ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§12. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ
114. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основу. Які з речень складаються тільки з головних членів? Які, крім головних, мають інші члени речення?
1. Дощ відшумів. Запахла м’ята. Садок засмучений ожив (В. Черепков). 2. Із дерев злетіло листя. Наступає листопад (Я. Забіла). 3. Мовчать птахи. Скімлить осінній вітер без слів (І. Яремчук). 4. Кінчалась осінь. Сіялись сніги (Є. Маланюк).
Перевірте наголошення виділеного
115. Прочитайте. Вкажіть речення непоширені та поширені. Поясніть різницю між ними. У поширених реченнях визначте головні члени речення та вкажіть другорядні.
1. Надворі розцвітав ранок (Панас Мирний). 2. Почався ранок. Ранок дише (Я. Віргуш). 3. Діти щебечуть. Сивіє м’ята (А. Малишко). 4. Пахне м’ятою вечір (С. Українець). 5. А дощ іде. А вітер хилить клени (М. Луків). 6. Лунала пісня. Плакала діброва. Об кручу хвиля хлюпала дніпрова (Д. Павличко).
Визначте
Другорядні члени речення уточнюють або пояснюють головні члени речення і залежать від них.
Смисловий зв’язок між головним і другорядним членами речення установлюють, поставивши від головного до другорядного члена речення питання
116. Прочитайте. У кожному реченні визначте головні члени речення. Від головного члена речення поставте питання до другорядного члена, який пов’язаний із ним за змістом.
1. День кладе на хмари позолоту (В. Сосюра). 2. Поприбігають вітренята з поля (П. Масенко). 3. Мамина пісня у серці бринить (Г. Казакова). 4. Хтось гукнув мене упівголоса (М. Шевченко). 5. Війнуло сонцем і медом з доріг. Потім вийшла дівчина на поріг (А. Малишко).
Укажіть односкладне речення. Поясніть різницю між реченнями односкладними та непоширеними.
117. Подані непоширені речення поширте другорядними членами. Утворені речення запишіть. До кожного другорядного члена речення усно поставте питання від головного.
1. Дощі не вщухають. 2. Птахи відлетіли. 3. Зима поспішає.
Другорядні члени речення поділяють на додатки, означення та обставини.
Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (тобто всіх відмінків, крім
118. Перепишіть. Визначте й підкресліть у кожному реченні головні члени речення та додатки.
1. В орлят повиростали крила (Г. Бойко). 2. Зозуля Горлиці жалілась (Л. Глібов). 3. Гора підперезалася залізницею (В. Жовнарук). 4. На зорі задививсь хлопчина (Б.-І. Антонич). 5. Мене ліси здоров’ям напували (Б. Симоненко). 6. Люби природу не для себе! Люби для неї (М. Рильський). 7. Безсмертників пучечок я нарвав (Д. Луценко).
Визначте, якою частиною мови виражено кожен із додатків.
119. Перепишіть, уставляючи на місці крапок додатки, які за змістом відповідають записаним у дужках питанням.
У день народження я одержав у подарунок (від кого?) … книжку. У ній було кілька оповідань (про кого?)… .Це дуже мене зацікавило, адже я захоплююсь (чим?)….
Тож я не просто прочитав, а проковтнув цю (що?)…. Вже через два дні я переказав (що?)… своєму (кому?)…. Товариш так зацікавився пригодами (кого?) …, що вирушив по книгарнях шукати (що?)….
У записаному тексті підкресліть усі додатки. Якими частинами мови їх виражено? Визначте відмінок кожного з додатків.
Які почуття викликає у вас читання художньої літератури? Розкажіть про це. За потреби зверніться до Словничка почуттів.
Службові частини мови – прийменники, сполучники, частки – не виступають членами речення.
Хоча прийменники не є членами речення, вони можуть уходити до складу другорядних членів речення.
Наприклад: У ледаря піч до спини пристала. Літо на зиму працює.
120. Перепишіть, підкресліть усі члени речення. Поясніть, як і чому ви підкреслили прийменники.
