Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) – на момент створення являло собою міждержавну організацію шести західноєвропейських країн: Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу. Створене для об’єднання національних господарств країн – учасниць у єдиний Спільний ринок. Договір про заснування ЄЕС підписано у березні 1957 р. у Римі і почав діяти з 1 січня 1958 р. ЄЕС було новим явищем у розвитку сучасних капіталістичних держав і відображало властиву об’єктивну тенденцію до інтернаціоналізації

господарських відносин і капіталу, до ліквідації вузьких національних кордонів. В основі утворення ЄЕС лежала спроба країн Західної Європи розширити ринки збуту і територіальну сферу своєї діяльності для створення сприятливих умов швидкого і безкризисного розвитку виробничих сил країн – учасниць. Утворення ЄЕС крім економічних мало і політичні завдання – об’єднання західноєвропейських країн задля досягнення на основі Спільного ринку “всебічного розвитку, стабільності, якнайшвидшого підвищення рівня життя і тісніших зв’язків між державами, які воно поєднує”. Спільний ринок передбачав

інтеграцію національних ринків країн – учасниць шляхом поступового усунення всіх обмежень у торгівлі між ними; запровадження загального митного тарифу в торгівлі з третіми країнами; усунення перешкод для вільного пересування “осіб, капіталів і послуг”; здійснення спільної політики в галузі транспорту і сільського господарства; створення валюти, союзу; розробку принципів узгодження економічної політики країн – учасниць; встановлення однакових правил конкуренції; зближення законодавств країн – учасниць. Втілювати в життя ці принципи планувалося поступово, протягом так званого перехідного періоду в 12 років. Крім “шістки” у ЄЕС на правах “асоційованих” членів беруть участь Греція і Туреччина, умови приєднання яких передбачають триваліші терміни зниження митних тарифів між ними і “шісткою” (до 22 років). ЄЕС має ряд конвенцій про асоціацію з 9 країнами Африки, в основному колишніми колоніальними володіннями Франції і Бельгії. Приєднання до співтовариства розвинених економічно країн створює передумови для їх подальшої економічної інтеграції. Штаб-квартира ЄЕС розташована у Брюсселі; керівні органи – Рада, Комісія (Комісія європейських співтовариств), Асамблея (Європейський парламент), Суд. До складу вищого органу ЄЕС – Ради – входять по одному представнику від кожної країни – учасниці (звичайно міністри економіки, фінансів або торгівлі). Головний виконавчий орган – Комісія – складалася з 9 членів, яких призначали на 4-річний термін уряди країн, що входять до співтовариства. У рамках ЄЕС функціонують кредитні установи, які фінансують окремі заходи, пов’язані із здійсненням загальної економічної і соціальної політики, – Європейський інвестиційний банк. Європейський фонд розвитку та ін. ЄЕС є стержнем системи європейських співтовариств, що об’єднують країни Західної Європи. Ця система крім ЄЕС включає також Європейське об’єднання вугілля і сталі і Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом). Останні виступають власне як галузеві об’єднання і з липня 1967 р. їх діяльність спрямовується тими ж органами, що і ЄЕС. Пізніше до країн так званого Спільного ринку у 1973 р. увійшли Великобританія, Данія, Ірландія; у 1981 р. – Греція; у 1986 р. – Іспанія і Португалія. У 1985 р. приймається програма створення до 1992 р. єдиного внутрішнього ринку країн ЄЕС. З 1987 р. політичне співтовариство країн ЄЕС здійснюється на договірній основі, передбачається розробка і здійснення спільної європейської зовнішньої політики. У 90-х роках настає нова фаза зближення країн – членів ЄЕС. 1 листопада 1993 р. на базі трьох європейських співтовариств – Європейського Економічного Співтовариства, Європейського об’єднання вугілля і сталі та Європейського співтовариства з атомної енергії – почав діяти Європейський Союз (ЄС). У 1995 р. до ЄС ввійшли ще три держави. З травня 2004 р. до Євросоюзу ввійшли ще десять країн і в його складі нині 25 держав континенту. ЄС за сукупним валовим продуктом й обсягом зовнішньої торгівлі перевершує як США, так і Японію (див. також: Європейський Союз).

