан Мурад (середньовічна мініатюра)
Попри мужність і героїзм сербів, добре озброєне та підготовлене військо султана завдало нищівної поразки слов’янам. Сербія визнала залежність від Туреччини. Наприкінці XIV ст. повністю втратила незалежність і Болгарія, ставши частиною володінь турків-османів. У цей же період османи перемогли і 60-тисячне військо рицарів Західної Європи – учасників Хрестового походу.
Але на початку XV ст. турків-османів призупинили війська жорстокого середньоазійського завойовника Тимура (Тамерлана), який розгромив їх. Розоривши державу османів, Тимур повернувся в Середню Азію.
3. УТВОРЕННЯ ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. ПРАВЛІННЯ МЕХМЕДА II
Подумайте, як Мехмеду II вдалося перетворити Османську імперію на впливову державу тогочасного світу. Спираючись на карту (с. 204), назвіть території, завойовані в XV ст.
Нове піднесення Османської держави почалося за Мехмеда II. Він здобув добру освіту, знав п’ять мов, зокрема, арабську, грецьку, давньоєврейську, латину, вивчав західну культуру, захоплювався математикою та астрономією і під керівництвом візантійських учених досліджував праці грецьких філософів. Водночас це була вкрай жорстока й підступна людина.
З юності султан мріяв захопити Константинополь – зробити те, що не вдавалося жодному з турецьких правителів. Він розумів, що без міцних облогових машин подолати укріплення міста неможливо, тому наказав їх побудувати. Водночас за чотири місяці на європейському березі протоки Босфор було збудовано фортецю, яка перекрила доступ до міста з моря. Легенда розповідає, що коли посли візантійського імператора Константина XI зажадали ліквідації фортеці, Мехмед II їм відповів: “Я можу робити все, що завгодно. Обидва береги Босфору належать мені: той східний – тому, що на ньому живуть османи, а цей західний – тому, що ви не вмієте його захищати”. Для остаточного штурму Константинополя Мехмед зібрав більш ніж 100-тисяч – не військо й великий флот. Захисників міста було всього 7 тисяч. Майже 2 місяці тривала його облога. Лише у травні 1453 р. місто було взято.
Використайте різні джерела знань (ілюстрацію, документи, картосхему на с. 204) й опишіть штурм Константинополя та його наслідки.
Джентіле Белліні. Портрет Мехмеда II (XVI ст.)
Обстріл важкої артилерії (фрагмент діорами “Взяття Константинополя в 1453 р.”, Стамбулі, Туреччина)
З “ІСТОРИЧНОЇ ПОВІСТІ” НЕСТОРА ІСКАНДЕРА, РОСІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, ЯКИЙ БРАВ УЧАСТЬ У ШТУРМІ КОНСТАНТИНОПОЛЯ (XV ст.)
Народ, який перебував на вулицях й у дворах, не маючи бажання підкоритися туркам, продовжував боротьбу… Деякі городяни, жінки та діти кидали з будинків на турків черепицю, цеглини, підпалювали свої будинки та кидали палаючі балки…
ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ІСТОРИК МИХАЙЛО ДУКА ПРО ОСТАННІЙ ДЕНЬ ШТУРМУ КОНСТАНТИНОПОЛЯ
Військове щастя вже схилялось на бік турків… і можна було бачити сповнене жаху видовище, бо ромеї та латиняни… були одні посічені, інші, закривши очі, падали зі стіни, ламаючи тіла, і в жахливих муках умирали. Турки ж, немов стрімкі орли, безперешкодно приставляли драбини і піднімались на стіну.
І тоді всі жінки і чоловіки, ченці й черниці побігли до церкви, несучи на руках дітей своїх, залишаючи домівки всякому, хто бажав увійти…
Константинополь став столицею Османської імперії під назвою Стамбул (Істанбул).
А напередодні вирішального штурму відбувся останній молебень у Софійському соборі, який невдовзі турки перетворили на мечеть.
Завойовницька політика Османів базувалася на потужній армії, ефективному державному апараті та системі примусу населення. Усе це забезпечувало могутність імперії. Унаслідок завоювань турків наприкінці XV ст. на землях колишньої Візантійської імперії, Малої Азії і балканських країн Сербії та Болгарії виникла величезна Османська імперія. У 1478 р. свою васальну залежність від Туреччини визнало Кримське Ханство. Під її контролем опинилися торговельні шляхи, що сполучали Європу з Азією.
Починається й новий етап відносин між різними країнами: Україною, Литвою, Польщею, з одного боку, і Туреччиною та Кримським Ханством, з іншого. Вони воювали між собою, торгували, об’єднувались у військові союзи, обмінювалися традиціями повсякдення.