1. Вітер з гаєм розмовляє (Т. Шевченко). 2. Співали пісню ми про Байду (Л. Костенко). 3. Від пісні добрішають люди (Р. Пахолок).
4. Про молодість складаю я пісні (Б. Сосюра). 5. Побудуємо світ без обману і злості (Б. Крищенко). 6. А шелест верб у пам’яті не тане (М. Рильський).
Поясніть написаня виділених слів.
121. Перепишіть. У кожному реченні підкресліть головні члени речення та додатки. З’ясуйте, якою частиною мови виражено кожен додаток. Після кожного додатка позначте в дужках її відмінок і число.
Бабуся рятувала хворих від недуг. Свої знання вона перейняла від своєї баби. Тепер бабуся передавала їх онучці.
Оксанка зав’язувала бабусі очі. Потім брала жмут висушених лікарських рослин. Бабуся торкалася стебелець і листочків. Потім вона називала рослину. Далі розповідала Оксанці про приготування ліків.
За С. і А. Руденками.
З’ясуйте наголошення пр икметника у словосполученні лікарські рослини.
– Які ви знаєте лікарські рослини? Які з них збирали? Складіть про це 2-3 речення та запишіть їх. Визначте в записаних реченнях додатки.
122. Складіть і запишіть речення, додатками в яких є подані іменники, вжиті у непрямих відмінках. Визначте й підкресліть додатки.
ЗРАЗОК
Книжка. Вона. Оповідання. Рослини. Трави. Ягоди. Ліки. Ілюстрація.
123. Перепишіть. У кожному з речень підкресліть головні члени речення та додатки.
1. Птахи потерпають від змін у кліматі. Вони потребують турботи від людини (3 газети). 2. Зозуля кувала, правдоньку сказала (Народна творчість).
3. Вітром донесло до мене щебетання (М. Рильський). 4. Синиця в шибку вдарила крильми (Б. Симоненко).
Які птахи зимують в Україні? Які прилітають в Україну зимувати? Інформацію про це зберіть в Інтернеті. Випустіть стіннівку такої тематики.
124. Прочитайте. У кожному реченні визначте головні та другорядні члени речення. Від яких членів речення ставлять питання до означення? Зробіть це.
1. Мовчить сосновий бір (М. Рильський). 2. Задумався дуб темно-шатий (Б. Сосюра). 3. Хизувався дуб міцним корінням (Г. Хорташко). 4. Зелений одягла вінок берізка ніжна (В. Сосюра). 5. Зажурила осінь золоту діброву (О. Кротюк).
Визначте в реченнях епітети. Чим вони відрізняються від звичайних означень? У текстах якого стилю вживають епітети?
125. Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи самостійно дібрані означення. Підкресліть усі члени речення.
Наближається… зима. Землю огорне… сніг,… крига скує річки. Дерева закутаються в… шати. Кущі закутаються… шаликами. Школярі чекатимуть на… канікули.
Значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.
126. Перепишіть. Визначте й підкресліть усі члени речення. Якими частинами мови виражено означення та додатки?
1. Знайому пісню вітерець співав про Україну (П. Засенко).
2. Був у мене друг хороший (А. Малишко). 3. Покривались поля оксамитом зеленим (М. Олексенко). 4. Високе небо над тобою гуде од вітру (Олесь Гончар). 5. Рукавом сірим небо сльозини втирає (Я. Харсайло). 6. Ніч підняла своє темне крило (Панас Мирний).
7. Чепурні берези маяли зеленими косами (М. Коцюбинський).
Чи є членами речення службові частини мови? Як ви підкреслили прийменники? Чому?
127. До поданого речення допишіть поетичний рядок, слово роса заримувавши зі словом краса. Утворений вірш запишіть, підкресліть у його тексті означення.
На ніжних листочках сяє чиста роса.
У якому стилі ви склали рядок? Де цей стиль уживається?
Обставини – це другорядні члени речення, які називають різні ознаки дії – місце, час, причину, спосіб, ступінь. Обставини відповідаю гь на питання як? де? куди? звідки? коли? чому? з якою метою?
