Урок № 3
Тема: Зв ‘ язне мовлення. Монологічне й діалогічне мовлення. Основні правила спілкування (практично). Створення діалогів
Мета: дати учням поняття про монологічне й діалогічне мовлення, ознайомити з основними правилами спілкування, формувати вміння складати й розігрувати діалоги відповідно до запропонованих ситуацій із дотриманням правил спілкування, вміння підтримувати діалог на певну тему, правильно інтонувати репліки діалогу; виховувати чемність, толерантість, поважливе ставлення до співрозмовників; розвивати
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
Бесіда.
– Як пов’язані мовлення й мова?
– Чи можливе мовлення без мови? Чому?
– Чи може розвиватися мова без мовлення? Чому?
– Кого називають мовцем?
– Витлумачити термін адресат мовлення.
– Які є чотири види мовленнєвої діяльності?
– У чому полягає різниця між аудіюванням і слуханням? Пояснити.
ІІ. Повідомлення мети уроку. Мотивація
ІІІ. Вивчення нового матеріалу (засвоєння мовленнєвознавчих понять).
Робота з підручником.
Виконання вправи 11.
Опрацювання таблиці “Основні правила спілкування” (с. 9).
Пояснення вчителя.
Мовлення буває усне і писемне. Коли ми слухаємо або говоримо, то вдаємося до усної форми мовлення, коли пишемо або читаємо – до писемної.
Необхідно пояснити п’ятикласникам, що мовлення iснує у формi дiалога або монолога.
Дiалог – розмова двох або кiлькох осiб. Монолог – висловлювання однiєї особи.
Дiалог здiйснюється за умови безпосереднього контакту осiб, якi спiлкуються, кожен iз спiврозмовникiв то говорить, то слухає. Тому дiалогiчне мовлення складається з чергування висловлювань обох (або кiлькох) спiврозмовникiв. Висловлювання учасників діалога називаються репліками. Дiалогiчне мовлення iснує в уснiй формi. В писемнiй формi дiалог використовується здебiльшого в художнiх творах.
Cлід пояснити учням, що репліку, яка започатковує спілкування, називають реплікою-стимулом, вона спонукає співрозмовника до відповіді або дії. Репліку, що звучить у відповідь, називають реплікою-реакцією.
Потрібно пояснити, що, вступаючи у спілкування, співрозмовник має конкретну мету – щось повідомити, одержати інформацію, спонукати, переконати.
Досягненню мети спілкування сприяє встановлення між співрозмовниками взаєморозуміння й приязного ставлення одне до одного. Саме для встановлення контакту використовуються формули мовного етикету (слова ввічливості).
ІV. Виконання вправ на закріплення.
Поданi слова й словосполучення прочитати в такiй послiдовностi: 1) тi, що використовуються для привiтання; 2) тi, що вживаються пiд час прощання; 3) тi, що використовуються при вибаченнi; 4) тi, що використовуються для висловлення вдячностi.
Щиро дякую. Даруйте. Перепрошую. Прошу вибачити (пробачити). Вибачте. Доброго ранку! Добрий день! (або Добридень!) Доброго вечора! Здрастуйте. Доброго здоров’я. Бувайте здорові, майтеся гаразд! Велике спасибi. Дуже вдячний за вашу допомогу. Вибачте, що турбую. На все добре. До побачення. Ходи здоровий! Прощавайте. Iдiть здоровi. Бувай! З Богом!
Розбившись на пари, скласти й розіграти діалоги, можливі за окреслених нижче ситуацій. Особливу увагу звернути на вживання етикетних формул (слів увічливості).
– Ділог між п’ятикласником і його першою вчителькою. Мета учня-мовця – привітати вчительку зі святом Першого вересня, подякувати за науку, висловити готовність надати в разі потреби будь-яку допомогу.
– Розмова між п’ятикласником та “новачком”, який щойно прийшов до класу. Мета мовця – підтримати нового однокласника, допомогти призвичаїтись, підказати, де й як ознайомитися з розкладом уроків, одержати підручники тощо.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання.
Вправа 12.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)