7 КЛАС
Тема 2. Композиція музичного твору
Урок 23
Тема уроку. Зміст музики. Вокальна вправа. Розучування української народної пісні на слова Т. Шевченка “Думи мої”.
Слухання музики. Я. Степовий. “Прелюд пам’яті Шевченка”
Мета уроку: закріпити з дітьми знання про основні риси музичного образу; розвивати увагу та творчі здібності учнів, навички активного сприймання музичного твору; виховувати інтерес до творчості Т. Шевченка та українських композиторів.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання:
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
1. Музичне вітання.
2. Оголошення теми уроку.
II. Розспівування.
1.
2. Спів звукоряду на стакато та легато.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
Діти, ви уже помітили, що кожен слухач сприймає музику по-своєму. Всі засоби виразності, які ми з вами вчили, надають колориту, але основну роль у музиці відіграє мелодія, яка несе в собі основні риси музичного образу.
Ось я
IV. Розучування пісні “Думи мої” на слова Т. Шевченка (використовую репродукцію картини М. Божія “Думи мої”).
Думи мої
Слова Т. Шевченка
Музика О. Жилінського
Помірно
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, –
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я – тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу…
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.
Сьогоднішній урок присвячений творчості Т. Шевченка, до якої зверталися багато українських композиторів. Понад 200 віршів Шевченка покладено на мелодії. Деякі з них мають композитора, а деякі з них стали народними, як от пісня “Думи мої”, яку ми сьогодні вивчимо.
– Я вам прочитаю спочатку вірш Т. Шевченка “Думи мої”, а ви уважно вслухайтеся у зміст слів.
(Вчитель читає вірш).
2. Художній показ пісні.
3. Характеристика прослуханого, розбір нотного тексту пісні: лад, тональність, розмір, темп, характер.
4. Розучую пісню по фразах, звертаю увагу на ритмічний рисунок, синкопований ритм. Працюю над двоголоссям.
V. Слухання музики.
1. Вступна бесіда.
Серед духовних спадкоємців Лисенка помітне місце належить Якову Степовому. Народився він у 1883 р. у м. Піски біля Харкова, в сім’ї відставного офіцера. Старший брат Якова був музикантом, у 12 років Яків пішов співати до Придворної півчої капели, де він не тільки співав, а й вчився гри на інструменті, вивчав теорію музики. Потім композитор навчався у Петербурзькій консерваторії, це інтенсивно творчо працює. Уже у 1905 р. він створює І вокальний цикл “Барвінки” на слова Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка, “Пісні настрою” на вірші Олександра Олеся, твори для фортепіано та інші. Фортепіано було улюбленим інструментом композитора. У його творчому доробку – прелюдії, мазурки, п’єси, проте найбільшу увагу серед них привертає “Прелюд пам’яті Шевченка”, якого він написав під враженням відзначення 50-річчя з дня смерті поета у 1912р. Головний образ твору скорботний, зосереджений, мелодія близька до тужливих українських пісень. Тема прелюдії складається з двох контрастних елементів – імпульсивно-неврівноваженого та лірично-розспівного.
2. Слухання твору та його характеристика.
На початкових тактах музика м’яка, лірична, та поступово вона набуває драматичного, тривожного характеру.
Завершення твору звучить патетично, рішуче, ніби уособлюючи бунтарський дух поезії Шевченка.
3. Повторне слухання.
VI. Підсумок уроку.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)