СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
& 39. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ
541. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Які з виділених слів виражають почуття? Які передають волевиявлення? Звіртеся з поданою нижче таблицею.
1. Ой, у полі гне тополі вітер (В. Сосюра). 2. Ох, скільки шелесту у світі! (П. Тичина). 3. Агей! Неси-но, молодице, на стіл з калиною пиріг (М. Стельмах). 4. Цить, дитино, цить, не плач! Я спечу тобі калач (Народна творчість). Нумо, зберімося в купу тісніше! (В. Самійленко). Овва! Та й розумна ж голова! (Народна творчість).
ВИГУК – особлива
ПОРІВНЯЙТЕ:
ВИЯВ ПОЧУТТІВ | ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ |
Почуття, переживання, настрої, душевні стани | Заклик, наказ, сигнал, спонукання до дії, мовчання, згоди та ін. |
Ой, ах, ех, ух, ей, о, ого, еге, овва, ат, хм, тьфу, іч, фе, тю, ой боже, матінко моя | Нумо, геть, гайда, цить, марш, цабе, тпру |
Слугують для привернення уваги | |
Гей, агов, алло, агов, агей, киць-киць |
До вигуків волевиявлення зараховують й етикетні формули: добридень.
Вигук не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, не має граматичних ознак. Вигук не є членом речення.
Найчастіше вигук уживають у розмовному та художньому стилях – переважно в діалогічному мовленні. В усному мовленні вигуки часто супроводжують відповідною мімікою та жестами.
542. Прочитайте. Визначте в реченнях вигуки. Які з них передають почуття? Які виражають волевиявлення?
1. Гей, удармо в струни, браття, золотії! (М. Рильський). 2. Ах, скільки струн в душі дзвенить! (Олександр Олесь). 3. Ох, пісне, чому, як той птах, не летиш? (М. Рильський). 4. Ануте, заграйте що-небудь! (Панас Мирний). 5. Цить, розумнице! (М. Стельмах). 6. Крякають круки про кризи і крах. Фе! Нецікаво, панове! (М. Рильський). 7. Ох, як хочеться жити, жити… 8. Хтось покликав: “Алло! Люди добрі!” (Д. Павличко).
– Назвіть передані вигуками почуття.
– Ще раз виразно прочитайте речення, супроводжуючи читання відповідною мімікою та жестами. Чи легко вам було це зробити?
– Укажіть речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові знаки.
Вигуки, що передають почуття, не називають їх так, як іменники (радість, страх, гнів), дієслова (радію, боюся, гніваюсь) або прислівники (радісно, страшно, гнівно). Проте з кожним вигуком у свідомості людини пов’язується певний зміст: радість, здивування, задоволення, спонукання тощо. Вигуки виражають ці почуття, переживання, настрої, вольові спонукання узагальнено, тому більшість вигуків є взаємозамінними. Так, вигук ой може передавати здивування, радість, захоплення, вдячність, жалість, страх.
Лише за деякими вигуками закріплене одне значення: тю (здивування), хм (сумнів), пхе (зневага), фу (огида).
543. Прочитайте. Визначте вигуки, назвіть передані ними почуття. Які з цих вигуків взаємозамінні?
Високо в небі літали дощові краплини й гукали одна одній: “Збираймося докупи та станемо чорною хмарою!” Незабаром з них справді утворилася чорна хмара. А краплинки не вгавають, кричать: “Ой, гарно як! Ого, як нас багато! Пролиймося на землю дощем! Ат, як земля зрадіє! Ах, як буде добре!”
З-поміж них була краплина, що дуже пишалася й величалася. “Пхе, – казала вона, позираючи згорда на подружок. – Іч, розбалакалися! Тьфу! Хай собі купчаться та збираються, дощем падають! Ось я, як зірвуся, усе затоплю! Овва!” Одірвалася і з розгону впала… у калюжу.
За І. Сенченком
– Якою мірою вигуки допомогли увиразнити почуття та пояснити поведінку персонажів твору? Розкрийте алегорію образів.
– Поясніть значення фразеологізму сісти в калюжу.
– Прокоментуйте рядки поета Таріела Чантурія: Із дитинства я вийшов, наче з кімнати сміху. “Ха-ха-ха! Хо-хо-хо!” Ступив у іншу кімнату. “Ах! Ах! Ах! Ох! Ох! Ох!”
