Я для себе і для інших

Урок 92. Я для себе і для інших

– Що ти можеш робити для себе щоденно? Що ти в змозі зробити для своїх рідних? Що ти можеш зробити для своїх однокласників?

Уночі була завірюха. Намела кучугури снігу. Рано-вранці до ніколи йшло троє дітей – Юрко, Мишко і Ніна. В усіх дворах чоловіки і жінки відкидали лопатами сніг, прокладали стежинки. Ось хата бабці Марії. Вона живе сама-самотою. Зупинилися діти біля бабусиного двору. Нікого не видно.

– Як же бабуся до криниці вийде? – сказав Юрко. – Скільки снігу.

– Давайте протопчемо стежечку

від хати до криниці! – запропонував Мишко.

Діти увійшли в двір бабусі Марії по глибокому снігу. Від хати до воріт трохи легше. Пройшли два, три, чотири рази. Протоптали стежечки від воріт до хати і від хати до криниці.

Спітнілі, втомлені, радісні діти йшли до школи. Вони думали: от зараз бабуся Марія вийшла у двір, побачила стежечки, тішиться бабуся, дякує нам.

Дітям було приємно думати про це (За Василем Сухомлинським).

– Чому діти вирішили допомогти бабусі? Як вони проклали стежечки?

Що відчували діти, коли допомагали бабусі? Коли втома буває приємною?

 Я для себе і для інших

Щире слово, добре діло душу й серце обігріли. Від теплого слова і лід розтає.

Запам’ятай!

Російською мовою

Українською мовою

Радуется

Тішиться

Сугробы

Кучугури

Колодец

Криниця




Я для себе і для інших