СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО”
ТЕМА 5 ПРОМИСЛОВЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
§ 23. Видобувна і обробна промисловість: вплив на довкілля. Підприємства, що найбільше забруднюють довкілля
Видобувна і обробна промисловість: вплив на довкілля. За характером виробництва галузі промисловості поділяють на добувні та переробні. Добувні галузі – це ті, які видобувають сировину та паливо. До них належить паливна (нафтова, газова, вугільна) та гірничо-хімічна промисловість. Переробні галузі переробляють видобуту сировину
Частка видобувної промисловості у загальному обсязі виробництва України становить 8,5 %. Серед переробних галузей найбільша частка належить металургійній промисловості та обробці металів (24,7 %), машинобудуванню (14,4 %), харчовій промисловості (14,3 %).
У 2007 році в Україні працювало понад 2000 гірничовидобувних підприємств, а загальна кількість родовищ, що розроблялись, становила близько 3000. В обсягах видобутку різко домінує залізорудна сировина, флюсові вапняки,
Динаміка видобутку корисних копалин за період 1991-2007 рр. (мал.33) свідчить, що майже за всіма їх групами до 2001 року спостерігалось різке падіння. Лише у 2006 році було досягнуто рівня 1991 року з видобутку нерудних корисних копалин для металургії. Всі інші видобувні галузі мали тенденцію до зростання відносно 2001 року, однак за абсолютними показниками істотно поступались обсягам 1991 року.
Мал. 32. Співвідношення обсягів видобутку основних видів мінеральної сировини за 2007р. (за даними ДНВП “Геоінформ України”)
Згідно з експертними оцінками Ради з вивчення продуктивних сил НАН України, загальний обсяг утворення відходів, передусім гірничопромислових, у 2007 році досяг 780-800 млн т, а обсяг накопичення – близько 35 млрд т.
Німецькі екологи підрахували, що на видобуток кожної тонни вугілля у світі припадає шість тонн пустої породи і три тонни відведеної з шахт і кар’єрів води. Таким чином, вугільна промисловість належить до високовідходних галузей видобувної промисловості. Видобуток нафти і природного газу супроводжується значно меншими обсягами видобутку непотрібних попутних речовин – усього 10 кг на 1 т.
Мал. 33. Видобуток корисних копалин (млн т) в Україні за їхніми функціональними групами в динаміці, 1991-2007рр.
– Підприємства, що найбільше забруднюють довкілля. Найбільш гострі еколого-геологічні проблеми нині виникли в межах гірничовидобувних районів під впливом гідрогеологічних, інженерно-геологічних і гідрогеохімічних чинників. Це підтоплення житлових будинків і сільськогосподарських угідь, просідання земної поверхні, зсувні та провальні процеси, формування геохімічних аномалій у місцях складування відходів (мал. 34).
Згідно з узагальненими даними УкрНДГРІ, площа гірничовидобувних районів Донбасу становить 10 тис. км2, площі полів вугільних шахт досягають 5,45 тис. км2 (проекція на земну поверхню). У Донецькій області вони охоплюють 10,4 % площі, у Луганській – 8 %, Дніпропетровській – 2 %.
Найбільші площі осідання земної поверхні сформувались у Донецькій області: у Донецько-Макіївському гірничо-промисловому районі вони становлять 312 км2, у Красноармійському – 270 км2, Чистяково-Сніжнянському – 200 км2, Центральному – 106 км2. У Луганській області площа території, що перебуває над гірничими виробками шахт і кар’єрів, перевищує 2,2 тис. км2. Загальна площа осідання земної поверхні над гірничими виробками вугільних шахт досягла 720 км2, з них 94 % припадає на житлову забудову.
До галузей переробної промисловості, які істотно впливають на стан навколишнього природного середовища, належать енергетика (32 % промислових забруднень атмосфери стаціонарними джерелами) і металургія (відповідно 35 %).