Установіть основні напрямки походів турків-османів. Покажіть на карті (с. 204) території Османської імперії в різні періоди Середньовіччя. Назвіть народи, що входили до складу імперії. Які релігії вони сповідували?
Мехмед II та константинопольський патріарх (грецька мозаїка XVIII ст.)
На чолі Османської імперії стояв султан, наділений необмеженою владою. Він правив за допомогою міністрів і чиновників, першим із яких був великий візир, що керував радою – диваном. Мехмед II започаткував Порту – центральний уряд країни.
Народи Османської імперії зазнавали жорстокого гноблення з боку завойовників. Усі немусульмани сплачували подушний податок, вони змушені були безоплатно працювати на будівництві фортець, доріг, мостів і мечетей. Немусульманам забороняли їздити верхи, носити зброю, займатися адміністративною й військовою діяльністю.
Османська імперія, утворена в епоху Середньовіччя, проіснувала до 1922 р. Її наступницею є Турецька Республіка.
4. КУЛЬТУРА ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Оцініть внесок Османської імперії у світову духовну спадщину.
Протягом багатьох століть на територіях, що ввійшли до Османської імперії, жили різні народи зі своєю культурою. Тут переплелися духовні, ремісничі, торговельні традиції еллінів, персів, римлян та багатьох інших народів.
Поясніть, чому кожна із зазначених культур вплинула на духовний розвиток Османської імперії.
Взаємодія традицій, які зумовили створення багатогранної культури Османської імперії
Арабська | Антична | Перська | Візантійська |
Розвиток держави потребував освічених людей, тому Мехмед II приділяв велику увагу шкільництву. За його наказом у Стамбулі відкривалися школи – медресе, де учнів навчали основ ісламу, граматики, логіки, астрономії, права.
Мехмед II упорядкував звід світських законів держави – Канун (від назви візантійського законодавства – Канон). Для просування державною службою знатність роду вже не мала вирішального значення.
Важливу роль в Османській державі відігравало мусульманське духовенство, на чолі якого стояв головний муфтій, без його підпису видані султаном накази вважалися недійсними. Водночас Мехмед II затвердив православного (грецького) і вірменського патріархів та іудейського головного рабина в Константинополі, які мали не тільки церковну, а й судову владу.
Дивовижною є архітектура османського Середньовіччя. Мечеті й мавзолеї, палацові й ринкові споруди, прикрашені мармуром, різьбленням із каменю, дерева й металу, оздоблені шедеврами образотворчого та прикладного мистецтва.
Опишіть середньовічні пам’ятники Османської імперії. Які з них є єднальною ланкою між Стародавнім світом і Середньовіччям? Порівняйте архітектуру Європи та Османської імперії.
1. Ворота Адріана (Анталія) 2. Мавзолей Шарафеддина (Конья)
3. Мечеть Аладина (Конья) 4. Зелена мечеть, внутрішній інтер’єр (Бурса)
5. Велика мечеть (Конья) 6. Фортеця (Аланья)
З того часу і до сьогодні досить популярними є байки й анекдотичні оповідання про Ходжу1 Насреддіна.
Які риси характеру висміює Ходжа Насреддін?
З АНЕКДОТІВ ПРО ХОДЖУ НАСРЕДДІНА
Ходжу запросили на званий обід. Він одягнув старе вбрання, і ніхто не звертав на нього увагу.
Тоді Ходжа тихенько побіг додому, одягнувся в пишний одяг, зверху накинув ще шубу і повернувся до столу. Ходжу шанобливо зустріли й посадили за стіл почесних гостей.
Пропонуючи йому смачні страви, господар пригощав Ходжу: “Будь ласка, Ходжа, скуштуйте!” А Ходжа, підтягуючи шубу до страви, каже: “Прошу, шубко!” – “Що ти робиш, Ходжа?” – здивувалися гості. “Раз шана шубі, то хай шуба і їсть”, – заявив Ходжа Насреддін.
Пам’ятник Ходжі Насреддіну в Бухарі (Узбекистан)
1. Коли була утворена Османська імперія?
2. Хто такі турки-османи?
3. Як називалося військо султанської гвардії?
4. Хто стояв на чолі Османської імперії?
5. Наведіть приклади досягнень культури Османської імперії епохи Середньовіччя.
6. Охарактеризуйте, як здійснювалось управління імперією.
7. Поміркуйте, які наслідки для різних країн Європи мали завоювання турків-османів.
1. Розкажіть, коли і як утворилась Османська держава.
2. Порівняйте суспільний устрій Османської імперії та західноєвропейських країн.
3. За можливості дізнайтеся більше про Ходжу Насреддіна, порівняйте його з героями українського фольклору. Що об’єднує ці персонажі, а що – відрізняє?
1 Ходжа – духовний наставник, почесний титул письменника в мусульманських країнах.