Мета. Ознайомити з особливостями жанру романсу, його історією розвитку та характерними ознаками романсу як жанру камерно-вокальної музики, розглянути різницю між вокальним та інструментальним романсом, ознайомити учнів з авторами та виконавцями романсів.
Розвивати Вміння учнів уважно слухати камерно-вокальну музику та знаходити на слух характерні ознаки романсів, знаходити взаємозв’язок між текстом та характерними засобами музичної виразності твору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого
Виховувати інтерес до слухання класичної вокальної музики та виконання дитячих пісень українських композиторів.
Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора М. Глінки.
Основні поняття для засвоєння: поняття “романс”, характерні ознаки романсу як жанру камерно-вокальної музики, історія розвитку жанру українського романсу, зарубіжний романс,
Твори, що вивчаються на уроці:
– Українська народна пісня “Місяць на небі”.
– Романс “Черемшина” (слова М. Юрійчука, музика В. Михайлюка).
– Романс “Не щебечи, соловейку” (слова В. Забіли, музика М. Глінки).
– “Музика землі” (слова і музика А. Житкевича).
Хід уроку
1. Вхід під романс. Організаційний момент. Мотивація до навчання.
2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про жанр романсу та історію його розвитку.
Поезія і музика беруть початок з одного джерела – з душі людини, з глибинного світу її почуттів. Інакше хіба могло б виникнути таке диво, як пісня, та ще й лірична? Радісна й журлива, сповнена тривоги і мрій про щастя, вона стала постійним супутником людини.
Термін “романс” виник в Іспанії. Спершу так називали світську пісню, що виконувалася рідною, романською (іспанською), а не латинською мовою, обов’язковою на ті часи в церковному співі. Згодом цей термін поширився у країнах Західної Європи і закріпився за музично-поетичними творами для голосу з інструментальним супроводом.
У західноєвропейській музиці XIX ст. з’явилися перші вокальні цикли Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта, Р. Шумана. Вони ознаменували новий етап у розвитку образно-тематичної сфери романсу і визначили появу циклів пісень та романсів.
В Україні вперше до цього жанру звернувся композитор Д. Бортнянський. Коріння українського романсу сягає одноголосних пісень без супроводу в їхніх найкращих лірико-драматичних зразках. Розквіт у XVIII ст. – першій половині XIX ст. ліричної поезії, захоплення інструментальною музикою, зокрема грою на бандурі, гітарі, гуслях, фортепіано, сприяли формуванню пісні з супроводом. Термін “пісня-романс” найбільш відповідає сутності жанру, що став перехідним від народної ліричної пісні до романсу.
У XIX ст. романс став самостійним та улюбленим видом творчості поетів і композиторів. Романсовий вірш – це невелика лірична поезія, строфічна, з наспівною інтонацією. Мелодія романсу органічно пов’язана з текстом і передає не тільки загальний характер, структуру, а й ритмоінтонацію поетичного твору. Скарбницю світової вокальної лірики неможливо уявити без музично інтерпретованих М. Глінкою поезій О. Пушкіна чи М. Лисенком – лірики Т. Шевченка.
Музичний словничок
Романс (ісп. romance – романський) – одноголосий камерний вокальний твір з інструментальним супроводом, який виник в Іспанії та набув поширення в інших країнах.
У Росії вже в XIX столітті романс існував як авторська пісня. До його популяризації долучалися й українські поети, які писали російською мовою (Є. Гребінка. “Очи черные. . . “). На межі ХІХ-ХХ століть романс поширився в українській ліриці (Леся Українка, Агатангел Кримський та інші). Романс є і в поетичній спадщині Спиридона Черкасенка.
На початку та в середині XX століття всесвітньо відомими стали українські пісні-романси “В саду осіннім айстри білі” (музика і слова народні), “Черемшина” (музика Василя Михайлюка, слова Миколи Юрійчука), “Квітка з полонини” (музика і слова Романа Савицького) та інші.
Цікаво знати, що в українській музиці щодо романсу вживають також термін “солоспів”, який буквально означає “ПІСНЯ, Призначена для сольного виконання”.
3. Робота зі схемою.
Характерні риси жанру романсу:
– відтворення внутрішнього світу людини, глибини її настроїв переживань; ‘
– відображення переважно особистих почуттів та думок (щасливе або нещасливе кохання, туга розлуки, ревнощі і т. п. );
– наспівна лірична мелодія, що зближує його з народною ліричною піснею;
– тематика (мотиви зустрічі, розлуки, краса природи тощо).
