АДОРАЦІЯ

Культурологічний словник

АДОРАЦІЯ – символ молитви, благання допомоги; благання пощади, прокляття; торжества перемоги; Богоматері, її заступництва. У світовій символіці широко відомий жест заступництва (молитви), коли обидві руки витягнуті вгору до Бога чи об’єкта поклоніння. Ще в стародавньому Єгипті ієрогліф, що зображував дві підняті руки, символізував благання чи самозахист. У деяких народів піднята рука відповідала голосу або пісні. Символічне навантаження мало число 5 (кількість пальців на руці) – любов, гуманність, здоров’я

(Керлот Х. Словник символів. – М., 1994. – С. 442-443). “У християнській іконографії, – вказують А. К. Байбурін та А. Л. Топорков, – з піднятими руками зображувалась Богоматір Оранта… Оранта зображена, напр., у надалтарній частині Київської Софії, її руки, що носили Бога, протягнуті до Всевишнього у молитві за кожну людину” (Біля джерел етикету. – М., 1990. – 44 с.). Щоб зрозуміти символіку Оранти, слід пригадати Біблію. Під час битви з амалекитянами Мойсей молився за свій народ. Поки він тримав у благальній молитві руки, перемагали іудеї. Коли ж руки Мойсея падали, ворог перехоплював ініціативу.
Жест адорації мав певну символіку в язичництві. Зокрема, Велика Богиня слов’ян (Берегиня) зображувалась жінкою у довгому одязі з піднятими в молитві до сонця руками. Пізніше на жіночих весільних вінцях карбувалася схожа постать Богородиці (див. Богородиця). Знак адорації символізував заступництво за Матір, наречену. Відгомін вірувань у захисну роль піднятих рук знаходимо і нині у вислові “Біду руками розведу”, у картинах, скульптурах. Зокрема, монумент Матері-Батьківщини в Києві зображає жінку з піднятими руками, в одній з яких – меч, в іншій – щит (О. Потапенко).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


АДОРАЦІЯ - Культурологічний словник


АДОРАЦІЯ