Мета: актуалізувати і поглибити знання школярів щодо сутності і специфіки композиторської творчості.
Уведення другокласників до теми відбувається за допомогою вірша, в якому згадуються різноманітні професії та підкреслюється важливість кожної з них. Останній стовпчик орієнтує дітей на пошук професійного творця музики:
А тепер кожен з вас пригадає:
Хто пісні, марші, танці складає –
Тих майстрів, чиє серце і руки
В диво-музику з’єднують звуки.
Слово “композитор” учні складають з букв, що “розсипалися”.
Йоганн Себастьян Бах народився понад 300 років тому в музичній родині. Батько навчав його гри на скрипці, а співи хлопчик опановував у хорі міської школи. У 9 років Йоганн Себастьян осиротів, і його вихователем став старший брат Йоганн Крістоф. Він служив органістом у церкві і продовжив музичні заняття з хлопчиком. Але ці уроки були дуже одноманітні і нудні,
Якось він дізнався, що брат ховає у шафі зошит з творами видатних композиторів. Більше ніж півроку ночами, при місячному світлі, десятирічний хлопчик переписував ноти. Але одного разу Крістоф застав його за цим заняттям та відібрав і оригінали, і копії. У гіркому відчаї Йоганн Себастьян скрикнув: “Раз так, я сам напишу таку ж музику, напишу ще краще!” Брат лише розсміявся у відповідь…
315 років Бах розпочав самостійне життя, сповнене злиднів і тяжкої праці. Пани вважали його музику надто серйозною, а церква – надто живою та яскравою. Нерозуміння і невизнання його творчості завдавало композитору тяжких страждань. Але в нього були вдячні учні, дружна сім’я, талановиті діти й музика, якій Йоганн Себастьян присвячував кожну хвилину.
Композитор все життя наполегливо працював над удосконаленням власної майстерності, вивчав світову музичну культуру і народну музику, досконало знав Біблію, латину, вільно спілкувався італійською та французькою мовами. “Мені довелося старанно навчатися, хто буде такий же старанний, досягне того ж”, – відповідав Бах на захоплені запитання щодо його таланту.
Останні роки життя великого композитора також були нелегкими. Ще в дитинстві, коли вночі переписував ноти, він серйозно пошкодив зір. З роками хвороба очей посилювалась. Після невдалої операції музикант осліпнув. Він вже не міг сам писати, і свої нові твори диктував, як слова.
Сучасники дуже скоро забули про старого Баха… Лише через багато років музику великого композитора відкрили заново, захоплюючись її величністю, мудрістю, красою та досконалістю. Для сприймання запропоновано п’єсу Й. С. Баха “Волинка” – твір з яскраво вираженими звукозображальними елементами. При ознайомленні з п’єсою слід допомогти учням дійти висновку щодо такої назви фортепіанного твору та продемонструвати звучання справжньої волинки.
За допомогою нотного запису на с. 13 учитель може продемонструвати й окремо просту невибагливу мелодію та остинатні баси, які нагадують гудіння волинки. Також звертаємо увагу на чергування гучного і тихого звучання. За бажанням, можна розучити мелодію твору як вокаліз (у межах першої октави) і згодом використовувати її для розспівування.
Наведений нотний запис дає змогу школярам пригадати й наочно переконатися, як записують музику. Конкретизувати ці знання допоможе вірш “Музичні знаки”, малюнки та правило на с. 14:
Відповідну тематичну спрямованість має й пісня Михайла Катрички “Два єноти вчили ноти”, зміст якої є приводом для розмови про важливість старанного, наполегливого навчання. Під час розучування пісні звертаємо увагу на своєчасний вступ на затактах і витримування довгих нот в кінці музичних фраз. За потреби конкретної дитячої аудиторії транспонуємо пісню на 1-1,5 тони нижче (у соль, ля або ля-бемоль мажор).
Додатковим мотиваційним елементом навчальної теми є дидактична казка “Пригоди маленької ноти”. Текст казки читає вчитель, а діти стежать за підручником і хором додають пропущені слова за змістом малюнків. Можна запропонувати учням самостійне читання казки, а потім перевірити якість виконання цього завдання за допомогою наведених на с. 17 запитань.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)