4. Музичне сприймання. Українська народна пісня “Місяць на небі” у виконанні вокального дуету; романс “Черемшина” (муз. В. Михайлюка, сл. М. Юрійчука) у виконанні Д. Гнатюка; романс “Не щебечи соловейку” (муз. М. Глінки, сл. В. Забіли) у виконанні А. Солов’яненка.
5. Аналіз музичних творів.
1. Розкажіть про свої враження від прослуханих українських романсів.
2. Охарактеризуйте засоби музичної виразності кожного твору
3. Хто виконував ці романси? Розкажіть про тембри співацьких голосів та особливості музичного акомпанементу.
4. Які романси ви знаєте? Пригадайте їхні назви.
5. На що надихнула вас прослухана музика?
6. Виконання творчого завдання до слухання музики.
Розгляньте ілюстрації. З якими романсами вони співзвучні’? Розкажіть про засоби виразності живопису, фотографії та українського романсу. (Споглядання ілюстрацій: із зображенням черемшини солов’я вечора з місяцем на небі тощо – за вибором вчителя)
7. Відомості про виконавців романсів.
Анатолій Борисович СОЛОВ’ЯНЕНКО (1932-1999)
Герой України, всесвітньо відомий український співак (тенор), неперевершений виконавець романсів, українських народних пісень та оперних партій. Широкою стала географія гастролей А. Солов’яненка: Болгарія, Румунія, НДР, Японія, Австралія, Канада. . . Кілька сезонів він проспівав у нью-йоркському “Метрополітен-опера”, де виконав партії в операх Р. Штрауса, Дж. Верді, П. Масканьї. Народні українські пісні в його виконанні стали взірцем майстерності для багатьох українських співаків. Творчість і чудовий голос співака високого оцінювали П. Домінго та Л. Паваротті.
Дмитро Михайлович ГНАТЮК (1925 р. н. )
Український оперний співак (баритон), режисер, педагог. Народний артист України. Перший виконавець хітів 1960-х – пісень “Два кольори” та “Києве мій”. Співак має широкий жанрово-стильовий діапазон та сильний голос, однаковий у всіх регістрах, гнучкий у відтінках. Йому притаманна бездоганна техніка вокалу, дикції, акторської гри. Саме для його голосу написав багато класичних творів композитор О. Білаш. Д. Гнатюк став режисер-постановником багатьох вистав, а 3-1988 р. – головний режисер Національної опери України ім. Т. Шевченка.
8. Фізкультхвилинка “Пластична імпровізація – танцюємо романс”.
9. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).
10. Розучування пісні. “Музика землі”. (Слова і музика А. Житкевича).
Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.
11. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.
– Про який музичний жанр ішлося на уроці? Розкажіть про історію його становлення і розвитку.
– Назвіть характерні особливості романсу.
– Імена яких композиторів і поетів пов’язані з жанром романсу?
– Які романси ми слухали на уроці? Хто їх написав і хто виконував?
12. Домашнє завдання.
Послухайте романси, що звучать у супроводі гітари та фортепіано. Охарактеризуйте особливості музичного супроводу кожного твору.
Спробуйте створити шкільний романс у співавторстві з другом (подругою).
13. Вихід з класу під романс.
14. Для допитливих – виконання музичного проекту.
Проект “Українські романси”
Мета: виготовити книжечку “Українські романси” та присвятити її романсам, що були створені в Україні.
Очікуваний результат: буклет.
План створення:
1. Попрацюйте з музичною або електронною енциклопедією. Пригадайте історію розвитку жанру романсу. Знайдіть імена творців романсу та імена видатних виконавців – відомих солістів. Відшукайте їхні портрети та підберіть ілюстрації до змісту романсу. Оформте власний буклет.
Увага! Буклет може бути простим (на дві сторінки) або складним (на три або більше сторінок).
2. Якщо маєте бажання – завдання ускладнюємо:
– До змісту буклета додайте програму концерту із записаних вами романсів у форматі mрЗ.
– Складіть власні романси на відомі вірші або слова, написані вами.
3. Підбираючи матеріал для буклета, можете використовувати українсько-російські, сучасні або старовинні романси.
4. Обирайте і розширюйте тематику буклета! Фантазуйте!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)