Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років)
§ 10. ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
5. Входження Кримської області до складу УРСР.
У 1954 р. відбулося надзвичайно урочисте святкування 300-річчя Переяславської ради. Повсюдно відбувалися урочисті збори, виставки та концерти, конкурси, фестивалі. Головною подією, пов’язаною з відзначенням 300-річчя “”возз’єднання” України з Росією”, стала передача Криму до складу УРСР. З огляду на
26 квітня 1954 р. був прийнятий закон “Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР”. Що спонукало
На думку вченого
Відомий український історик XX ст. І. Лисяк-Рудницький опублікував у 1955 р. в журналі “Культура”, який друкувався польською мовою в Парижі, статтю “Новий Переяслав”, присвячену аналізу курсу Кремля щодо України. Вчений констатував безуспішність спроб більшовицької імперії підірвати потенціал українського визвольного руху засобами жорстоких репресій. Терор не зрівняв українську націю із землею і не покінчив з українською проблемою як із джерелом найбільших труднощів для більшовицької влади. Поворот на більш “ліберальні” позиції вчений розумів як мовчазне визнання невдач сталінської політики. Порівнюючи дореволюційну та сучасну йому імперську політику Москви щодо України, учений помітив тенденцію до певних поступок. До революції “возз’єднання” України й Росії розглядалося як відновлення “єдності російського народу”. Тепер же Москва вела мову лише про “споконвічну дружбу двох братерських народів”. Підсумовуючи свої спостереження за помпезним святкуванням входження України до складу Російської держави, український учений із діаспори стверджував, що сучасна йому Москва намагається розв’язати українську справу не тільки засобами терору, а й підходить до неї з політичними критеріями.
У перспективі приєднання Криму посилило економічний потенціал України. Уже тоді півострів був найбільшою курортною зоною, мав потужну сировинну та промислову базу. Особливістю сільського господарства Кримської області було переважання садівництва, особливо виноградарства, тваринництва, вирощування тютюну, ефіроолійних культур (лаванди, шавлії, червоної троянди).
З огляду на економічні аспекти, приєднання Криму до УРСР було виправданим і цілком закономірним. Разом із тим воно дещо ускладнило ситуацію у сфері міжнаціональних відносин. У процесі входження Криму до складу УРСР постала проблема, пов’язана з національним складом населення півострова. Після приєднання Кримської області в УРСР збільшилася частка росіян. У 1959 р. населення Криму становило 1,2 млн осіб (785 тис. міське та 417 тис. сільське населення). За етнічним складом українці становили 22,3 %, а росіяни – 71,4 % мешканців області. Це й досі ускладнює міжетнічні відносини в Криму, оскільки частина росіян не вважає себе українськими громадянами, тобто політичними українцями російського етнічного походження, як себе цілком природно сприймають представники різних етносів у складі європейських національних держав.
Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР
Ураховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв’язки між Кримською областю і Українською РСР, Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік постановляє: затвердити спільне подання Президії Верховної Ради РРФСР і Президії Верховної Ради УРСР про передачу Кримської області зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Голова Президії Верховної Ради СРСР К. Ворошилов
Секретар Президії Верховної Ради СРСР М. Пєгов
Москва, Кремль. 19 лютого 1954 р.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)