Автокефалія

Політологічний словник

Автокефалія (від грецьк. autos – сам, kephale – голова) – самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков. Перші автокефальні церкви виникли на території східної частини Римської імперії і суміжних з нею держав. У IV ст. в результаті відокремлення ряду патріархій і митрополій провінцій Візантії з’явилися чотири таких церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська. У міру поширення православ’я і дальшого розвитку в ньому сепаратистських тенденцій, викликаних

намаганням звільнитися з-під імператорської і патріаршої влади Константинополя, утворювалися нові автокефальні церкви. Нині їх, за офіційним церковним переліком, – 15, близько 5 церков не одержали офіційного визнання автокефальних. Серед них – Українська православна церква Київського Патріархату. Відповідно до православної традиції церкви розміщуються “по честі” в такому порядку: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Руська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Православна церква Чехії та Словаччини, Американська. В 1990 р. на церковному соборі в Києві було проголошено утворення автокефальної православної церкви в Україні.

Релігієзнавчий словник / За ред. А. Колодного і Б. Лобовика. – К., 1996.

О. Рублюк


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


Автокефалія - Довідник з політології


Автокефалія