Політологічний словник
Бухарін Микола Іванович (1888 – 1938)- революціонер, політичний діяч, економіст, соціолог. Народився в сім’ї вчителів. Навчаючись у гімназії, в 1905 р. вступив у соціал-демократичну організацію. В 19 років Б. стає членом РСДРП, активно бере участь у створенні студентської організації Москви. В 1910 р. Б. був заарештований за організацію страйків і масових сходок. Після трьох арештів, заслання, втечі в 1911 р. виїздить за кордон.
В еміграції в 1912 р. відбувається його перша зустріч с В. І. Леніним, вплив якого сприяв подальшому
Широкого розмаху революційна діяльність Б. набула після його повернення в Росію у 1917 р. Послідовно відстоював ленінську концепцію соціалістичного будівництва, був активним пропагандистом і захисником нової економічної політики. З грудня 1917 р. Б. – редактор газети “Правда”, з 1924 р. – член Політбюро ЦК ВКП(б), член Виконкому
Коэн С. Бухарин. Политическая биография 1888 – 1938. – М„ 1988; Бухарин Н. И. Человек, политик, ученый. – М., 1989; Кун М. Бухарин: его друзья и враги. – М., 1992; Политические идеи Н. И. Бухарина // История политических и правовых учений – М., 1996.
Р. Марутян