За походженням і способом творення вигуки поділяють на:
НЕПОХІДНІ | ПОХІДНІ |
Не співвідносяться 3 іншими частинами мови, утворені з одного або кількох звуків, повторенням звуків або подовженого голосного | Утворені від інших частин мови |
А, о, ех, єй, ой, йой, іч, фе, гей, пхе, гм, тпру, люлі, ой-ой, ай-ай-ай, а-а, о-о-о. | Гос поди! Людоньки! Лишенько! Жах! Стоп! Тривога! Рятуйте! Подумаєш! Прощайте! Отакої! Світе мій! |
До похідних вигуків належать слова-оклики, якими привертають увагу (гулі-гулі, киць-киць, но, киш, цабе), та усталені звороти (Боронь Боже! От тобі й маєш! От тобі й разі Цур тобі! Хай йому грець!).
544. Прочитайте. Визначте вигуки похідні та непохідні.
1. Добрий вечір, люди добрі! (М. Коцюбинський). 2. О, дякую, що ти прийшла-таки (М. Старицький). 3. Ах, що то за пісня була! (Марко Вовчок). 4. Ех, і дихатимемо ми легко та радісно (Остап Вишня). 5. Ой лишечко, як страшно! Цить! Хай говорить серце (Леся Українка). 7. Та цур йому, тій балаболці! (М. Стельмах). 8. Ну, прощайте! Всі боління переборюйте й вагання (П. Тичина).
– Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.
– Визначте вид кожного з речень за емоційним забарвленням. Поясніть, чому більшість речень, що містять вигук, є окличними.
545. Прочитайте вигуки, поясніть, як вони утворилися.
Боже мій! Мамо рідная! Матінко! Слава! Рятуйте! Ти глянь! Горенько моє! Марш! Цур йому!
– Укажіть вигуки, утворені від форми кличного відмінка іменників.
– 3 виділеними словами складіть речення {усно).
Вигуки, що стоять на початку речення або в його середині, виділяють комами, якщо їх вимовляють без особливої окличної інтонації:
Гей, в путі не відставай! (М. Петренко). Сонце, волю зустрічати, гей, виходь, мій брате! (В. Поліщук).
Якщо вигук вимовляють з окличною інтонацією, після нього як на початку речення, так і в його середині чи в кінці ставлять знак оклику:
Ох! Зірка в серце впала (Леся Українка). Весно, приходь! Та швидше, гей! (В. Сосюра).
Вигуки о. ой, які стоять перед звертанням і тісно пов’язані з ним інтонаційно, комами від звертання не відділяють: О краю мій, тужу я за тобою! (М. Рильський).
Вигуки, повторювані з метою посилення передаваних ними почуттів, пишуть через дефіс: ай-ай-ай, ну-ну, ого-ого.
Запам’ятайте: вигуки на добраніч, будь ласка, до побачення пишуть двома словами.
546. Прочитайте. Визначте вигуки. Поясніть уживання розділових знаків.
1. Гей-гей! Чи є хто в лузі? Озовися! (М. Вороний). 2. Мені шляху не питать, просто степом мандрувать, гей-гей, долю доганять! (Народна творчість). 3. Ну, серце, говори! (Д. Павличко). 4. Співай, співай про молодість, о серце! (В. Сосюра). 5. Ах, серце радуйся, люби цей світ! (П. Перебийніс). 6. О слово, будь мечем моїм! (Олександр Олесь).
– Позначте в словах орфограму “правопис вигуків”.
547. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. О краю мій тополею рости! (С. Бен). 2. Ой у полі гне тополі вітер та на вольній волі (Б. Сосюра). 3. А здолати нас ох непросто! Кров козацька в серцях кипить! (М. Шукайло). 4. Летімо друзі вдалеч навмання. Ану подайте білого коня! (П. Перебийніс). 5. Гей помчімо ж мої коні пошукаймо долі! 6. О дивокраю мій казковий Я збережу про тебе спомин (В. Шукайло).
– Обгрунтуйте вживання розділових знаків.
548. Перепишіть, знімаючи риски. Поясніть написання вигуків.
1. На/добраніч, весела діброво, тихі трави, зелені сади (А. Камінчук). 2. Леле/леле! Спи, моє дівчатко, я тебе зірчастим небом вкрив (М. Сингаївський). 3. Ой/ой, біда! Рятуйте мене, люди! (В. Симоненко). 4. О, не торсайте двері! Будь/ласка, не торсайте двері! (О. Забужко). 5. Гай/гай, як/же багато води збігло! (С. Скляренко). 6. Ну/ну, не треба аж так категорично (О. Слоньовська).
