Мета. Розширити та поглибити знання про різновиди світлофорів і їх призначення. Ознайомити зі сигналами регулювальника; вчити учнів дотримуватися правил переходу дороги в місцях перехресть, майданів з урахуванням місцевих умов; формувати навички практичного застосування набутих знань під час руху вулицями міста. Виховувати культуру поведінки на вулиці, дорозі.
Обладнання. Таблиці, макети світлофорів, жезл, ілюстрації, атрибути сюжетно-рольової гри, робочий зошит, підручник.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
II. Актуалізація
1. Загадка.
Як переходиш вулицю, на розі зупинись
І перш за все уважно на мене подивись.
Я шлях вкажу надійний, де небезпек нема.
Трикольорове око я маю недарма. (Світлофор)
(Розглянути малюнок чи макет світлофора.)
2. Бесіда.
– Яке призначення світлофора?
– Де встановлюють світлофори?
– Які бувають світлофори? Де ви їх бачили?
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Оголошення теми і мети уроку.
2. Робота з підручником.
А) Читання тексту “З кожним роком…” (с. 106-107).
Б) Складання пам’ятки пішохода.
В) Розгляд і обговорення малюнків.
–
– Поміркуйте, які правила дорожнього руху порушили діти.
3. Бесіда.
Ростуть міста, і разом з ними зростає кількість перехресть, на яких треба підтримувати порядок. Потрібна була б ціла армія регулювальників, якби люди не винайшли світлофор. Назва його походить від двох слів: нашого слова “світло” і грецького “форос” – той, що несе. Отже, у перекладі слово “світлофор” означає: той, що несе світло.
4. Робота з таблицями.
Ознайомлення з різновидами світлофорів та їх призначенням.
Сучасний світлофор, який висить майже над кожним перехрестям або стоїть на високій ніжці на розі, має три ліхтарики. Вони спалахують по черзі: зелений, жовтий, червоний. Є світлофори, що мають аж п’ять ліхтарів. Три, як у звичайних світлофорах, і два маленькі з зеленими стрілками по боках. Засвітиться така стрілка – і транспорт може рухатися у напрямку, який вона показує.
Є спеціальні світлофори для регулювання руху трамваїв, для регулювання руху через залізничні переїзди, для позначення нерегульованих перехресть і пішохідних переходів.
А є й такі, що світять тільки для пішоходів. Це світлові ліхтарики, які висять з двох боків вулиць, загораючись по черзі. Зелений, що дозволяє йти, та червоний, що зупиняє пішоходів.
Більшість світлофорів діє автоматично. Але є серед них і такі, які вмикають самі пішоходи. Підійшов, скажімо, до переходу, натиснув на кнопку: спалахнув зелений ліхтарик, можна спокійно переходити вулицю. Ну, а є й такі, що їх вмикають складні електронні машини, які здатні миттєво оцінити ситуацію на перехресті.
5. Психологічне розвантаження.
А) Відгадайте загадку.
Подивіться: постовий
Став на нашій мостовій.
Швидко руку простягнув,
Паличкою враз махнув.
І за мить усе змінилось:
Всі машини зупинились,
Три ряди завмерли враз
І чекають на наказ.
Люди ж – лиш звільнилась путь –
Через вулицю ідуть.
І стоїть на мостовій
Чародієм постовий.
Всі машини одному
Підкоряються йому.
Б) Доберіть синоніми.
Постовий, чародій, регулювальник, державний автоінспектор, працівник ДАІ.
В) Бесіда.
– Де стоїть регулювальник?
– Яку роботу він виконує?
– Що допомагає йому зупинити машини чи пішоходів?
6. Робота з таблицями, наочним матеріалом (жезл, сюрчок).
Вчитель. В нарядних мундирах, щоб не губитися серед звичайних пішоходів, зі смугастими нарукавниками і поясами, які, відбиваючи світло, добре помітні в тумані і темряві, стали регулювальники на перехрестях вулиць і доріг. І потік машин слухняно скорився помахам їхніх жезлів, немов ці смугасті палички справді чарівні. Як тільки стемніє, вони починають світитися, ніби смугасті яскраві свічечки. Це для того, щоб їх було видно здалеку.
Ця проста паличка в руці регулювальника керує рухом. Тому вона й називається поважно – “жезл”. Кожен сигнал регулювальника – це наказ водіям та пішоходам: “Стій”, “Проїжджай”, “Повертай праворуч чи ліворуч”. Різні накази – різні жести.
Іноді буває, що водії, свідомо чи випадково, не помічають жестів регулювальника. Тоді на допомогу вартовому порядку приходить сюрчок. Чистий, різкий звук сюрчка перекриває вуличний гамір, змушуючи порушників зупинитися.
Регулювальник спілкується з учасниками руху за допомогою жестів. І щоб брати участь у цій розмові, треба знати мову регулювальника.
Жести регулювальника
Високо піднятий над головою жезл – це знак зупинки. Його видно з усіх боків. Завмирає потік машин і пішоходів, усі чекають, доки регулювальник дозволить їм рухатися.
Повернувся регулювальник обличчям до напрямку руху – знову зупиняються машини. Бо і спина, і груди регулювальника – наче мур для водіїв. А жезл у руці – наче шлагбаум. Але для машин, що рухаються справа від регулювальника, – дорога відкрита.
Опустив регулювальник руки – дорога вільна, шлагбаума немає. Можна рухатися зліва і справа від регулювальника (перед грудьми і за спиною).
Фізкультхвилинка.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Гра “Будь уважним”.
За вказівкою вчителя показати відповідні жести регулювальника. Замість жезла можна взяти олівці чи ручки.
Увага! (Стати обличчям до вчителя. Жезл підняти вверх на рівні голови.)
Стій! (Рука піднята високо над головою.)
Дорога відкрита! (Діти повертаються боком до вчителя, рука з жезлом на рівні грудей.)
(Вчитель декілька разів міняє своє місце в класі, діти за його сигналами показують відповідні жести).
2. Практична робота.
Сюжетно-рольова гра “Ми – уважні пішоходи”.
На підлозі зображене перехрестя. Кілька дітей – пішоходи. 2-3 водії (використати маски із зображенням машин). Вчитель – регулювальник. Діти стоять у різних місцях перехрестя. За жестами вчителя відбувається рух пішоходів і автомашин. Повторити можна декілька разів, щоб усі учні змогли по – вправлятись у переходах. Роль регулювальника надалі виконують діти.
3. Самостійна робота в зошитах.
4. Аналіз і оцінка самостійної роботи.
V. Підсумок уроку.
Гра “Не помились”.
Вчитель показує жестом напрям руху, діти сигналізують картками “Стій”, “Увага”, “Йди”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)