МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ЧИСЛІВНИК
§ 38. ВІДМІНЮВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ
Кількісні числівники виражають поняття числа, тому форм однини та множини, так само, як і роду, вони не мають (крім числівників один і два).
Отже, кількісні числівники змінюються тільки за відмінками.
429. Прочитайте прислів’я. Визначте числівники, з’ясуйте число і рід кожного.
1. Одна ластівка весни не робить. 2. Один цвіт не робить вінка. 3. Розумного пошли – одне слово скажи. 4. Від заздрощів одні прикрощі.
430. Ознайомтеся з таблицями відмінювання.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: числівник один стоїть у формі того самого роду, числа й відмінка, що й іменник, із яким він пов’язаний за змістом: один школяр, одного школяра; одна дівчина, однією дівчиною, одне слово, в одному слові.
1. Із 1 ягоди не має вигоди. 2. 1 пальцем голки не вдержиш. 3. Досить 1 сонця на небі. 4. На 2 панів 1 штани. 5. 2 брехуни 1 правди не скажуть.
– Визначте відмінки числівників.
431. Перепишіть прислів’я, подані в дужках цифри передаючи словами.
1. Кінь на (4) ногах, та й то спотикається. 2. Хто мовчить, той (3) навчить. 3. За (2) зайцями не женися. 4. Сидіти між (2) стільців. 5. Виїхав на (3) колесах. 6. Мишу й (4) скиртами не розчавиш. 7. Де більше (3) баб, там торг, де більше (4) – там ярмарок.
432. Ознайомтеся з таблицею відмінювання та правилами.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: у знахідному відмінку числівники мають форму називного відмінка (якщо іменник, із яким сполучається числівник, означає неістоту) або форму родового відмінка (якщо цей іменник означає істоту): побачив сім столів; зустрів сімох однокласників.
– Перепишіть прислів’я, на місці крапок упишіть числівники п’ять або шість у потрібній формі. Визначте відмінок числівника в кожному з речень.
1. Знаю, як свої… пальців. 2. Винному… кар не присуджують і його ж… батогами не б’ють. 3. Цей набалака, що й до… лантухів не збереш. 4. Запасеного на трьох хлопців завжди вистачить на… дівчат.
– Усно провідміняйте словосполучення: шість сестер; сім нот; вісім оповідань.
– Поясніть значення фразеологізму тримати за сімома замками.
Із числівниками два, три, чотири в називному відмінку іменники вживаються в називному відмінку множини: Та було у матері чотири сини (Б. Олійник).
Якщо числівники означають приблизну кількість, вони вживаються у формі знахідного відмінка і здебільшого стоять після іменника в родовому відмінку множини: будинків із п’ять; хлопців із двадцять.
433. Перепишіть, розкрийте дужки й поставте іменники в потрібній формі.
1. У два (голос) одну співаєм пісню (А. Перерва). 2. Ой гуляли в полі два (мороз) (Б. Грінченко). 3. Два (горобець) зерна не поділили (Б. Грінченко). 4. На світанку спускалися в долину чотири (вершник) (М. Старицький). 5. Зробив із мухи три (кожух) (Народна творчість).
– Розкрийте значення фразеологізмів: два чоботи – пара; три кити; на два фронти; у двадцять чотири години. Складіть із фразеологізмами речення (усно).
Збірні числівники двоє, троє, четверо і подібні в непрямих відмінках мають форми кількісних числівників два, три, чотири та ін.
Збірні числівники обидва, обидві, обоє відмінюються, як числівникова.
434. Перепишіть. Подані в дужках збірні числівники поставте в потрібній формі.
1. Матиму в цьому році (троє) китів: городину, коноплі і льон (М. Стельмах). 2. Хазяйське око побачить більше, ніж очі (четверо) наймитів (Народна творчість). 3. Він кожному з (п’ятеро) вдивлявся пильно в очі (М. Бажан). 4. (Обоє) стало жарко. Обоє пекли раків (С. Васильченко). 5. Така й від (семеро) собак відіб’ється. 6. Тікав від (восьмеро) вовків, а то копиця сіна (Народна творчість).
– Поясніть розділові знаки в реченні, ускладненому однорідними членами.
– Визначте фразеологізми, поясніть їхнє значення.
435. Усно провідміняйте словосполучення.
