Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років)
§ 17-18. СТАНОВИЩЕ ЕКОНОМІКИ УРСР ПРОТЯГОМ ДРУГОЇ половини 1960-х-ПОЧАТКУ 1930-х років
3. Економічне становище УРСР у 1970-і – на початку 1980-х років. Промисловість.
До середини 1970-х років українська економіка повністю вичерпала потенціал екстенсивного розвитку, що грунтувався на ширшому використанні природних і трудових ресурсів. Оскільки ці ресурси в Україні були обмеженими, то подальший розвиток господарства могли забезпечити лише інтенсивні
Союзне керівництво вбачало принципово іншою ситуацію щодо шляхів розвитку економіки Радянського Союзу загалом. Його економіка ще зберігала можливості для екстенсивного розвитку. У такій суперечливій ситуації українська економіка перетворювалася на заручницю економічної стратегії союзного центру. Радянське керівництво пов’язувало економічний розвиток СРСР з освоєнням Сибіру та Далекого Сходу. У зв’язку з цим від України й надалі вимагали розширеного видобутку вугілля, металічних руд, виробництва металів і важкого машинобудування, електричної енергії та
Унаслідок цього структура промисловості (спотворена ще за часів індустріалізації останньої третини XIX ст., а потім закріплена соціалістичною індустріалізацією в 1930-х роках та відбудовою післявоєнного часу) не покращувалася, а погіршувалася й характеризувалася згубною диспропорційністю. Так, частка товарів групи “А” в загальному обсязі валової продукції промисловості України становила в 1970 р. 71 %, у 1985 р. – 72 %, а частка товарів групи “Б”, що задовольняла безпосередні споживчі потреби людей, відповідно – 29 % і 28 %. Для порівняння потрібно зазначити, що в розвинутих країнах цей показник досягав 50-60 % і більше.
Диспропорційність проявлялася і в нерівномірності територіального розміщення промислових потужностей. На той час високоіндустріальними були східні та південні області, значно менше промислово розвинутим був західний регіон. При цьому територія УРСР загалом була перенавантажена великою кількістю промислових підприємств, що в 6-7 разів перевищувало загальносоюзний рівень. Більша половина населення України – головна складова економіки – працювали в галузях зі шкідливими для здоров’я умовами праці.
Людські ресурси України все активніше залучалися до освоєння східних регіонів СРСР. За це українська економіка отримувала насамперед дешеві енергоносії, що давало можливість українським підприємствам і галузям не поспішати з переходом на енергозберігаючі технології. Проте така дешевизна лише призводила Україну до економічного відставання від провідних економік світу.
Унаслідок економічної політики союзного уряду показники української економіки погіршувалися й стосовно економік інших республік. Швидко занепадали навіть названі традиційно розвинуті галузі української індустрії. Це відбувалося насамперед через брак нових технологій. В Україні швидко зростала питома вага старих підприємств.
Історичний факт
Протягом 1970-х – першої половини 1980-х років рівень спрацьованості основних виробничих фондів української промисловості був значно вищим, ніж загалом у СРСР. Незважаючи на це, за темпами зростання основних виробничих фондів Україна займала в СРСР. останнє 15 місце.
Використання застарілих технологій, фізичне й моральне старіння основних виробничих фондів, зорієнтованість екстенсивної економіки на кількісні (так звані валові), а не на якісні показники, призвели до того, що якість промислових виробів постійно знижувалася.
Історичний факт
У 1986 р. в загальному обсязі промислової продукції вищої категорії якості досягли лише 15,9 % виробів.
Будівництво першого енергоблоку ЧАЕС. 1978 р.
Основою радянської економіки традиційно вважався паливно-енергетичний комплекс. Це твердження безпосередню стосувалося й України. Протягом цього періоду в УРСР стали до ладу найбільша в Європі Запорізька, а також Вуглегірська, Криворізька, Придністровська ТЕЦ, Бурштинська ДРЕС та інші теплові електростанції. Помітних успіхів досягли нафтовики та газовики. У середині 1970-х років було введено в дію 26 нових нафтових і газових родовищ. Проте зменшилося видобування вугілля. Донбас давав щорічно майже 200 млн т вугілля в першій половині 1970-х років, 190 млн т – у другій половині 1970-х і менше як 180 млн т – у першій половині 1980-х. З кожною п’ятирічкою його собівартість зростала. Для того щоб видобути вугілля, доводилося вводити в експлуатацію крутоспадні тонкі пласти або розробляти нові пласти породи глибше під землею.
Одночасно швидко розбудовувалася ядерна енергетика. В Україні, на яку припадало лише 2,6 % території Радянського Союзу, було побудовано майже 40 % атомних енергоблоків. При цьому значна їх частина (Чорнобильська, Хмельницька, Південноукраїнська) виробляли електроенергію не для України, а для європейських країн – сателітів Радянського Союзу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)