Бор М. 3. История мировой экономики. – М., 1998; Спиридонов И. А. Мировая экономика. – М., 1998; Європейський Союз. Консолідовані договори. – К., 1999; Кудряченко А. I. Європейська інтеграція: концепції та реалії. Спостерігач. – К., 1996. – № 25; Копійко В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. – К., 2001; Європейський Союз: Словник-довідник. – К., 2001; Европа вчера, сегодня, завтра. – М., 2002; Bulletin of European Union. Suplement. 2004/ 05. – Luxembourg, 2004.

А. Кудряченко

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) - Довідник з політології

Схожі записи:

Анархізм Політологічний словник Анархізм (політичні концепції). Критиками політичних доктрин лібералізму (окрім соціалістів і комуністів) були й представники політичних концепцій анархізму, з-поміж яких найпомітнішими є постаті М....
Що таке соціально-політична стратифікація суспільства? 4 Що таке соціально – політична стратифікація суспільства? Що таке “середній клас”? Складні політичні процеси, що відбуваються у сучасному світі, неможливо зрозуміти поза діяльністю соціальних...
Спіноза Бенедикт (Барух) Політологічний словник Спіноза Бенедикт (Барух) (1632 – 1677)- нідерландський філософ – пантеїст. Походив з родини купця – єврея. За критику методів керування С. було вигнано...
Що таке політична партія? Які її основні функції? 63 Що таке політична партія? Які її основні функції? Політичні партії – один із найважливіших компонентів політичного життя суспільства. Як суб’єкти формування владних відносин вони...
Європейський консорціум політичних досліджень (ЕСРК) Політологічний словник Європейський консорціум політичних досліджень (ЕСРК) – заснований у 1970 р. об’єднанням більш як 100 політологічними дослідними інститутами Західної Європи з метою сприяння здійсненню...
Західноєвропейський Союз (ЗЄС) Політологічний словник Західноєвропейський Союз (ЗЄС) – європейський військово-політичний союз. Включає 10 держав Європи: Бельгію, Великобританію, Грецію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Німеччину, Португалію і Францію. Ісландія,...
Спільна політика безпеки та оборони Політологічний словник Спільна політика безпеки та оборони – спільна міжнародна політика країн – членів Європейського Союзу у сфері політики безпеки та оборони. С. п. б....
Меншовизм Політологічний словник Меншовизм – ідеї меншовиків, фракції Російської соціал-демократичної робітничої партії, що сформувалася на з’їзді РСДРП у 1903 р., який знаменував початок розколу партії на...
Боден Жан Політологічний словник Боден Жан (1529 – 1596) – французький політичний діяч, юрист, теоретик держави. Вперше сформулював і обгрунтував поняття суверенітету як однієї з істотних ознак...
>Оуен Роберт Політологічний словник Оуен Роберт (1771 – 1858)- англійський соціаліст. Найвідоміша праця О. – “Новий погляд на суспільство” (1812 – 1813). Він був переконаний у тому,...
ЛІДЕР ПОЛІТИЧНИЙ ЛІДЕР ПОЛІТИЧНИЙ – глава держави, керівник політичної партії, громадської організації, народного руху тощо, який має високий авторитет, реальну владу і здатний здійснювати її задля розв’язання...
Пасивне виборче право Політологічний словник Пасивне виборче право – право бути обраним. П. в. п. є частиною системи виборчого права. Його принципи фіксуються в конституції та виборчому законі...
>Палавер Політологічний словник Палавер (англ. palaver) – термін, який в англомовних словниках має кілька значень: метушня, марні розмови, а також тривала нарада чи нескінченна мовленнєва дискусія...
Україна – Європа (відносини) Політологічний словник Україна – Європа (відносини) – вельми важливий напрям і одне з суттєвих завдань зовнішньої політики України, спрямованої на входження її до європейського політичного...
Рояліст (роялістка) Політологічний словник Рояліст (роялістка) – прихильник роялізму. В. Захожай...
Що таке партійні системи? Які існують класифікації партійних систем? 64 Що таке партійні системи? Які існують класифікації партійних систем? Партійну систему можна визначити як систему відносин суперництва та співробітництва між політичними партіями, що діють...
