РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
ТЕМА 3. РЕЛЬЄФ. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА
УРОК 14. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ
Тема. Фізична карта України. Загальний план поверхні, простягання низовин, височин, гір. Закономірності поширення основних форм і типів рельєфу.
Навчальна мета: поглибити знання учнів про основні форми рельєфу, їх залежність від тектонічної і геологічної будови; сформувати в учнів образ рельєфу території України; вдосконалювати вміння характеризувати певні форми
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, фізична, тектонічна та геологічна карти України, контурні карти.
Опорні та базові поняття: рельєф, форми рельєфу, рівнина, низовина, височина, гори, гірські пасма, перевал.
Географічна номенклатура: низовини – Поліська, Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська, Північнокримська; височини – Подільська, Придніпровська, Приазовська, Волинська, Хотинська, Донецька, Середньоросійська; кряжі – Словечансько-Овруцький, Мізоцький; Українські
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
1. Охарактеризуйте геологічну історію розвитку, набір переважних гірських порід і час їх утворення однієї тектонічної структури України (за вибором).
2. Поясніть складну геологічну будову території України і різноманітність складу гірських порід.
III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
– Що називається рельєфом? Назвіть основні форми рельєфу.
– Внаслідок яких процесів утворюються нерівності поверхні Землі?
– За якими ознаками можна класифікувати рівнини? гори?
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Знання рельєфу місцевості має велике значення для будь-якої господарської діяльності людини. Рельєф визначає особливості будівництва споруд, прокладання трас, сільськогосподарського освоєння земель тощо.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Основні форми рельєфу
2. Низовини
– Поліська (південна частина) – складена льодовиковими відкладами і річковими наносами; переважні висоти 150-200 м, максимальна – 316 м Словечансько-Овруцький кряж; поверхня сприяє заболочуванню;
– Придніпровська – східцевий вигляд (у межах давніх Дніпровських терас); висоти 50-170 м, максимальна – 236 м; розповсюджені лісовидні суглинки;
– Причорноморська (з Північнокримською) – висоти 120-150 м, місцями нижче рівня моря; складена лісовидними суглинками, пісками, глинами, вапняками;
– Закарпатська (частина Середньодунайської) – загальний похил до р. Тиси, висоти 100-120 м; ускладнена Береговським горбогіррям з максимальною висотою 369 м; складена вулканічними породами, перекритими глинами, лісами.
3. Височини
– Волинська – висоти 220-250 м, максимальна 342 м (Мізоцький кряж); складена вапняками, вкрита лесами. Відповідає западині (Галицько-Волинській);
– Подільська – висоти 280-320 м, максимальна 471 м (г. Камула); складена окремими грядами (Гологори, Розточчя, Вороняки, Товтри, Кременецькі гори); вкрита лісовидними суглинками;
– Хотинська – висоти 350-400 м, максимальна 515 м (г. Берда – вища точка рівнинної частини України); складена вапняками, пісковиками, глинами, гіпсом;
– Придніпровська – висоти 150-240 м, максимальна 323 м (Канівські гори); вкрита піщано-глинистими породами, на поверхню виходять кристалічні породи;
– Приазовська – висоти 150-300 м, максимальна 324 м (г. Бельмак-Могила); кристалічні породи виходять на поверхню, або вкриті лісовидними суглинками та глинистими породами;
– Донецька – висоти 175-300 м, максимальна 367 м (Могила-Мечетна); складена зім’ятими внаслідок складчастих горотворних рухів вапняками, доломітами та іншими породами, вкрита лісами;
– Середньоросійська (відроги) – висоти 190-200 м, максимальна 236 м; похил на південь – південний захід; складена крейдовими, лісними породами.
4. Гори
– Українські Карпати – середньовисотні, максимальна висота 2061 м (г. Говерла); складені глинистими сланцями, пісковиками, алевролітами, вапняками; складаються з кількох паралельних пасом;
– Кримські – низькі і середньовисотні, максимальна висота 1545 м (г. Роман-Кош); складчасто-брилові; асиметричні схили; складені пісковиками, вапняками, глинистими породами, місцями виходять вулканічні; утворені трьома паралельними пасмами.
VI. Закріплення вивченого матеріалу
Назвіть та покажіть на карті орографічні одиниці території України
(низовини, височини, гірські пасма, найвищі точки рівнинної частини, Українських Карпат і Кримських гір, перевали).
VII. Підсумки уроку
VIІІ. Домашнє завдання
Опрацювати §___.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)