Обставини підкреслюють крапкою й рискою: _._._._._.
Наприклад: Тихо шепоче бузок (М. Багрій).
Найчастіше обставини виражаються прислівниками: Знову наснилось дитинство (Д. Луценко) або іменниками в непрямих відмінках із прийменниками: Гуси з вирію летять (Г. Тарасюк).
128. Прочитайте речення, визначте в кожному головні члени речення та обставини. Від якого члена речення ставлять питання до обставини?
1. На землю сонце дивиться спогорда (Д. Луценко). 2. Літають понад вікна ластів’ята (Г. Петрук Попик). 3. Пролітає гайвороння над полями (О. Лупій). 4. Пташка накрила крильцями пташат у гніздечку (В. Голобородько). 5. По шию у піску сосна стоїть (Д. Павличко).
129. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки обставини. З’ясуйте, якими частинами мови вони виражені.
1. Щирий козак… не нападає. 2. Один козак… не воїн. 3. Не лінуйся… вставати та змолоду більше знати! 4. Око бачить…, а розум ще дальше. 5. Дивиться…, а думає вовком.
ДОВІДКА
Рано, ззаду, у полі, лисицею, далеко.
Розкрийте значення останнього прислів’я. У реченнях відповіді вживайте якнайбільше обставин.
130. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки обставини, які відповідають на зазначені в дужках питання. Підкресліть у реченнях усі члени речення.
3PA3ОК
1. Знов серце манить (куди?) … (М. Рильський). 2. Ми радості (коли?) … бажали людям (Д. Луценко). 3. Я в давню істину увірував (як?)… (Олександр Олесь).
ДОВІДКА
Завжди. У дорогу. Глибоко.
131. Складіть і запишіть речення за поданими схемами.
132. Перепишіть. У кожному з речень підкресліть усі члени речення. З яким членом речення пов’язана кожна обставина? Якою частиною мови виражена?
1.1 лунають на калині ніжні співи солов’їні (В. Кравчук). 2. Я вранці голос горлиці люблю (Л. Костенко). 3. Молода уперше в небі ластівка ширяє (М. Рильський). 4. А бджоли золоті так солодко гули (А. Камінчук). 5. Трави вільно підняли свої стебельця угору (В. Грінчак).
Накресліть схеми двох перших речень.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ – ГОВОРІННЯ
ТИПИ МОВЛЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ РОЗПОВІДІ. УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ
133. Розгляньте таблицю “Типи мовлення” на форзаці підручника. Чи можна сказати, що якийсь тип мовлення трапляється у спілкуванні частіше за інші? Поясніть.
Розповідь – це висловлювання, у якому йдеться про послідовні о дії особи або предмета або ж про події, що відбувалися (відбуваються або відбуватимуться) в певній послідовності.
До розповіді можна поставити питання що відбулося?
134. Прочитайте. Яке з поданих у “хмаринках” запитань можна поставити до уривка в цілому? Яке запитання можна поставити до фрагмента, в якому йдеться про вовка? Зробіть висновок: які типи мовлення поєднано в уривку? Скористайтеся підказкою.
Грицик лежав на березі й дивився на дніпрову поверхню. Раптом він побачив, що до острова щось пливе. Над водою виднілася лише голова. “Видра, чи що?” – промайнуло в голові.
Проте це була не видра. Коли голова підпливла ближче, Грицик зрозумів, що це пес.
За мить тварина вибралася з води. Грицик отетерів. Над ним стояв величезний вовк. Мокра шерсть була довга й цупка. Зблиснули здоровецькі ікла. Повітря розітнув вереск Грицика: “Рятуйте!”
До берега вже поспішали козаки. Попереду, вихоплюючи шаблю з піхов, біг Швайка.
Грицик був переконаний, що він негайно кинеться на лютого звіра. Проте Швайка, придивившись, уклав шаблю в піхви, а тоді розвів руки так, мовби зустрів найкращого друга.
– Барвінку! – сказав він вовкові.
Братику мій сіренький!
