МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Іменник
Загальні і власні назви
Загальні назви – це узагальнені найменування однорідних предметів (людей, тварин, речей, подій, явищ тощо).
Наприклад: Літак, журналіст, винахід, туман, мужність. Загальні іменники є найбільш уживаними в мові.
Власні назви – це індивідуальні найменування, що виділяють предмет із ряду однорідних і відмежовують його від інших.
Наприклад, слово Гора позначає певне підвищення над навколишньою місцевістю, а власна назва Еверест виділяє з усіх гір найвищу гору світу.
До
Власні назви можуть виражатися одним словом (Полтава, Михайло) і кількома словами (Чумацький Шлях, Автономна Республіка Крим). Якщо до складу власного імені входять загальні назви, то вони пишуться з малої літери (Харківська область, вулиця Двадцять третього серпня).
Між власними і загальними назвами немає чіткої
Власні і загальні назви розрізняються не тільки значенням, а й граматично. Зокрема, загальні назви переважно мають форми однини і множини (Ключ – ключі, місто – міста), а власні вживаються або тільки у формі однини (Київ, Ярослав Мудрий, Різдво), або тільки у формі множини (Карпати, Чернівці, Татри). Проте від власних назв, що вживаються тільки в однині, можуть іноді утворюватись форми множини. У школі п’ять Тетян Сорок і шість Сергіїв Коваленків. До нас завітала родина Косачів.