Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
§ 13. Основні права, свободи та обов’язки громадян України
3. Загальна характеристика прав, свобод і обов’язків людини й громадянина.
З давніх-давен люди мріяли про вільне щасливе життя без насильства. жорстокості й приниження. Для досягнення цього вони повинні мати певні права – права людини. Права людини – це гарантована й захищена державою, законом наявність для неї можливості щось робити й здійснювати.
Пригадайте, яке ще визначення поняття трава” ви знаєте з курсу
Між двома визначеннями поняття “права” є суттєва різниця. Право як система загальнообов’язкових правил, норм поведінки, які встановлені та підтримуються державою, називають об’єктивним правом. Ного існування є об’єктивною реальністю, воно не залежить від знань про нього окремої особи, від того, чи користується хтось певною нормою. А от можливість людини задовольняти свої потреби, яка забезпечується та гарантується державою, неможлива без особи, котра буде цими правами користуватися, без суб’єкта – носія цього права. Саме тому право в цьому розумінні називають суб’єктивним
Поняття “права людини” не залишалося незмінним протягом розвитку людського суспільства. У стародавньому світі права людини були дуже обмеженими, а їх обсяг суттєво залежав від того, до якого стану належала людина.
Чи були люди рівними в Стародавніх Римі, Греції, Єгипті? Які права мали раби й рабовласники?
Раб не мав права розпоряджатися власним життям, він без його згоди міг бути подарований, проданий, обмінений. Водночас навіть найбагатший рабовласник Єгипту за найменшої примхи фараона міг потрапити до в’язниці, а то іі позбутися життя. Пізніше люди також не були рівними. їхні права відрізнялися залежно від стану, до якого вони належали. релігії, яку сповідувати, тощо.
Стародавній Єгипет
Стародавня Греція
Лише в часи Великої французької революції вперше було проголошено принципи рівності й свободи всіх громадян незалежно від будь-яких обставин. Утім, проголосивши це, революція сама порушувала головне право людей – право на життя, зокрема під час кривавого якобінського терору. Майже століття знадобилося Франції для того, щоб у країні встановили справжню демократію, були гарантовані права людини.
Пригадайте, у якому документі було проголошено названі принципи.
Визнання прав людини проголосила іі держава Нового Світу – Сполучені Штати Америки. Серед перших документів держави, що діють до нашого часу, – “Білль про права”, який є складовою частиною Конституції США.
Пригадайте, чи повною мірою були забезпечені рівність людей та їхні права в США у XVIII – на початку XIX ст.
І лише після Другої світової війни світ прийшов до визнання прав людини найвищою цінністю людства, яку має забезпечити кожна демократична держава й світове співтовариство в цілому.
10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН на засіданні, яке проходило в Парижі, прийняла Загальну декларацію прав людини.
З курсу правознавства 9 класу пригадайте основні положення цього міжнародно-правового акта.
Як будь-яка декларація, цей документ має певні недоліки. Головний – вона лише декларує права людини, не визначаючи шляхів і механізмів їх забезпечення. Саме тому виникла потреба доповнити цей документ іншими міжнародно-правовими актами. У 1966 р. було підписано Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права та Міжнародний пакт про громадянські й політичні права.
Зала Генеральної Асамблеї ООН у м. Нью Йорку
Крім названих, є й інші міжнародні нормативно-правові акти, що стосуються прав людини, захищають права окремих категорій людей, зокрема – це Конвенція про права дитини. Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та ін. Діють угоди, покликані забезпечити права жінок, учасників бойових дій. військовополонених тощо.
Крім загальносвітових актів, існують регіональні. Радою Європи прийнято, зокрема, Європейську конвенцію про захист прав і основних свобод людини (1950), Європейську конвенцію про здійснення прав дітей (1995) та ряд інших, учасником яких є наша держава.
У цих міжнародно-правових актах проголошено основні права людини, серед яких особливе місце займають невід’ємні (або, як їх ще називають, природні) права, тобто ті, що належать людині від народження, природи й не можуть бути свавільно обмежені чи відібрані навіть державою.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)