Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” – основний нормативний акт (прийнятий Верховною Радою України 5 лютого 1993 р.), в якому визначено основні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико – правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави. Відповідно до міжнародних зобов’язань, Конституції України визначено основні напрями реалізації державної молодіжної політики в

Україні щодо соціального становлення та розвитку молоді. Вперше визначено терміни “молодь”, “молоді громадяни” (громадяни України віком від 15 до 28 років), “неповнолітні” (громадяни України віком до 18 років), “перше робоче місце”, “молода сім’я” (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 28 років або неповна сім’я, в якій вік матері (батька) не перевищує 28 років), “соціальні служби для молоді” (спеціальні заклади, які надають соціальні послуги та соціальну допомогу молоді). Містить п’ять розділів, шістнадцять статей. Закріплює основні принципи соціального

становлення та розвитку молоді, серед яких найважливіше значення мають принципи: безпосередньої участі молоді у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства загалом та молоді зокрема; доступності для кожного молодого громадянина соціальних послуг і рівності правових гарантій; відповідальності держави за створення умов для саморозвитку і самореалізації молоді; єдності зусиль держави, всіх верств суспільства, політичних і громадських організацій, установ та громадян у справі соціального становлення та розвитку молоді; відповідальності кожного молодого громадянина перед суспільством і державою за дотримання Конституції, законодавства України тощо. Визначено державні і місцеві органи управління молодіжною політикою, центральним з яких є Міністерство України у справах молоді і спорту, що спільно з іншими міністерствами та центральними органами державної виконавчої влади України здійснює реалізацію державної політики у питаннях соціального становлення та розвитку молоді. Міністерство України у справах молоді і спорту спільно з іншими центральними органами державної виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами державної виконавчої влади для практичної допомоги молоді у розв’язанні її проблем створює спеціальні служби для молоді (соціальні служби для молоді); надають молодим людям різноманітну допомогу, займаються реалізацією проектів і програм, проведенням заходів. Законом визначено механізм надання молоді першого робочого місця (ст. 7), вирішення житлових проблем молоді (ст. 10), гарантії молодим громадянам стосовно здобуття освіти, охорони здоров’я, фізичного розвитку. Вперше в нормативному законодавстві України визначається правовий статус молодіжних громадських організацій (ст. 14), гарантії їх діяльності (ст. 15). В Законі зокрема встановлено, що молодіжні громадські організації – це об’єднання молодих громадян, обов’язковою статутною вимогою яких є припинення членства в них при досягненні певного віку, а також Міністерству України у справах молоді і спорту, місцевим органам державної виконавчої влади надано право здійснювати фінансування програм і проектів молодіжних громадських організацій, що сприяють соціальному становленню та розвитку молоді, реалізації її соціально корисних ініціатив.

Законодавство України про шлюб, сім’ю та молодь. – К., 1997; Головатий Н. Ф. Социология молодежи. – К., 1999; Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект). – К., 2001.

М. Головатий

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” - Довідник з політології

Схожі записи:

