Значення карт. Географічні координати свого населеного пункту

І СЕМЕСТР

РОЗДІЛ ІІ

Земля на плані та карті

Тема 2. Градусна сітка Землі. Географічні координати точок

Урок 19. Значення карт. Географічні координати свого населеного пункту

Мета: з’ясувати значення карт у практичній діяльності людини, перевірити вміння учнів визначати координати свого населеного пункту, його висоту над рівнем Світового океану; пригадати практичне значення планів місцевості та відмінності в зображенні місцевості на планах та картах; виховувати почуття колективізму.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:

фізична карта півкуль, фізична карта своєї області, атласи, підручник.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Робота з картою

(У класі п’ять груп, п’ятеро учнів-експертів. Кожен учень групи виконує всі завдання і здає на перевірку експертам.)

– З пункту, що має координати 40° пд. ш., 60° сх. д., судно прийшло в порт з координатами 34° пд. ш., 18° сх. д. Назвіть цей порт. Визначте відстань між пунктами. (Кейптаун)

– Літак вилетів з міста з координатами 28° пн. ш., 77° сх. д. і приземлився в місті з координатами 36° пн. ш.,

52° сх. д. Назвіть ці міста. (Делі, Тегеран)

– Що таке карта? план місцевості?

– Характерні ознаки плану підкресліть прямою лінією, а ознаки карти – хвилястою:

А) масштаб дрібний; б) масштаб великий; в) креслення невеликої ділянки земної поверхні; г) в основному всі об’єкти показані в масштабі; д) сторони горизонту визначають тільки за паралелями і меридіанами; е) можна визначити ширину вулиці, річки; є) міста зображені кружечками (пунсонами).

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Карта – надійний помічник людей багатьох професій. Знання географічної карти можна порівняти лише зі значенням книги. Вона має велику інформацію, але щоб прочитати, потрібно знати її “мову”. Вміння читати карти дає змогу вивчати світ: природу, населення, господарство різних територій. Сьогодні ми поговоримо про те, де використовують карту.

IV. Вивчення нового матеріалу

Прийом “Мікрофон”

(кожна команда записує відповідь на аркуші, а потім по черзі зачитують відповідь)

На карті прокладають шлях корабля. “П’ятий день корабель, розсікаючи води океану, йде заданим курсом, п’ятий день над головою купол неба і навколо безмежний океан.” Як штурман орієнтується серед води? (Постійно визначає географічні координати.)

Прийом “Мозковий штурм”

Завдання. Кожна група з’ясовує, де використовують карти.

– Карта допомогла відкрити острів. Цей випадок трапився в 1924 році. У своєму кабінеті працював видатний учений – Володимир Юлійович Візе. На його столі лежав судовий журнал, який вів капітан шхуни “Святая Анна”. Шхуна ця в 1913 р. була затерта кригою і тривалий час дрейфувала у Північному Льодовитому океані. У судовому журналі щодня відмічалися координати судна. Коли шлях дрейфу шхуни було нанесено на карту, Візе звернув увагу на те, що у Карському морі дрейф шхуни не збігається ні з напрямом вітрів, ні з напрямом течій. Що ж стало на перешкоді шхуні, чому вона звернула зі шляху? Вчений вирішив, що цією перешкодою міг буди тільки острів. І ось на карту в Карському морі вчений наніс острів, якого ніколи ніхто не бачив.

У 1930 році експедиція на криголамі “Седов”, науковим керівником якої був В. Ю. Візе, підтвердила справедливість його передбачення. У тому місці, де на карті у 1924 р. він поставив кружок, був острів, і немалий. Площа його 228 м2. Він на 22 м піднімався над водою. Тепер цей острів – острів Візе.

– Географічна карта допомогла і допомагає медикам у боротьбі з багатьма хворобами. У гірських районах люди часто хворіли на тяжку хворобу – зоб. Коли всі райони, де жителі страждають від хвороби, було нанесено на карту, стало зрозуміло, що вона поширена майже виключно в гірських районах. Пізніше з’ясувалося, що грунти і води гірських районів бідні на йод, отже, в організмі жителів гір його недостатньо і це спричинює хворобу.