Семеро хлоп’ят; десятеро школярів; одинадцятеро учнів; вісімнадцятеро однокласників.
436. Ознайомтеся з правилом і таблицею відмінювання числівників. Провідміняйте словосполучення: п’ятдесят кроків; триста зошитів; шістсот учасників.
У складних числівниках на позначення десятків від 50 до 80 відмінюється тільки друга частина.
У складних числівниках на позначення сотень від 200 до 900 відмінюються обидві частини.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: перед закінченнями в непрямих відмінках числівників від п’ятдесяти до вісімдесяти пишеться знак м’якшення.
437. Перепишіть, на місці крапок уставте, де потрібно, знак м’якшення. Укажіть кількісні складні числівники на позначення десятків і сотень, визначте їхні відмінки. Поясніть особливості відмінювання таких числівників.
1. Запороз..ка чайка вміщала від п’ят..десяти до сім..десяти чоловік (В. Богаєвський). 2. Український учений Агатангел Кримський володів п’ят..десятьма мовами (З календаря). 3. Л..одові береги Антарктиди поступово зміщуют..ся на північ зі швидкістю від п’ят..десяти до п’ятисот метрів на рік (3 енциклопедії). 4. “Іліаду ” та “Одіссею” Гомер створив близ..ко восьмисот років до нашої ери (3 підручника світової літератури).
– Позначте орфограми у виділених словах, поясніть написання цих слів.
438. Перепишіть, подані в дужках числівники поставте в потрібній формі.
1. Страус може розвивати швидкість до (п’ятдесят) кілометрів на годину. 2. Довжина язика в мурахоїда досягає (шістдесят) сантиметрів. 3. Своє єдине яйце альбатрос висиджує протягом (вісімдесят) днів. 4. За перші два роки життя слоненя набирає до (шістсот) кілограмів.
Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення – а.
Числівники нуль, мільйон, мільярд відмінюються як іменники чоловічого роду, другої відміни, м’якої та твердої груп, а числівник тисяча – як іменник жіночого роду, першої відміни, мішаної групи. Слова половина, третина, чверть – іменники.
439. Прочитайте. Визначте числівники, поставте до них питання. З’ясуйте відмінки числівників.
1. До дев’яноста відсотків українців – музикальні, здатні до музикування (С. Людкевич). 2. І хоча не здаються зими, сорока морозів не страшно – то нас тільки лякають ними (Д. Білоус). 3. Дорослий слон щодня з’їдає від ста до двохсот кілограмів рослинної їжі: трави, хмизу, гілок, листя, квітів і фруктів (3 енциклопедії).
– Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.
440. Перепишіть, позначені цифрами числа передайте словами. Визначте відмінки числівників.
1. Коршаки та грифи живуть більше 100 років. 2. Качка живе до 40 років. 3. Лебідь може розвивати швидкість до 90 кілометрів за годину (3 календаря).
– Ознаки якого стилю властиві реченням? Яка роль у них числівників?
– Провідміняйте словосполучення: сорок глядачів; дев’яносто копійок; сто гривень.
У складених кількісних числівниках кожне слово відмінюють і пишуть окремо.
441. Перепишіть, визначте відмінки числівників. Поясніть особливості їхнього відмінювання.
1. Швидкість бігу гепарда – від ста двадцяти до ста сорока кілометрів за годину. 2. Ведмедиця вагою до ста кілограмів народжує ведмежат від вісімдесяти п’яти до ста сорока грамів. 3. Найпопулярнішим героєм кіно став Шерлок Холмс: його зіграли шістдесят вісім акторів у ста вісімдесяти семи фільмах (3 газети “Культура та життя”). 4. Зелене царство Землі налічує до двохсот тисяч видів рослин, з яких близько двадцяти тисяч росте в Україні (Із посібника з природознавства). 5. Один відсоток сонячної енергії рівноцінний потужності ста сімдесяти мільярдів кіловат (3 енциклопедії).
442. Перепишіть, подані в дужках числівники ставлячи в потрібній формі.
За шкалою розумового розвитку, яку запропонували швейцарські вчені, перше місце в природі посідає людина. Вона має до (двісті чотирнадцять) балів. Дельфін наділений приблизно (сто дев’яносто п’ять) балами. На третьому місці – слон. Він має до (сто п’ятдесят) балів. Мавпа – до (шістдесят три). Зебра – до (сорок два), жирафа – до (тридцять вісім), лисиця – до (двадцять вісім) балів. “Найтупішим” визнали бегемота, який набирає не більше (вісімнадцять) очок.
