ДИХАННЯ РОСЛИН І ТВАРИН. ЗНАЧЕННЯ ДИХАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМІВ

ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА

УРОК 5

ТЕМА. ДИХАННЯ РОСЛИН І ТВАРИН. ЗНАЧЕННЯ ДИХАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМІВ

Мета уроку: навчальна – ознайомити учнів з особливостями дихання різних груп живих організмів (рослин, ссавців, птахів, риб, комах), а також з особливостями самого дихання як фізіологічного процесу; розвиваюча – розширити кругозір учнів інформацією про те, що існують живі організми, які не потребують кисню (гриби дріжджі та анаеробні бактерії); виховна – прищеплювати учням думку про те, що потреба в диханні є однією

з основних і спільних ознак живої природи.

Основні поняття: газообмін, продихи, легені, зябра, трахеї, дихальця, дифузія, аеробні бактерії.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в підручнику), порівняльний (порівняння органів дихання різних груп живих організмів), створення проблемної ситуації.

Обладнання: підручник.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Міжпредметні зв’язки: природознавство (5 клас), біологія (7 клас), хімія (7 клас).

Структура уроку

І. Перевірка домашнього завдання

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Актуалізація опорних

знань учнів, їхнього попереднього досвіду

IV. Викладення основного матеріалу

1. Газообмін у рослин.

2. Газообмін у ссавців, птахів і плазунів.

3. Дихання риб.

4. Дихання комах.

5. Особливості дихання одноклітинних організмів.

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

– Запитання до учнів

1. Що таке фотосинтез, де він відбувається?

Додаткове запитання: Чим живляться м’ясоїдні тварини, або хижаки?

2. Назвіть п’ять основних органів живлення тварин. Додаткове запитання: Чим живляться всеїдні тварини?

3. Поясніть, що таке харчовий ланцюг.

Додаткове запитання: Яке значення має живлення для живих організмів?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ

– Який газ потрібен живим організмам для дихання? (Кисень О2.)

– Слово вчителя

Кисень надходить у живі організми не в чистому вигляді, а в складі суміші газів – у складі повітря. У живому організмі за допомогою кисню відбуваються хімічні перетворення (хімічні реакції) їжі, яку з’їли живі організми.

Ці хімічні перетворення можна порівняти з горінням, а саму їжу – з дровами. Щоб одержати тепло й світло від зібраних дров (це з’їдена організмом їжа), їх потрібно підпалити (вогонь – це кисень, що надходить в організм під час дихання).

– Який газ утворюється внаслідок цих хімічних перетворень? (Вуглекислий газ СО2.)

Це означає, що між живими організмами й середовищем, у якому вони живуть (повітря або вода), існує обмін газами, або газообмін,- кисень О2 надходить із середовища, а з організму – вуглекислий газ С02. Дихання – це сума (сукупність) фізичних і хімічних явищ, що відбуваються в клітинах живих організмів за участі кисню О2.

– Завдання у робочому зошиті

IV. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Газообмін у рослин

– Бесіда

У рослин немає спеціальних органів дихання. Кисень надходить у рослини через стебла, коріння та листя.

– Через який орган кисню надходить найбільше? (Через листя, а точніше, через продихи – своєрідні “кватирки” у листовій пластинці. Під час дощу продихи закриваються.)

– Які два процеси відбуваються в листових пластинках удень? (І дихання (обмін кисню на вуглекислий газ), і фотосинтез – його побічним результатом є кисень.)

– Який процес відбувається в листових пластинках уночі? (Тільки дихання.)

– Чому в теплицях повітря штучно насичують вуглекислим газом, а самі рослини підсвічують лампами денного світла? (Щоб активізувати процес фотосинтезу (дві умови для нього – наявність вуглекислого газу та світла), а отже, – ріст рослин.)

– Завдання у робочому зошиті

2. Газообмін у ссавців, птахів і плазунів

– Як називається орган дихання у ссавців, птахів і плазунів? (Легені.)

– Як називається момент наповнення легень повітрям? Ми робимо… (Вдих.)

Від легенів кров розносить кисень по всьому тілу. Вона крім того забирає в клітин непотрібний їм вуглекислий газ і несе його назад у легені. Тому тонкі кровоносні судини підходять до кожної клітини тварини.

– Як називається момент виходу вуглекислого газу з легень? Ми робимо… (Видих.)

3. Дихання риб

Риби споживають кисень із повітря, розчиненого у воді. У воді кисню набагато менше, ніж у повітрі.

– Як називається спеціальний орган дихання в риб? (Зябра.)

Риби постійно в одному напрямку проганяють воду через рот у зябра й звідти знову у воду. На повітрі зябра злипаються й припиняють свою роботу. Тому риби вмирають, потрапивши з води на суходіл.

4. Дихання комах

– Як називаються спеціальні органи дихання в комах? (Трахеї.)

– Як називаються отвори в черевці комахи, звідки повітря надходить у трахеї? (Дихальця.)

– Завдання у робочому зошиті

5. Особливості дихання одноклітинних організмів

Одноклітинні організми одержують кисень із повітря, розчиненого у воді, або з повітря за допомогою такого процесу, як дифузія.