– Карти погоди створюють через кожні три години. На них умовними знаками позначають температуру і вологість повітря, напрям і силу вітру, хмарність. На цих картах видно, де зароджуються смерчі і в якому напрямі вони рухаються. Завдяки цим картам ми знаємо, яка погода у будь-якому куточку Землі. Ці карти допомагають синоптикам з’ясувати, в якому напрямі рухаються тайфуни, та попередити про їх наближення капітанів кораблів і жителів тих районів, над якими вони пронесуться.

– Карта – очі армії. Дуже добре значення карти у військовій справі показав письменник О. Л. Шейкін у книзі “Повість про карту”: “Командир і офіцери штабу схилилися над картою. Уточнювалась обстановка, синіми стрілками позначалися передбачувані напрями ворожих атак, червоними – наших контратак, віддавалися накази.

…Коли в ніч на 6 березня гітлерівці з’явилися перед позиціями полку, його командир, підполковник Іванов діставав по телефону і радіо відомості про противника і наносив їх на карту. Очі підполковника горіли від задоволення: клин ворожого удару ліз прямо на поля мінних загороджень. Залишилось тільки перемістити піхоту і танки так, щоб націлити їх в основу клину, і коли ворог “зав’яне” (карта відразу сигналізує про це: повторні зведення покажуть, що частини противника настільки не просунулися вперед), взяти ворога в кліщі. І ось уже летить бойовий наказ: “Танковим частинам, з доданими до них стрілковими ротами, зосередитись для атаки в районах висот 201,4 і 193,5”. Незабаром надходить повідомлення: “Наказ виконано”.

– Велике значення мають карти для географічних досліджень. Перед тим як вивчати якийсь район країни, географи уважно ознайомлюються з його територією за картами, намічають об’єкти вивчення, прокладають маршрути. Результати дослідження території на місцевості дають багато нових даних, які наносять на карти.

Історики за картами вивчають, де проходили кордони держав, де жили різні народи в минулому, які вони будували міста, де пролягали торговельні шляхи. Порівнюючи карти, складені в різні часи, учені дізнаються, які зміни відбулися в природі і житті суспільства.

– Автолюбителі використовують карти автомобільних шляхів із нанесеними на них дорогами, населеними пунктами, установами сервісу.

– За картами визначають найзручніші місця для будівництва міст, каналів, електростанцій, прокладання трубопроводів, залізниць, автошляхів.

– Геологи з’ясовують за картами райони пошуків корисних копалин.

– Карти потрібні для орієнтування на місцевості у туристських походах і експедиціях.

Із появою електронних карт й атласів зросли можливості доступу до великих масивів картографічної інформації. Електронні карти містять зображення різних ділянок земної поверхні в різному масштабі, високоякісні ілюстрації, текстову і звукову інформацію.

Бесіда

– Пригадайте, для чого використовуються плани.

– Чи доводилось вам користуватися планом? Коли, чому?

Існують найрізноманітніші карти, що поділяються за змістом, масштабом та територією, яку вони охоплюють. Сьогодні ми з вами працюватимемо за фізичною картою нашої області.

Бесіда

– До якої групи карт за масштабом відноситься ця карта?

– Що позначено на карті?

– Які способи зображення нерівностей використано на цій карті?

– Для чого на карті існує шкала висот і глибин?

– За картою визначити середню висоту місцевості на якій розміщена наша область.

– Визначте максимальну і мінімальну висоту цієї місцевості.

– Через скільки градусів проведено паралелі та меридіани на цій карті?

Робота з картою

– Визначити координати нашого обласного центру.

– Визначити координати найбільших міст області.

– У якому напрямі розміщений наш населений пункт:

А) від Києва;

Б) екватора;

В) початкового меридіана;

Г) 180° меридіана;

Д) Північного полюса.

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

Бесіда

– Що таке карта? Чим вона відрізняється від плану місцевості?

– Яке значення плану місцевості і карти?

– Яка абсолютна висота нашого населеного пункту?

Робота з картою

1. Визначте висоту нашого населеного пункту відносно г. Говерла.

2. На якій відстані розміщений наш населений пункт від Києва, Чорного моря?

3. У якому напрямі від нашого населеного пункту знаходяться обласні центри областей – наших сусідів?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф у підручнику.