За В. Мезенцевим
443. Перепишіть, позначені цифрами числа передайте числівниками. Визначте відмінки числівників, запишіть їх після слова в дужках.
1. 8 000 000 000 років тому Земля була розжареною кулею (З підручника “Природознавство”), 2. 300 000 минуло років, як піднеслось перше людське чоло (М. Доленго). 3. Активний словник людини із середньою освітою налічує від 1 500 до 4 000 слів. 4. Лексичний запас людини, яка багато читає, – близько 8 000 слів (П. Таранов).
– Позначте в словах вивчені орфограми.
У дробових числівниках чисельник (перша частина) відмінюється як відповідний кількісний числівник, а знаменник – як порядковий: двох третіх, семи десятих.
Дробові числівники півтора (півтори), півтораста – синоніми до числівників одна ціла й одна друга, сто п’ятдесят. Іменники при цих числівниках уживаються в родовому відмінку однини: півтора будинку (півтори хати), півтораста воїнів, а числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
444. Прочитайте. Визначте дробові числівники, з’ясуйте їхні відмінки.
Берегами Саргасового моря є великі морські течії, тому його площа змінюється від восьми і п’яти десятих до чотирьох мільйонів квадратних метрів.
Щороку річки земної кулі виносять в океан близько сорока трьох і семи десятих тисячі кубічних кілометрів води.
З підручника географії
445. Перепишіть, записуючи числа словами. Визначте відмінки дробових числівників, позначте їх у дужках.
1. Одне дерево бук “виробляє” за годину 1,7 кг кисню. Протягом години бук споживає 2,35 м3 повітря. 2. Тропічний ліс укриває лише 7 відсотків території земної кулі, проте містить понад 4/5 усіх видів рослинного та тваринного світу планети.
З підручника природознавства
446. Перепишіть, передаючи числа дробовими числівниками та ставлячи подані в дужках іменники в потрібній формі.
1,5 (блокнот); 1,5 (тарілка); 150 (кінь); 150 (книжка); 150 (серце).
– Із двома словосполученнями складіть і запишіть речення.
Чим, на вашу думку, харчуються казкові герої? Складіть меню для Дюймовочки й Фарбованого Лиса, уживаючи дробові числівники.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ
УСНИЙ ТВІР-РОЗДУМ ПРО ВЧИНОК ЛЮДИНИ
Вчинок – дія, що складається з таких складників: мотиву (зацікавленості, спонукання), наміpy, мети, власне дії, наслідків, самооцінки вчинку та ставлення людини до оцінки цього вчинку іншими людьми.
447. Прочитайте. Який із варіантів закінчення цієї історії вибрали б ви, якби таке трапилося з вами? Чому?
По дорозі зі школи Вітя зайшов до магазину. На вітрині під склом виблискував омріяний мобільний телефон. Як же хотілося Віті його мати! Але грошей, які давали йому батьки, вистачало тільки на шкільні обіди. Хоч як заощаджуй, а на недешевий телефон не вистачить.
Вітя зітхнув і попрямував звичною дорогою. Вулиця була безлюдна, будинки стояли у глибині саду, навіть вікон не видно.
Кроків за п’ятдесят попереду прошкував дідок із поліетиленовим пакетом. І раптом цей дідусик упустив… гаманець.
Вітя був від дідка досить далеко, але йому було добре видно, де саме той гаманець упав. А дід іде собі далі й не підозрює, що його грошики лежать на дорозі.
Вітя ніколи в житті не взяв чужого. Щоправда, чуже ніколи з такою легкістю не йшло само йому до рук.
Вітя справді підійшов до гаманця, нахилився, підняв. Перша його думка була така…
І. “Тримайся, мобільнику! Куплю тебе, а ще до тебе картку, а потім і весь пакет… А ще куплю жуйку, шоколадку…
Я ж не винен, що в діда діряві руки, – продовжував міркувати Вітя. – У кишеню до нього я не залазив… Оце навіть якщо гукнути старого, не почує, певно, він ще й глухий… Не візьму того гаманця я, візьме хтось інший… Довго на дорозі гроші не лежатимуть…
Візьму я грошики! А якщо старий роззява схаменеться, повернеться та спитає, чи не я взяв загублені гроші, я йому скажу: “А ви бач или, як я їх узяв? “
Вітя схопив гаманець, швиденько порахував гроші й чимдуж кинувся до магазину.
