Історія економічних вчень
ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ
Чому потрібно вивчати курс “Історія економічних учень”?
Деякі економісти вважають зайвим звертатися до теорій і поглядів минулого. На їхню думку, ці теорії і погляди “обросли черепашками”, утратили значущість, а тому на ознайомлення з ними не слід витрачати час.
Тих, хто дотримується подібної, суто негативної думки, порівняно небагато. Абсолютна більшість фахівців її не поділяють.
Чому ж економісту корисно, а часом просто необхідно
По-перше, історія економічних учень являє собою начебто ступені пізнання економічної науки. Ознайомлення з цією наукою допомагає зрозуміти внутрішню логіку, взаємозв’язок економічних категорій, законів, концепцій.
Вивчення історії економічної науки допомагає проникнути в лабораторію економічного мислення. Це своєрідний “стартовий майданчик”, вступний курс для оволодіння економічним світоглядом.
По-друге,
По-третє, звернення до історії економічної думки сприяє вмінню об’єктивно оцінювати теорії, рекомендації, висновки. Важливо зрозуміти й осмислити відносність економічних знань, необхідність їх постійного уточнення, поглиблення, удосконалювання.
Як вважають багато авторитетних науковців, основи наших сучасних уявлень “сидять у минулому”. І ці уявлення й ідеї минулого не належать тільки історії; вони несуть елементи наших сьогоднішніх і, нерідко, завтрашніх, майбутніх поглядів.
Ми звертаємося до концепцій, положень, висновків, а іноді до помилок і хибних поглядів економістів і політиків минулого вже тому, що хочемо глибше зрозуміти й осмислити сьогоднішні проблеми, звільнитися від застарілого і наносного, зберегти і використати все корисне. Для цього недостатньо знайомитись із якою-небудь однією концепцією чи системою поглядів, які б популярні вони не були.
Економічні школи і теорії так чи інакше відбивають складність і суперечливість господарської практики. Ці школи і теорії розвиваються, переживають періоди популярності, еволюції, трансформації. Разом з тим сучасні економічні вчення самі “виходять” з минулого, органічно зберігаючи зв’язок з “патріархами” економічної науки, часом дуже міцний і, водночас, суперечливий.