ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
§ 2. ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА ТА СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ
27. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте в кожному звертання. Що називається звертанням?
1. Ти справжній лицар, сину! Ти вславиш Україну! (Т. Малкотя). 2. Ми ж, моя матінко, козацького роду (Марко Вовчок). 2. Люби, дитино, землю цю прекрасну! (С. Круліковська). 4. Україно! Я твоя дитина, крапелька великого Дніпра.! (М. Рильський). 5. Розкажи мені, сивий діду, про твої пережиті дні (Д. Загул).
Визначте звертання непоширені й поширені.
– Поясніть розділові знаки при звертанні.
– Якими частинами мови виражені звертання в поданих реченнях?
28. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. Соловейку маленький в тебе голос тоненький! (Народна творчість). 2. Умий личко перепеличко! (О. Довгий). 2. Перепілко в цій долині хазяйнуєш ти. Тож дозволь нам по стежині поле перейти! (А Качал). 4. Журавлику мій сірий ти вже летиш у вирій? (Т. Майдановім). 5. Куди ви летите мої високі птиці? (В. Олійник).
– Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.
– Визначте вид кожного речення за метою висловлювання
29. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі кличного відмінка. Назвіть звуки, що чергуються. Якими літерами позначають ці звуки на письмі?
1. Поговори зі мною, (друг)! (С. Йовенко). 2. Стій, (козак), постривай, шляху в людей попитай. З, Не клюй, (птах), ягід із калини (Народна творчість).
– Обгрунтуйте вживання розділових знаків при звертанні.
– Підкресліть члени речення. Чи є звертання членом речення?
Пригадайте, які звертання називають риторичними. Яка їхня роль у мовленні?
ПІДКАЗКА
Риторичне звертання – це звертання до відсутніх людей, предметів або явищ природи. Наприклад: Чом твоє, вербичко, посмутніло личко? (Н. Поклад). Горнусь до тебе, Україно (Л. Гавриленко).
30. Ознайомтеся з таблицею. У поданих після неї реченнях визначте звертання і вставні слова. Перепишіть речення, підкресліть у них усі члени речення.
СЛОВА, ЯКІ НЕ Є ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ
ЗВЕРТАННЯ | ВСТАВНІ СЛОВА |
Слово (сполучення слів), яке називає того, до кого звертаються з мовленням | Слово (сполучення слів), що виражає ставлення мовця до висловлюваного ним |
Мамо, про що ти мовчиш? П. Перебийніс Не стій, мати, коло хати. А. Малишко Чи впізнаєте мене, люди добрі? М. Коцюбинський | Здавалось, папороті цвіт я відшукала. Л. Забашта Я мислю, отже, існую. Р. Декарт Я його зустрічав, безперечно. О. Близько |
1. Може, ми зустрінем осінь золоту? (І. Коваленко). 2. Вересню мій, веслами весело греби. Ждуть тебе на березі з кошиком гриби (Б. Олійник). 3. А листопад, на диво, розіслав зелений килим (С. Охріменко). 4. Де, джмелику, ти зиму зимував? (Б. Бровченко). 5. Кажуть, у степу е криниці (Б. Яринич).
– Визначте риторичні звертання.
– У виділених словах визначте орфограми.
31. Проаналізуйте таблицю. Прочитайте речення, визначте в них вставні слова. З’ясуйте значення кожного.
ВСТАВНІ СЛОВА (СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ) МОЖУТЬ ВИРАЖАТИ АБО ВКАЗУВАТИ НА: | |
Упевненість | Звичайно, безперечно, без сумніву, безумовно, правда, справді, певна річ |
Невпевненість | Може, можливо, може бути, мабуть, певно(е), здається, очевидно |
Джерело повідомлення | По-моєму, кажуть, на думку…, за свідченням…, як відомо, як зазначено…, за повідомленням… |
Емоційну оцінку повідомлюваного | На щастя, на жаль, на диво, на сором, дивна річ, як навмисне |
Повторюваність дії в минулому | Було, бувало, як завжди |
Порядок викладу думок, вирізнення основного | По-перше, по-друге, отже, таким чином, нарешті, значить, виявляється |
Увічливість | Будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте |
Привернення уваги | Уявіть собі, зрозумійте, зверніть увагу, вірите, власне, між нами кажучи |
1. Від щастя, кажуть, кругом голова (Г. Чубач). 2. Життя, як відомо, – наймудріший учитель (М. Адаменко). 3. Проста, здається думка, але цінна (Б. Крищенко). 4. І, повірте, щось зі мною скоїлося незбагненне (Є. Гуцало). 5. Будь ласка, не дивуйтесь тому диву (Л. Куліш-Зіньків). 6. Це наснилося, можливо, чи привиділось мені (П. Перебийніс).
– Визначте орфограми у виділених словах. Поясніть написання цих слів.
– Визначте речення, що містить назву почуття. Витлумачте його суть, за потреби зверніться до Словничка назв почуттів.
32. Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте звертання і вставні слова.
1. Спасибі предки за духовний спадок (Л. Костенко). 2. Я знаю юначе що серце козаче тобі від природи дано (Б. Дворецька). 3. Дивлюсь як зірка гасне у імлі. Навколо неї мабуть е планети (І. Коваленко). 4. Гарний хлопець з іншої планети може завтра в гості прилетить (Л. Костенко). 5. Куди ж ми люди добрі ідемо? (А. Михайлевський). 6. Люди сідайте будь ласка за стіл великодній (Б. Дворецька).
– Поясніть, що виражають або на що вказують ужиті в реченнях вставні слова.
– Як ви розумієте вислів духовний спадок?
33. Із поданими словами і словосполученнями складіть і запишіть речення, у яких вони виступали б то в ролі звертань, то в ролі членів речення.
Київ, місто моє, столиця, рідне слово.
– Доведіть, що всі звертання у складених реченнях є риторичними.
34. І Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. Учись людино у землі добра святого щедрості й любові (І. Савич). 2. Зійди сонце під моє віконце та засвіти ясно (Леся Українка). 3. Справді сонце встало і оглядало світ (М. Коцюбинський). 4. Люди в радості й горі ми потрібні одне одному! (М. Томенко). 5. Мабуть від учителя я взяв святу любов до книжки (І. Драч).
– У виділених словах позначте орфограми.
– Уявіть, що люди раптом забули всі імена, тому в мовленні перестали вживати звертання. Як це позначилося б на спілкуванні? Зробіть висновок про роль звертання в мовленні.
– Складіть казку “Ранок без звертань”. Розкажіть її однокласникам.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)