Мета:
- навчальна: дати поняття про активну й пасивну лексику української мови; розвивальна: розширювати лінгвістичний кругозір шестикласників; виховна: виховувати шанобливе ставлення до слова.
Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис.
Міжпредметні зв’язки: мова, література, історія.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Перевірка домашнього завдання Спостереження над мовою
> Виразно прочитайте вірш. Яка його основна думка? Чи всі слова вірша для вас є звичними?
СЛОВО
Зустрілося слово, спинилося слово:
Полюби мене кленово.
Даленіло в степу, мерехтіло, як мрево:
Полюби мене тополево.
Блукало в гаю і гукало невпинно:
Полюби мене черемшинно.
Зникало назавжди й приходило знову:
Полюби мене калиново.
Наді мною тепер, наді мною, як небо:
Полюби мене вишнево!
І. Сокульський
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Мовознавчий аналіз
> Запишіть речення. Поясніть значення виділених слів. Чи є
Багато спудеїв духовних семінарів піїтами були, народ оспівували по-своєму. 2. Верига, в святковому жупані червоного сукна, біля каганця читав святе письмо, переписане од руки (П. Панч). Робота з текстом
> Прочитайте речення. Які нові слова (неологізми) в них стали загальновживаними, а які є авторськими? Одне-два речення запишіть у зошити.
Любим сидів за портативним електролічильним апаратом, який до винаходу лічильних машин з електронного пам’яттю здавався чудом техніки (М. Руденко). Весна, весна! Яка блакить,
Який кругом прозор!
Садками ходить брунькоцвіт,
А в небі – злотозор.
П. Тичина
І стежив я, і я веснів:
Акордились планети.
П. Тичина
Мріяла ген над нами
Зоревійна путь
П. Усенко
Переказ
Послухайте текст. Перекажіть його. Запишіть під диктовку, що таке архаїзми, історизми і неологізми в українській мові.
Лексична система української мови весь час розвивається. Однак її основне ядро характеризується стійкістю. До нього належать назви родинних стосунків, частин організму людини і тварини, назви птахів, рослин, предметів, почуттів, дій, ознак, числові поняття тощо. Це слова загальновживані. Вони складають активну лексику мови.
Крім цього, є слова, користування якими обмежене або територією, або часом, або професією. Такі слова здебільшого належать до неактивного (пасивного) словника. До них відносяться, наприклад, застарілі слова (архаїзми, історизми) і неологізми.
Архаїзми (грецьк. стародавній) – старі назви, які в сучасній мові замінені іншими: боян – співець, уста – губи, ректи – говорити, вельми – дуже.
Історизми – назви предметів, які зникли із життя суспільства: кольчуга, князь, поміщик, соха, ступа.
До пасивного словника, як правило, належать і неологізми (гр. новий) – нові слова, на позначення нових реалій, що виникли в процесі розвитку суспільного життя. Згодом більшість із них стають загальновживаними: космодром, радіотелемеханіка, відеомагнітофон, інтернет.
Багато неологізмів створюються в художніх текстах. Це авторські неологізми. Вони не набувають загальновживаного характеру, але у своїх текстах забезпечують їх образність (лірити, трояндо-шовково (П. Тичина), дипломатити, залізно (М. Рильський), ясінь, гречінь (А. Малишко), піднебесність, заокеанець, всніжити, зашовковитися (М. Стельмах) й ін.).
Архаїзми, історизми і неологізми виконують стилістичну роль.
ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Запис і лексичний аналіз речень на дошці і в зошитах
> Назвіть слова активної і пасивної лексики.
Йшли списники, мечники, лучники, сховавши в колчани рій бистрих стріл – разючий дощ війни (М. Бажан). 2. …Як бувало во дні они, возвисили свій Божий глас; Німим отверзуться уста… (Т. Шевченко) 3. І так щодня, щовечора, щоранку. Так щодуші! – мигтять у всі кінці (Л. Костенко). Робота за підручником
> Прочитайте теоретичний матеріал з теми уроку. Виконайте практичні вправи.
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Обмін інформацією
- Яка лексика української мови називається активною? Назвіть групи пасивної лексики. У яких стилях мовлення частіше зустрічається пасивна лексика?
Групування
> Випишіть в одну колонку архаїзми, в другу – історизми, в третю – неологізми.
Шаровари, аероплан, очіпок, гетьман; розкрилено, сонцебризний, акордитись; град, страж, вої (воїн), ланіти (щоки).
VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Коментування й оцінювання роботи учнів на уроці вчителем Рефлексія
Що сподобалось на уроці? Як плануєте працювати над словом у подальшому навчанні та упродовж життя?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
> Теоретичний матеріал і практичні завдання за підручником.