– Укажіть ужиті в реченнях етикетні формули.
– Обгрунтуйте вживання в реченнях розділових знаків.
ОРФОГРАМА:
Правопис вигуків
Окрему групу вигуків становлять звуконаслідувальні слова, які відтворюють звуки й шуми природи, машин, механізмів: ку-ку, ж-ж-ж, чик-чирик, няв-няв, гуп, дзень, xa-xa-xa, ш-ш та ін.
549. Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Визначте звуконаслідувальні слова.
1. Наш кінь дзвонить дзвоником Дзінь-дзінь (Є. Гуцало). 2. Тихо всюди хоч сій мак. Лиш годинник б’є Так-так (О. Маковей). 3. Зозуленька сива на дубочку сіла. Залунало у гайку Ку-ку Ку-ку Ку-ку (М. Познанська). 4. Не знала коза як сказати Водички Тож мовила коротко Me! (Л. Ребро). 5. Гав крутнув хвостом великий собака Кур’єр (С. Дзюба).
– Позначте в словах орфограму “правопис вигуків”.
550. Визначте в реченнях вигуки. Розберіть їх у вказаній послідовності.
1. Ах, скільки поклав я душевної сили, щоб нині у пісні ширшали крила! (Т. Масенко). 2. О, скільки ж то відчинених дверей в далекий світ шляхів незнаних! (О. Лятуринська). 3. Котилося через поле Перекотиполе довідаться щастя й горя край Чорного моря. “Тю-тю, дурний, розігнався! – Будяк обізвався. – Чого тебе вража сила отут розносила?” (Л. Глібов). 4. А життя прожити перекотиполем? Ой, озветься воно потім болем… (М. Шостак). 5. Ой лелечко, болить моє сердечко! (П. Чубинський).
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ВИГУКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ
1. Що передає: почуття чи волевиявлення.
2. Непохідний чи похідний.
3. Особливості написання (якщо є).
4. Розділові знаки.
Гай-гай, до травня зачекаймо (М. Бажан).
ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ВИГУКА
Гай-гай – вигук, виражає почуття жалю, співчуття, заклопотаності, непохідний, пишеться через дефіс, на письмі виділяється комою.
ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ВИГУКА
551. Прочитайте. Якими частинами мови є виділені слова? Свою думку доведіть.
1. Тут так ніжно лунало “здрастуй”, що в кущі заховалось “прощай” (Г. Горовий). 2. Марко замугикав пісень, де багато було “ой” (М. Стельмах). 3. На “ой” починаються наші пісні – вони з українського болю (П. Засенко). 4. Напровесні лелеки прилітають до своїх гнізд і радісним і лунким “клек-клек, клек-клек” повертають нас у дитинство, в світ добра, любові і краси (А. Камінчук).
– Перепишіть перше речення, підкресліть у ньому всі члени речення.
552. Перепишіть, розставляючи розділові знаки.
На галяві почувся голос гриба Капелюшника Ех і життя наше тьху! Тільки й чекаєш що хробачня з’їсть тебе не сьогодні то завтра Нумо тікати Котрась сироїжка сказала із глумом Еге в лісі ходять люди з кошиками Схоплять тебе та й засушать на мотузці Овва Цур вам Не хочу сидячи тут гнити піду в світ сам Нехай і в кошик попаду нехай і в борщі гарячому втоплюся! Будьте здорові і не згадуйте лихом – сказавши так гриб Капелюшник насунув на лоба свій широкий капелюх й пішов геть з поляни.
За П. Козланюком
– Підкресліть у тексті вигуки. Три з них (на вибір) розберіть як частину мови.
Запитання і завдання для самоперевірки
– Що таке дієприслівник? Чому він не є самостійною частиною мови?
– Яку частину мови називають вигуком? Наведіть приклади.
– Чому вигук – особлива частина мови?
– Що означають вигуки? Назвіть вигуки, що виражають почуття, та вигуки, що передають волевиявлення.
– Назвіть популярні в молодіжному середовищі вигуки. Що вони виражають?
– Якими частинами мови є етикетні слова? Наведіть приклади.
– Що відтворюють звуконаслідувальні слова?
– Які вигуки пишуть через дефіс?
– Які розділові знаки ставлять при вигуках?
– Яка роль вигуків у мові?
(2 votes, average: 4,50 out of 5)