У структурі виробництва електроенергії України виділяється теплова (50 % виробництва електроенергії) і атомна (45 %) енергетика. Виробництво електроенергії на ТЕС супроводжується спалюванням значних об’ємів вугілля низької якості з великою кількістю супутніх компонентів. Тому в результаті діяльності ТЕС повітря забруднюється газовими, аерозольними, тепловими викидами, радіоактивними елементами. У структурі газових викидів переважають оксиди нітрогену, сульфуру, пил. Спалювання вугілля, у якому містяться домішки природних радіоактивних елементів, спричиняє радіаційне забруднення навколишнього середовища. Спалювання вугілля є причиною утворення твердих відходів у вигляді золи і шлаків, під якими опиняються великі площі земель, що призводить до забруднення підземних і поверхневих вод шкідливими речовинами. Підігріта вода, що використовується для охолодження технологічних агрегатів, скидається у ставки-охолоджувачі або річки і слугує чинником теплового забруднення водойм.
Мал. 34. Наслідком діяльності гірничовидобувних підприємств є кар’єри (1) і терикони (2)
Мал. 35. ЧАЕС. Зона відчуження
Функціонування АЕС є екологічно небезпечним, оскільки ядерний енергетичний цикл передбачає видобуток уранової руди, її збагачення, використання палива у ядерних реакторах, хімічну регенерацію відпрацьованого палива й поховання радіоактивних відходів. Як показала аварія на ЧАЕС (мал. 35), розміщення атомних електростанцій в Україні є екологічно невиправданим, оскільки три з п’яти атомних електростанцій розташовані у верхів’ї басейнів річок Дніпра і Південного Бугу, воду яких споживає близько 70 % населення України.
Центри металургії та енергетики є осередками забруднення атмосфери (Кривий Ріг, Макіївка, Маріуполь. Запоріжжя, Дніпродзержинськ тощо).
Металургійна промисловість України розвинута у Придніпровському, Донецькому та Приазовському металургійних районах. Головною проблемою чорної металургії є її велика матеріаломісткість та енергоємність. Наявність доменного циклу виробництва негативно впливає на стан довкілля через викиди в атмосферу оксидів карбону, нітрогену, сульфуру, пилу. Довкілля також забруднюється відходами збагачення руд.
Підприємства кольорової металургії у Костянтинівці, Запоріжжі, Микитівці є головними забруднювачами водойм фенолами, нафтопродуктами, сульфатами, а також важкими металами (арсеном, свинцем, сірчаною і азотною кислотою).
Найбільшої шкоди такі підприємства завдають атмосфері, адже вони є причиною утворення кислотних дощів, земельним ресурсам – через утворення кар’єрів, відвалів, териконів (1 га металургійних шламів у відвалах отруює близько 5 га сусідніх земель, виділяючи в атмосферу сірчисті та інші гази і пил), крім того відбувається істотне теплове забруднення середовища.
Аргументи і факти
У районі Донбасу, у трикутнику Донецьк – Луганськ – Рубіжне, де сконцентровані найбрудніші з погляду екології підприємства, шахти, електростанції, військові підприємства, природні екосистеми зазнали найбільшої деградації.
– У Лисичансько-Рубіжанському промисловому районі, наприклад, забруднені не тільки поверхневі, а й підземні води на площі понад 120 км2. А понад 1400 териконів постійно отруюють атмосферу шкідливими газами, відбираючи, крім того, тисячі гектарів родючих грунтів. У річку Самару з шахт Західного Донбасу щороку скидається близько 20 млн м3 високомінералізованих шахтних вод і ще 60 млн м3 таких вод із шахт Центрального Донбасу.
– В Інгулець із регіонів Кривбасу щорічно скидається близько 100 млн м3 брудних стоків. Ця річка забруднюється важкими металами і радіоактивними речовинами (вони надходять із району родовищ урану під Жовтими Водами).
– Для роботи пересічної вугільної електростанції щороку потрібно 1 млн т вугілля, 150 млн м3 води і 30 млрд м3 повітря.
ВИСНОВКИ
1. Екологічний вплив видобувної промисловості на природне середовище проявляється у забрудненні твердими відходами поверхні Землі, відведенням забруднених вод у поверхневі водойми. З видобутком корисних копалин пов’язана низка негативних процесів – просідання земної поверхні, забруднення повітря, грунтів, поверхневих і підземних вод териконами, шламовідстійниками.
2. Серед галузей переробної промисловості найбільш екологічно небезпечними є енергетика та металургія. Ці галузі добре розвинуті в Україні і є потужними комплексними джерелами забруднення навколишнього середовища.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)