І здоровенний хижак зі страшними іклами повівся, мов цуценятко. Він тонко заскавулів і кинувся Швайці на груди. А що був не цуценятком, а важким звіром, то Швайка ледве втримався на ногах.
Тоді Швайка почав вибирати з вовчої шерсті реп’яхи. Один клубочок, той, що збився біля правого вовчого вуха, він нишком заховав до кишені.
Трохи згодом біля вогнища козак дістав реп’яховий клубочок і видобув з нього тонку полотняну смужку. Тоді розгорнув її й заходився роздивлятися якісь закарлючки. Потім кинув смужку у вогнище.
За В. Рутківським.
ПІДКАЗКА
Якщо до уривка в цілому можна поставити питання що відбулося?, це – розповідь. Якщо якийсь фрагмент висловлювання відповідає на
Питання який? яка? яке? цей фрагмент – опис (предмета, тварини тощо).
Якщо вас зацікавили пригоди козака Швайки, знайдіть у книгарні чи бібліотеці і прочитайте книжку В. Рутківського “Джури козака Швайки”. Про свої враження розкажіть однокласникам.
Зв’язність тексту забезпечується тим, що кожне наступне речення є змістовим продовженням речення попереднього. Кожне речення включає в себе слово, яке “вбирає”, повторює інформацію з попереднього речення. Таке слово називають ” відоме”.
Але кожне речення вміщує й нову інформацію, якої не було в попередньому реченні. Слово, яке містить цю нову інформацію, називають “нове”. У розповіді “нове” – це слова, які називають дії.
Наприклад: В Н
Котигорошко взяв булаву. Він підкинув її високо в небо.
Слово він замінює ім’я Котигорошко, отже, в наступному реченні продовжується розповідь про богатиря, тому слово він- “відоме”. Нова інформація про Котигорошка виражена словом підкинув, тому це слово визначають як “нове”.
135. Прочитайте уривок із казки. Поставте до висловлювання загальне питання. До якого типу мовлення слід його віднести?
Сів Іван-царенко у саду й чекає. За годину він побачив Жар – птицю. Тоді Іван міцно схопив її за хвіст.
Жар-птиця вирвалася з Іванових рук. Залишила вона в Івановій руці лише одну маленьку золоту пір’їнку.
Визначте “відоме” та “нове” в другому та третьому реченнях.
136. Прочитайте текст. Доведіть, що текст є розповіддю. Скористайтеся поданою після тексту пам’яткою.
Колись давно жила собі в лісі бабуся, збирала зілля та лікувала ним людей.
Знайшла якось вона в лісі немовлятко. Мало воно всього місяців шість, але вже говорило. Зраділа стара, взяла хлопчика, виховує. Назвала його Іванком.
Виповнився хлопцеві рік. Дала йому бабуся кухлик відвару чудодійного зілля, випив Іванко і виріс, наче на п’ять років старшим став. Щороку стара хлопцеві відвар давала. За п’ять років став з Іванка богатир.
Прилетів якось у ті краї лютий змій. Оселився край одного села й почав людей грабувати та поля палити.
Повела бабуся Іванка в лісові хащі, тупнула тричі ногою об землю. Відкрилася перед ними печера. Стоїть у печері кінь, висить на стіні меч, а в кутку стоїть діжка. Випив Іван аж три кухлі відвару з діжки й таку силу в собі відчув, що коня зміг би підняти.
За народною казкою.
Як ця казка могла б закінчитися? Придумайте кінцівку (одне-два речення). Визначте тему та головну думку тексту.
З’ясуйте стиль тексту.
Складіть і запишіть план тексту (в останньому пункті відобразьте придуману вами кінцівку).
За планом перекажіть текст разом із кінцівкою (усно).
Як довести, що висловлювання є розповіддю
Висловлювання є розповіддю, якщо воно відповідає таким ознакам:
У ньому йдеться про кілька подій або ж дій, виконаних особою або предметом (або кількома особами чи предметами);
Дії виконувалися послідовно, одна за одною;
До висловлювання в цілому можна поставити питання що відбулося?
(2 votes, average: 4,50 out of 5)