Фактори економічного зростання ❤️ Економічний словник

Фактори економічного зростання – особисті та речові фактори виробництва, які визначають масштаби збільшення ВВП, можливості підвищення ефективності, поліпшення якості економічного зростання і добробуту населення. Основними Ф. е. з. є: кількість і якість трудових ресурсів; кількість і якість природних ресурсів; обсяг основного капіталу; технології; науково-технічний прогрес; інформаційні ресурси; фактор сукупного попиту; фактори розподілу (розподіл виробничих ресурсів за галузями, підприємствами, регіонами країни; існуючий в суспільстві

порядок розподілу доходів між суб’єктами господарської діяльності; розподіл національного доходу серед різних верств населення) та ін. За елементами економічної системи в межах продуктивних сил виділяють такі Ф. е. з.: людина (основна продуктивна сила); засоби праці (синонім техніки); наука як специфічна продуктивна сила; інформація; форми і методи організації виробництва та ін. Кожний із цих факторів, своєю чергою, складається з окремих компонентів. Зокрема, окремими Ф. е. з. людини є рівень освіти та професійної підготовки працездатного населення, його здатність засвоювати нові знання і використовувати

їх для вдосконалення техніки і технології, а також ініціативність, самодисципліна, рівень культури (в т. ч. технологічної, ділової та ін.), рівень економічного мислення. Поєднання окремих факторів в цілісність формує в межах продуктивних сил складніші фактори. Так, інтеграція науки і техніки, їх взаємодія утворюють новий фактор – науково-технічний прогрес; революційна форма НТП – науково-технічна революція – здійснює переворот у кожному з елементів продуктивних сил (див. Науково-технічний прогрес). Відбуваються докорінні перетворення головної продуктивної сили – працівника, які полягають у радикальній зміні змісту праці, гармонійному поєднанні розумових, фізичних, психічних зусиль людини, в її духовному збагаченні, передбачають перевагу розумових зусиль, високий рівень освіти і кваліфікації робочої сили, що забезпечить професійну мобільність людини. Відбувається докорінна зміна предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із наперед заданими властивостями, впровадження принципово нових форм і методів організації виробництва і праці, революція у використовуваних людьми силах природи (використання ядерної та термоядерної енергії, енергії Сонця тощо). Зокрема, у межах техніко-економічних відносин окремими Ф. е. з. є оптимальний розмір підприємств (завдяки чому досягається ефект масштабу), спеціалізація та кооперація виробництва, а також кооперація праці. Продуктивні сили і техніко-економічні відносини утворюють технологічний спосіб виробництва. Оскільки розрізняють три технологічні способи виробництва (основані на ручній, машинній і автоматизованій праці), які навіть у розвинених країнах світу поєднуються у різних пропорціях, то найпотужнішим Ф. е. з. є таке їх співвідношення, за якого частка першого є меншою від частки другого, а частка третього більша за частки другого. У межах організаційно-економічних відносин Ф. е. з. – впровадження передових методів управління підприємством (менеджменту), організація маркетингових досліджень та ін. В межах відносин економічної власності Ф. е. з. є: реальний плюралізм типів і форм власності; оптимальне співвідношення між ними за переважання трудової колективної власності; ступінь демократизації акціонерної і державної власності; справедливий перерозподіл національного доходу через державний бюджет, а отже, відсутність різкої диференціації в доходах; ефективна система заробітної плати та ін. У межах господарського механізму такими факторами є: оптимальне поєднання ринкових важелів саморегуляції з державним регулюванням; конкуренція, передусім досконала, в межах ринкової економіки; домінування економічних важелів державного регулювання порівняно з адміністративними (серед економічних важелів важливу роль відіграють форми економічної політики – податкова, грошово-кредитна, інноваційна); економічна реалізація власності на засоби виробництва.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фактори економічного зростання - Економічний словник

Схожі записи:

Ринок робочої сили гнучкий Ринок робочої сили гнучкий – сукупність економічних відносин щодо нових форм організації купівлі-продажу робочої сили, її зайнятості та використання, вдосконалення організації праці та оплати робочої...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Агрегація ринку Агрегація ринку (агрегация рынка) – об’єднання всіх або окремих сегментів товарного чи регіонального ринку з метою розширення сфери впливу на ринки, а також для кращого...
Ціни споживання Ціни споживання – витрати покупця на придбання та використання товару протягом нормативного періоду його споживання. Ц. с. включають контрактну ціну при купівлі товару, вартість транспортних,...
Дезігнація Дезігнація – 1) підпис осіб – кредиторів; 2) список зіпсованих товарів і товарів, що зазнають псування....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Компанія з обмеженими акціями Компанія з обмеженими акціями – компанія, акції якої не можуть вільно продаватися іноземним особам....
Правило граничних і середніх витрат Правило граничних і середніх витрат – правило, згідно з яким граничні витрати повинні дорівнювати середнім у тому разі, якщо середні сягають максимуму....
Фінансові установи Фінансові установи – установи або організації, що входять до складу фінансової системи країни і регулюють фінансові ресурси. В Україні основними органами управління є Міністерство фінансів,...
Контора Контора – службове приміщення, офіс, адміністративна частина підприємства, організації, установи....
Ажіо Ажіо (ажио) – 1. Надбавка до ціни золота, що за умови золотого обігу стихійно складається на ринку в результаті знецінення паперово-грошових одиниць щодо золота. Обчислюється...
Форма емісії Форма емісії – випуск різних форм грошей у готівковій і безготівковій формах залежно від зростання товарної маси, темпів інфляції, швидкості обертання грошей та інших чинників....
Закон конкуренції Закон конкуренції (закон конкуренции) – закон економічного суперництва між товаровиробниками, підприємцями, фінансистами та іншими учасниками ринку, який полягає у прагненні забезпечити собі найвигідніші умови виробництва...
Форвард Форвард (англ. forvard – уперед) – форма термінових, швидких розрахунків, що здійснюються не пізніше як через два дні після закінчення угоди банками, торгово-промисловими фірмами з...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...