Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945)
§ 5. ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД НАЦИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ
4. Звільнення Правобережжя та Південної України.
Після звільнення Києва війська 1-го Українського фронту продовжили просування на захід. 7 листопада було зайнято Фастів, а за ним – Житомир та інші населені пункти. Утворений на правому березі стратегічний плацдарм довжиною майже 500 км перерізав головні комунікації, що об’єднували німецькі групи армій “Центр” і “Південь”. Щоб їх відновити,
Протягом листопада-грудня 1943 р. успішні бої з ворогом вели й армії 2-го Українського фронту, які форсували Дніпро, а після місяця запеклих боїв звільнили Черкаси. Частини 3-го Українського фронту звільнили Кременчук і Дніпропетровськ, а також створили просторий 400-кілометровий плацдарм на правому березі
Наприкінці 1943 р. радянське командування розробило план Дніпровсько-Карпатської наступальної операції, яка тривала до 6 травня 1944 р. і складалася з 10 послідовно проведених тактичних операцій. Нанесення серії ударів покладалося на війська чотирьох Українських фронтів. Найбільше значення мала Корсунь – Шевченківська операція, яка проводилася з 24 січня до 17 лютого 1944 р. Ударні сили 1-го та 2-го Українських фронтів оточили 80-тисячне угруповання вермахту. Йому на порятунок гітлерівці кинули бронетанкове з’єднання, яке допомогло частині оточених військ ворога вирватися з кільця. Зрештою, 55 тис. німецьких солдатів і офіцерів було вбито та поранено, понад 18 тис. узято в полон. Унаслідок Корсунь-Шевченківської операції 2 лютого 1944 р. звільнено Луцьк і Рівне. У ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції в березні 1944 р. силами 1-го Українського фронту були звільнені міста Вінниця, Проскурів (нині Хмельницький), Чернівці.
Війська 2-го Українського фронту форсували Південний Буг і 26 березня вийшли на р. Прут, якою проходив кордон УРСР із Румунією. Унаслідок бойових операцій, проведених 3-м Українським фронтом, були звільнені м. Миколаїв і м. Одеса.
Успішні операції Червоної армії, як правило, завершувалися оточенням військ противника. Вирватися з нього в гітлерівців не вистачало сил. Секретом таких успіхів були особливості радянських проривів фронту. Вони майже завжди здійснювалися силами стрілецьких піхотних дивізій, а потім у бій вступали механізовані частини. Вермахт здійснював свої прориви силами танкових дивізій, за якими в бій ішли піхотні дивізії. Радянський спосіб проривів забезпечував
Корсунь-Шевченківська битва. 1944 р.
Бійці 1-го Українського фронту форсують р. Тетерів. Житомирщина. 1944 р.
Бій за звільнення м. Севастополя. 1944 р.
Повне опанування місцевості та надійне утримання оточених, однак супроводжувався великими втратами живої сили. У середньому в ході активних бойових дій червоноармієць перебував у строю до поранення або загибелі всього 8 діб.
Визволення України в 1943-1944 pp. було надзвичайно кровопролитним. Як і в попередні роки, багатомільйонна радянська армія страждала від нестачі найнеобхіднішого. Боєзапас на одну гвинтівку найчастіше становив 5-7 патронів. Кожний третій боєць не мав повного комплекту зимового одягу. Навіть узимку спали під відкритим небом, через що кожний четвертий солдат був обморожений чи хворий. Тили відставали від частин, які вели бойові дії. Тому добовим раціоном солдатів, у кращому разі, був один казанок холодної пшоняної каші на двох.
З метою підвищення бойового духу червоноармійців постійно тероризував СМЕРШ1. За вироками трибуналів зі складу українських фронтів щомісяця, у середньому, вибував цілий полк. Засуджених відправляли до штрафних батальйонів, до ГУЛАГу, розстрілювали.
Проблему поновлення боєздатності військ вирішували силами польових військкоматів, які діяли в складі частин, що вели наступ. Вони мобілізовували до армійських лав усіх здатних тримати зброю, у тому числі 16-17-річних юнаків. Таких підлітків у ході визволення України було мобілізовано майже 250 тисяч. Навіть без складання присяга, зовсім не навчених, не обмундированих, погано озброєних, їх кидали в бій “спокутувати кров’ю перебування в окупації”, посилаючи воювати без прикриття з повітря, артилерійського чи мінометного супроводу або танкової підтримки. Майже всі вони загинули в перших же атаках.
Історичне джерело
Свідок такої атаки письменник А. Дімаров розповідав: “Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього… Німці засіли за цегляними мурами металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку кількасот новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та озброїти. Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і ворог, підпустивши їх майже впритул, викосив до ноги. Уся крига стала криваво-чорною від трупів”.
1 СМЕРШ (“смерть шпигунам”) – особливий відділ у військах.
Польові військкомати під час визволення України мобілізували також 270 тис. колишніх радянських військовополонених українців, які потрапили в полон улітку 1941 р. і яких нацисти звільнили на початковому етапі війни. В основному вони поповнювали штрафні батальйони і з тавром “поплічник окупантів” гинули в перших же боях.
Війська 4-го Українського фронту й окрема Приморська армія протягом квітня – початку травня визволили Крим, а 9 травня 1944 р. після 5-денного штурму звільнили м. Севастополь. Після здобуття Кримського півострова 4-й Український фронт був ліквідований як такий, що виконав свої завдання.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)