– Пригадаємо курс природознавства 5-го класу. Що називають дифузією? (Дифузія – це перенесення молекул однієї речовини та їхній рівномірний розподіл між молекулами іншої речовини за рахунок руху молекул.)

Це означає, що на межі оболонки клітини та навколишнього середовища (води або повітря) відбувається дифузія молекул кисню в цитоплазму клітини живого організму.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

– Як називають перетворення кисню на вуглекислий газ у живих організмах? (Диханням.)

– Чим відрізняється дихання рослин від дихання тварин? (У рослин немає спеціальних органів дихання.)

– Створення проблемної ситуації

– Чи існують живі організми, які не потребують кисню? (Гриби дріжджі та аеробні бактерії не мають потреби в кисні.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Завдання у робочому зошиті

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Бактерії

Бактерії (від грец. bakterion – паличка) можуть жити в найсуворіших умовах, яких не витримують інші організми. Вони можуть перебувати у високих шарах атмосфери на висоті кількох десятків кілометрів, у киплячих вулканічних джерелах, у товщі антарктичних льодів. Разом із грибами бактерії руйнують мертву органічну матерію й перетворюють її на вуглекислий газ і воду, регулюють склад атмосфери й допомагають зберегти родючість грунту.

Клітина, з якої складається тіло більшості бактерій, не містить ядра, тому бактерії називають прокаріотами (дослівно “доядерними”), на відміну від еукаріотів – рослин, тварин і грибів, чиї клітини містять ядро. Можна сказати, що бактеріальна клітина – це звичайний мішечок, заповнений різними речовинами. Іноді навколо клітини утворюється ще один зовнішній чохол зі слизу (так звана капсула), що може слугувати додатковим захистом для бактеріальної клітини – наприклад, від висихання.

Існує чимало рухливих бактерій. Деякі з них навіть уміють, наче гусениці, повільно повзати по твердій поверхні. У рідкому середовищі клітини бактерії зазвичай плавають за допомогою довгих тонких виростів – джгутиків. Більшість бактерій мають не один, а багато джгутиків.

Бактерії циліндричної форми називають паличками, а кулястої – коками (від грец. kokkos – зерно). Усі бактерії розмножуються простим поділом, тобто клітина, досягши певного розміру, розпадається на дві. Однак після поділу бактерії можуть залишатися у спільній “зв’язці”, утворюючи ланцюжок паличок або коків – так звані стрептококи. Іноді палички вигинаються у вигляді коми – бактерії такого виду називають вібріонами, або закручуються в спіраль – це спірили.

Деякі бактерії, наприклад так звані зелені й пурпурові, мають, як і рослини, здатність до фотосинтезу. У клітинах цих бактерій міститься особлива речовина, що поглинає світло,- бактеріохлорофіл. За своєю будовою вона дуже схожа на зелений пігмент рослин – хлорофіл. Однак, на відміну від рослин, зелені й пурпурові бактерії не виділяють кисень. Зате деякі з них замість кисню виділяють сірку, одержуючи її з отруйного для людини сірководню. Такі бактерії живуть у неглибоких озерах або морях: згори до них проникає світло, а з мулистого дна піднімаються сірководень та інші гази, що утворилися при гнитті осілих на грунт мертвих організмів.

Дріжджі

Без дріжджів не можна спекти звичний для нас хліб, приготувати вино, пиво та квас. Дріжджі мають здатність перетворювати цукор на спирт і вуглекислий газ. А сама назва “дріжджі” походить від старослов’янського слова “дрождія” – осад, відстій (у пивоварінні або виноробстві). Людина почала використовувати дріжджі ще тоді, коли навіть не підозрювала про їхнє існування. Наприклад, напій, схожий на сучасне пиво, був відомий у Стародавньому Єгипті у II тисячолітті до н. е. Там-таки виник спосіб приготування хліба з кислого дріжджового тіста.

Лише в 1680 році нідерландський натураліст Антоні ван Левенгук, розглядаючи під мікроскопом краплю пива, що бродило, уперше побачив клітини дріжджів. І тільки в 70-х роках XIX ст. відомий французький мікробіолог Луї Пастер довів, що саме дріжджі спричиняють бродіння.

Що ж таке дріжджі? Це гриби, що не утворюють грибниці. Вони ростуть у вигляді маси окремих клітин. Такі одноклітинні форми відомі серед усіх класів грибів. Деякі з них, наприклад пекарські дріжджі, у вигляді окремих клітин існують усе життя. Якщо ж гриб поряд з окремими клітинами утворює і розгалужену грибницю, то його називають дріжджоподібним.

“Диких” видів дріжджів відомо кілька сотень, причому багато з них не спричиняють бродіння. Але майже всі дріжджі – справжні ласунки. Фрукти та ягоди, квітковий нектар і березовий сік, соковиті частини рослин – улюблені місця їхнього проживання. Часто дріжджі поселяються всередині різних безхребетних тварин. А от у грунті або в деревині, що розкладається, їх мало. Є серед дріжджів і небезпечні для людини види, що викликають серйозні захворювання.

Живі істоти, які існують тільки в безкисневому середовищі, одержали назву аеробні. Цим організмам вистачає енергії, яка утворюється в результаті бродіння та розщеплення глюкози – процесів, що не потребують участі кисню.