На душі було незатишно й мулько. Але Вітя умовляв себе: ” Матиму телефон – буде не до гризот сумління. Усе забудеться. Телефон важливіший!”
II. “Якщо я візьму ці гроші й куплю телефон, щось із моєю душею станеться. Ніколи не зможу я, навіть коли стану дорослим, схопити за руку злодія, не зможу сказати мерзотникові, що він мерзотник…
Це неправда, що ніхто не дізнається, що дідові гроші узяв я. Справді, дідусь іде й не озирається. Вікна будинків далеко. Людей навкруги немає. А все-таки хтось бачить, як я отут стою, і знає, про що думаю… Це моя совість”.
Наздогнав Вітя діда й повернув йому гаманець. Виявилося, що була в ньому вся дідова пенсія, а за неї йому місяць жити. Дідок заметушився, почав дякувати, усе хотів дати хлопцеві пакет кефіру чи молока – від хвилювання Вітя не розібрав.
На душі у хлопця було легко й чисто. Вітя згадував щасливе дідове обличчя. Він не знав, що чужа радість може зробити й тебе таким щасливим. Хіба може дорівнятися до цього щастя якийсь телефон!
За А. Потаповою
– Дайте оцінку (усно) обом вчинкам, про які йдеться в тексті, обгрунтуйте її. Розпочинайте так: “Цей вчинок я вважаю правильним (благородним, непорядним, негідним), тому що…”.
448. Дайте усні відповіді на запитання.
* Чи траплялося вам стати свідком благородного вчинку? Розкажіть про нього.
* Який вчинок ви вважаєте благородним і чому?
* Чи доводилося вам спостерігати негідний вчинок? Розкажіть.
* Який вчинок ви вважаєте негідним і чому?
* Чи може один-єдиний учинок змінити життя людини, яка його здійснила? Життя інших людей? Життя суспільства? Життя держави? Наведіть приклади таких учинків.
Твір-роздум про вчинок людини складають за таким планом:
1. Який саме людський вчинок привернув мою увагу: хто, де й коли його здійснив?
2. Що вчинила ця людина?
3. Як я оцінюю цей учинок і чому?
Як видно, другому пунктові плану має відповідати розповідь про вчинок. Кінцівка твору (вона відповідатиме третьому пунктов і плану) має бути побудована у формі роздуму-доведення і складатися з:
♦ тези
(наприклад: цей учинок я вважаю благородним {негідним, неприпустимим);
♦ доказу
(наприклад: тому що було врятовано (ображено) людину);
♦ висновку
(наприклад: отже, ця подія багатьом запам’ятається надовго).
449. За поданим вище планом напишіть твір про вчинок вашого товариша (сусіда, знайомого), який вам запам’ятався. Закінчіть твір роздумом, розпочавши його так: “Цей учинок я вважаю благородним (погідним)у тому що…”.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ГОВОРІННЯ
СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ ІЗ КІЛЬКІСНИМИ ЧИСЛІВНИКАМИ
450. Складіть і розіграйте діалог між бабусею та онучкою, які роздивляються родинний альбом із фотокартками. Бабуся розповідає про своїх батьків, сестер, братів, друзів, указуючи, якого вони були віку на час фотографування, зіставляючи вік старших і молодших. Онука розпитує, скільки дітей мав кожен із родичів, якою була різниця в їхньому віці. У репліках діалогу використайте кількісні числівники в непрямих відмінках.
451. Складіть і розіграйте діалог між шестикласником і продавцем магазину канцелярського приладдя. Хлопець цікавиться цінами кулькових ручок, олівців і календариків, які хоче подарувати на свято своїм родичам. У репліках уживайте числівники на позначення кількості предметів і їхніх цін.
452. Складіть і розіграйте діалог між однокласниками, які прийшли до книгарні, щоб порахувати, скільки коштуватимуть шкільні тлумачні та фразеологічні словники для всього класу, а також географічні атласи для свого й двох паралельних класів (відповідно 22, 40 та 35 осіб). У репліках діалогу вживайте числівники на позначення кількості книжок, а також їхніх цін.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)