Денонсація Політологічний словник Денонсація – найпоширеніший спосіб легітимного, юридично коректного припинення дії двостороннього міжнародного договору або виходу з багатостороннього міжнародного договору в порядку і терміни, обумовлені...
Методи етнополітологічних досліджень Політологічний словник Методи етнополітологічних досліджень. Етнополітологія як наукова теорія грунтується на певній методиці, під якою слід розуміти арсенал наукових методів вивчення й аналізу функціонування етнополітичної...
Узурпація влади Політологічний словник Узурпація влади (usurpation of power, від лат. usurpatio) – протизаконне захоплення, незаконна дія, привласнення чужих прав на владу (на володіння нею і використання)....
АЛЬЯНС АЛЬЯНС – союз, об’єднання держав, організацій, окремих осіб на основі договірних зобов’язань....
ВЛАСНИК – ГРОМАДЯНИН ВЛАСНИК – ГРОМАДЯНИН – особа, яка має права власника, індивідуально привласнює дохід від власності, прагне до примноження, але сама підприємницькою діяльністю безпосередньо не займається....
Сократ Політологічний словник Сократ (469 – 399 до н. е.) – грецький філософ. У центрі філософії С. – людина, яка розглядається насамперед як моральна істота. Філософія...
Інформаційна мережа Політологічний словник Інформаційна мережа – мережа, за допомогою якої здійснюється доступ до віддалених баз даних і зв’язок між користувачами, споживачами інформації за допомогою наземних, безпроводових,...
Автокефалія Політологічний словник Автокефалія (від грецьк. autos – сам, kephale – голова) – самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков. Перші автокефальні церкви виникли на території східної...
Артхашастра Політологічний словник Артхашастра – видатна пам’ятка філософської, політичної, економічної думки Стародавньої Індії, що стала відомою сучасній науці з початком XX ст. – часу, коли відомий...
Інформатика Політологічний словник Інформатика – наука, що вивчає загальні властивості інформації, а також закономірності її створення, перетворення, передавання й використання в різних галузях діяльності людини. Словник...
Законодавчі збори Політологічний словник Законодавчі збори – назва однопалатного парламенту в Сальвадорі, а також законодавчої влади в ряді суб’єктів, наприклад, Російської Федерації (Кабардино-Балкарія, Красноярський край, Нижньогородська область...
Радянський комунізм Політологічний словник Радянський комунізм – офіційна ідеологія колишнього Радянського Союзу, яка почала формуватися під впливом ідей марксизму на російських інтелектуалів наприкінці XIX ст. Загалом Російська...
БЕЗВЛАДДЯ БЕЗВЛАДДЯ – кризовий стан суспільства або його окремої адміністративно-територіальної одиниці, що характеризується відсутністю впливу якоїсь політичної сили на політичні процеси в країні....
Вердикт Політологічний словник Вердикт (verdict, від лат. vere dictum – правильно сказане) – 1) у кримінальному праві деяких держав рішення присяжних стосовно вини чи невинності підсудного;...
Гобіно Жозеф Артюр Політологічний словник Гобіно Жозеф Артюр (1816 – 1882) – французький соціальний філософ, письменник та дипломат, один з перших “пророків” неминучої загибелі західної цивілізації. Це –...
Елітний блок Політологічний словник Елітний блок – домовленість, угода між елітами, а також неформальне об’єднання еліт з метою здійснення заходів соціального захисту (захисний блок) або врегулювання конфлікту...
Наукові школи геополітики Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ 1. Наукові школи геополітики Геополітика – це наука майбутнього, основи якої най ближчим часом...
Вільне козацтвo Політологічний словник Вільне козацтво – українські добровільні збройні формування, що виникли в процесі розвалу царської армії навесні 1917 р. з метою створення і захисту Української...
Панславізм Політологічний словник Панславізм (від грецьк. pan – усе і “слов’яни” – спільна назва цілого ряду східноєвропейських народів) – теорія всеслов’янської єдності в тій чи іншій...