ФІНАНСИ
Модуль 3
ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН І МЕТОДІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розд іл 8
ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА
8.6. Адміністрування податків в Україні
Фіскальна та стимулююча ефективність податків значною мірою залежить від суб’єктивних рішень та діяльності органів державної виконавчої влади, на які покладено завдання забезпечення доходів бюджету. Тобто на податкові важелі акумуляції державних доходів та стимулювання економічної активності досить жорстко накладаються обмеження організаційно-управлінськими
Адміністрування податків – це управлінська діяльність органів державної виконавчої влади, яка пов’язана з організацією процесу оподаткування, засновується на державних законодавчих і нормативних актах та використовує соціально зумовлені і сприйняті правила14.
Серед чинників підсистеми адміністрування податків, що справляють вплив на ефективність податкової системи, слід виділяти урегульованість питань взаємовідносин з платниками, обгрунтованість методики адміністрування податків
Зокрема, від обгрунтованості методики адміністрування та її адекватності економічним реаліям часу залежить здатність держави контролювати дотримання законодавства своїми підданцями, регулювати економічні процеси та безпомилково визначати вектори своїх рішень в галузі оподаткування.
Від урегульованості взаємовідносин з платниками значною мірою залежить успішність податкової політики держави та сприйняття відповідних урядових рішень. Останнє важливо з огляду на те, що ступінь наповнення бюджету найменшою мірою визначається можливостями силового тиску державних органів управління. Натомість, розуміння платниками необхідності сплати податків та психологічна готовність віддавати державі визначену частину належних їм коштів дає змогу без особливих проблем забезпечувати потреби фіску.
Виміряти вплив адміністрування податків на ефективність податкової системи надзвичайно важко, а за деякими напрямами й взагалі неможливо. Водночас, існує два аспекти такого впливу, що можуть бути проаналізовані в цифровому вимірі:
– затратність підсистеми адміністрування податків;
– ефективність контролюючого впливу підсистеми адміністрування податків.
Щодо першого, то необхідно зазначити: ще А. Сміт, формулюючи принципи оподаткування, загострив увагу на необхідності витрачання якомога меншої суми коштів на потреби забезпечення власне системи справляння податків. Чим більше держава витрачає на утримання фіскальних служб, тим менший чистий фіскальний ефект оподаткування.
Утримання фіскальних служб України з кожним роком дорожчає відносно кожного громадянина індивідуально. Так, якщо у 1998 р. кожен громадянин України заплатив за існування відповідних органів 21 грн. 79 коп., то в 2004 р.- 113 грн. 84 коп. А якщо при цьому врахувати, що лише 43 % населення України зайняте в економічній діяльності, то кожен працюючий сплатив на відповідні цілі 267 грн. за 2004 р.
Іншим показником, за допомогою якого можна оцінити вплив підсистеми адміністрування податків на ефективність податкової системи, є коефіцієнт контролюючого впливу підсистеми адміністрування податків. Його можна розрахувати як співвідношення донарахованих за результатами перевірок сум (податків, штрафів, пені) та загальної суми надходжень податкового характеру до бюджетів та фондів цільового призначення.
Слід зазначити, що ефективність управління будь-яким процесом, поряд з іншим, залежить від оптимальності структури задіяних органів. Саме цей чинник справляє вирішальний вплив на швидкість прийняття рішень, їх адекватність конкретній ситуації та потребам, оперативність впровадження в практику діяльності, результативність дії, вартість обслуговування процесу тощо.
На сьогодні безпосередньо в адмініструванні податків в Україні задіяні органи податкової та митної служб, органи державного Пенсійного фонду та державного соціального страхування. Найактуальнішим нині є питання оптимальності структури та реформування податкової служби як основної ланки підсистем державних органів, відповідальних за організацію процесу оподаткування. Цей процес в Україні розпочато кілька років тому під назвою “модернізація податкової служби”. Серед іншого він передбачає зміну структури податкових органів. Без відповідної реорганізації неможливо буде повною мірою запровадити нові методологічні підходи до адміністрування податків.
Однак, зазначимо, що сама по собі оптимізація структури служб, задіяних у процесі адміністрування податків, повністю не вирішує проблеми підвищення позитивного впливу підконтрольного їм управлінського процесу на ефективність податкової системи. Надзвичайно актуальним при цьому є взаємодія підрозділів цих служб та синхронне спрямування їхніх зусиль на вирішення поставленого завдання.
У цілому впровадження таких змін у порядку адміністрування податків означатиме додатковий потужний поштовх щодо підвищення фіскальної та регулювальної ефективності податкової системи.
_________________________________________________________
14 Мельник В. М. Оподаткування: наукове обгрунтування та організація процесу. – К.: Комп’ютерпрес, – 2006. – С. 127.