Земельний сервітут (лат. servire – служити) – право на користування чужою земельною ділянкою. З. с. обов’язково передбачає наявність двох суміжних земельних ділянок, одна з яких (панівна) обслуговує іншу. Основна мета З. с.- зменшити недоліки однієї земельної ділянки за рахунок переваг суміжної. У зв’язку з цим сервітутне право завжди обмежене. Як правило, З. с. передбачає право користування чужою земельною ділянкою лише в певному відношенні (для проїзду, прогону худоби, перевезення вантажу, тощо). Однак для надання зручностей, яких була
2017-12-31