АНТРОПОНІМІЧНА СИМВОЛІКА

Культурологічний словник

АНТРОПОНІМІЧНА СИМВОЛІКА – символіка власних назв, а саме імен, прізвищ, прізвиськ людей. У багатьох роботах з окультизму, астрології були спроби пояснити символіку імен в цілому і складових його елементів (букв, звуків, їх комбінацій тощо). Наприклад, стародавні єгиптяни вважали, що ім’я ніколи не може бути випадковим, що власне ім’я, на їх думку, – це відображення душі людини. В інших міфологіях побутувала думка про те, що дати комусь ім’я – це, по-перше, наділити особу певними якостями. По-друге, знання

імені дає владу над його носієм. Звідси походить давній звичай табуації (заборони) багатьох імен. “За давньою українською традицією, – підкреслює М. Ткач, – надане дитині ім’я зберігалося в таємниці до набуття нею семи років. Така була засторога, аби злий знахар не міг зашкодити дитині” (Ткач М. Дерево роду. – К., 1995. – с. 26). Слов’яни-язичники вірили в назви-талісмани, слова-заклинання, імена-символи. Тому, щоб нащадок роду був сильним, йому давали відповідне ім’я – Орел, Камінь, Ведмідь, Вовк. У давнину імена в Україні були родовими або календарними.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


АНТРОПОНІМІЧНА СИМВОЛІКА - Культурологічний словник


АНТРОПОНІМІЧНА СИМВОЛІКА