Римське право Політологічний словник Римське право (Roman law) – система рабовласницького права Стародавнього Риму, яка складається з приватного і публічного права. Р. п. містило струнку систему норм,...
Які найвідоміші концепції влади? 45 Які найвідоміші концепції влади? Існують різні філософські й політологічні концепції влади. Розгляньмо найвідоміші з них. Біхевіористська концепція зводиться до намагання маніпулювати поведінкою на рівні...
Пропаганда Політологічний словник Пропаганда (лат. propaganda, від propagare – розповсюджувати) – діяльність, що передбачає системне поширення, поглиблене роз’яснення соціально-політичних, економічних, правових поглядів, ідей, теорій і забезпечує...
РИЗИК ПОЛІТИЧНИЙ РИЗИК ПОЛІТИЧНИЙ – метод політичних дій, що грунтується на прагненні досягти мети, незважаючи на загрози, перепони тощо. Як елемент політичного рішення полягає у виборі певної...
Ідеальполітика Політологічний словник Ідеальполітика (від нім. Idealpolitik) – альтернатива силової концепції “політичного реалізму” (нім. Realpolitik). Її могутньою гілкою є лібералізм, що сягає корінням кантіанської ідеї про...
Репарація Політологічний словник Репарація (reparation, від лат. reparatio – відновлення) – у міжнародному праві вид матеріальної міжнародно – правової відповідальності у грошовій або іншій формі. Виплата...
Світ політичний Політологічний словник Світ політичний – це світ політичних явищ, процесів, який існує в своїй тотальності для кожного соціального суб’єкта; множина та єдність політичних форм взаємодії,...
Аболіціоніст Політологічний словник Аболіціоніст – прихильник політики аболіціонізму, тобто той, хто виступає за скасування будь-якого закону, акта або бореться за скасування рабства. М. Головатий...
ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА СОЦІАЛЬНА – держава, в якій законодавчо закріплена і реально здійснюється справедлива, демократична, ефективна соціальна політика, здатна забезпечити кожному громадянинові умови ефективної праці, її справедливу...
НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА – система концепцій, засобів, заходів, які використовують різні політичні суб’єкти для розв’язання національного питання всередині країни, врегулювання міжнаціональних відносин....
Терор політичний Політологічний словник Терор політичний (від лат. terror – страх, жах) – опозиційна діяльність екстремістських організацій або окремих осіб з метою систематичного або одиничного використання насилля...
Малоросійство Політологічний словник Малоросійство – свідомісний феномен, властивий представникам української вищої верстви в Російській імперії, а згодом – і частині української радянської інтелігенції. Виник на грунті...
Спонсор Політологічний словник Спонсор (англ. sponsor)- поручитель, гарант; 2) особа або організація, яка фінансує будь-який захід; справу; 3) замовник, організатор, рекламодавець, підрядник; 4) держава, яка запропонувала...
Прокопович Феофан Політологічний словник Прокопович Феофан (1681 – 1736) – український мислитель, церковний і громадський діяч, письменник, засновник освіченого абсолютизму в Україні і Росії. Закінчив Києво-Могилянську колегію,...
Гольбах Поль Анрі де Політологічний словник Гольбах Поль Анрі де (1723 – 1789) – барон, французький мислитель, видатний представник епохи Просвітництва, активний учасник створення “Енциклопедії наук, мистецтв та ремесел”....
Дванадцятимильна зона Політологічний словник Дванадцятимильна зона – прибережне море, територія певної держави. М. Головатий...
Маніпулювання політичне Політологічний словник Маніпулювання політичне (фр. manipulation, від лат. manipulus – жменя) – система засобів ідеологічного і духовно-психологічного впливу на масову свідомість із метою нав’язати певні...
Люмпени, люмпен-пролетаріат Політологічний словник Люмпени, люмпен-пролетаріат (від нім. Lumpen – лахміття) – декласована і деморалізована частина робочих та інших верств населення, які перебувають на соціальному дні (жебраки,...
Менеджмент політичний Політологічний словник Менеджмент політичний (від англ. management) – керівництво, управління політичною системою, організацією, процесом, явищем. На принципи, засоби, мету М. п. впливає форма правління та...
Антонюк Олександр Васильович Політологічний словник Антонюк Олександр Васильович (нар. 1952, м. Хмільник Вінницької обл.) – український політолог, історик, фахівець у галузі етнонаціональних відносин. Доктор політичних наук (2002 р.),...
Альтернативні вибори Політологічний словник Альтернативні вибори (від лат. alterne – чергую, змінюю) – обрання громадянами свого представника до складу представницького органу або лідера громадської організації, яке передбачає...
Рада Безпеки ООН Політологічний словник Рада Безпеки ООН – орган ООН, який складається з 5 постійних (США, Франція, Великобританія, СРСР (нині – Росія), Народна Республіка Китай) і 10...
Кремень Василь Григорович Політологічний словник Кремень Василь Григорович (нар. 1947) – український філософ, педагог, політолог, лауреат міжнародної премії ім. Г. Сковороди. Закінчив Київський державний університет. Викладав у Київському...
ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) Політологічний словник ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) – міжнародна, міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. Була утворена в 1946 р. з...
Козацько-гетьманської доби політична думка Політологічний словник Козацько-гетьманської доби політична думка – умовно цей період охоплює час з перших десятиліть XVII до кінця XVIII ст. Серед видатних політичних мислителів цього...
Прагматизм політичний Політологічний словник Прагматизм політичний – характеристика політичної діяльності, основним критерієм і чинником якої стає досягнення поставленої мети (нерідко за будь-яку ціну). П. п. характеризується жорстокістю,...
Як розкривається зміст поняття “електорат”? 60 Як розкривається зміст поняття “електорат”? Сучасні політологи багато уваги приділяють вивченню електорату (від лат. elector – виборець) – кола осіб, які мають право голосу...
ХАРИЗМАТИЧНИЙ ЛІДЕР ХАРИЗМАТИЧНИЙ ЛІДЕР – громадсько-політичний діяч, ватажок, вождь, авторитет якого грунтується на вірі громадян у його надприродні, видатні здібності, виняткові якості, непогрішність, святість. Віра в “законність”...
Стиль у політиці Політологічний словник Стиль у політиці (від грецьк. stylos – паличка для письма)- сукупність ознак, властивостей характеру поведінки політичних діячів, партій та угруповань, для яких притаманні...
Технології політичні Політологічний словник Технології політичні – система послідовних дій і засобів політичного суб’єкта, спрямованих на досягнення необхідного політичного результату, реалізацію політичних цінностей та інтересів. Характер, особливості...
Храмов Василь Олегович Політологічний словник Храмов Василь Олегович (нар. 1942) – український політолог, який створив новий науковий напрямок – політичну концептологію; автор організаційної концепції конфлікту (1977 р.) та...
Лондонський клуб Політологічний словник Лондонський клуб – неформальна міжнародна організація, яка об’єднує велику групу комерційних банків – кредиторів. М. Головатий...
КЛЕРИКАЛІЗМ КЛЕРИКАЛІЗМ – політична течія, спрямована на посилення впливу релігії та церкви на всі сфери суспільного життя....
КОНВЕНЦІОНАЛІЗМ ПОЛІТИЧНИЙ КОНВЕНЦІОНАЛІЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – ідейна платформа консенсусу, узгодження позицій осіб, груп, держав та їх лідерів, усіх політичних сил щодо взаємоприйнятних умов існування, а за можливості й...
Лейбніц Готфрід Вільгельм Політологічний словник Лейбніц Готфрід Вільгельм (01.07.1646, Лейпциг – 14.11.1716, Ганновер) – німецький філософ – ідеаліст, математик, фізик і винахідник, юрист, історик, мовознавець, енциклопедист. Родина мала...