Розділ 6
КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
§ 14. Генетична класифікація
Генетичний принцип, а точніше – класифікацію за джерелами, розробив на початку 60-х років XIX ст. Л. Булаховський. Вона включає вісім груп: 1) прислів’я та приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати й образи зі Старого й Нового Завітів; 5) ремінісценції античної старовини; 6) переклади поширених іншомовних висловів (французьких, німецьких, італійських, англійських); 7) крилаті слова російських та іноземних письменників; 8) влучні
Схожу схему подає в монографії “Українська фразеологія: Чому ми так говоримо” і Ф. Медведєв: 1) фразеологічні одиниці, творцем яких є український народ; 2) загальнослов’янська фразеологія. До неї автор відносить насамперед вислови “біблійного фразеологічного набутку” (Корінь зла, на сон грядущий, око за око, зуб за зуб, перекувати мечі на рала та ін.). Абсолютна більшість з них утратила ознаку свого походження й уживається тепер з новим, переносним значенням; 3) давньоруська фразеологія, виникнення якої пов’язане з “окремим існуванням давніх діалектів східних слов’ян”. Частина з них – книжного походження, частина має або мала в минулому народно-говірний характер: Іду на ви, всісти на конь (коня) “почати війну, осідлати коня”, Взяти на щит “захопити город”, Товкти воду в ступі, указати путь “прогнати”, Перемивати кісточки тощо.
За часом походження Я. Спринчак поділяє фразеологізми на три генетичні групи: 1) спільнослов’янські, тобто наявні в усіх або в більшості слов’янських мов: давнє Бити в очи, укр. Бити в очі, Біл. біць у вочы, рос. Бить в глаза, пол. dic w oczy, болг. Бия на очи; 2) східнослов’янські, представлені тільки в східнослов’янських мовах, а в інших слов’янських мовах уживані як запозичення з них: укр. роззявити рота, біл. Разявіць рот, рос. Разевать рот; укр. Під гарячу руку, біл. пад гарачую руку, рос. под горячую руку; укр. Гріти руки, біл. Грэць рукі, рос. Греть руки і т. ін.; 3) властиві окремим східнослов’янським мовам: укр. Передати куті меду, Пекти рака (раків), хлопець – друзяка (російською відповідно Перестараться, краснеть От стыда, рубаха-парень); Біл. ен свайго дайшоу, быу у кузні і у млыне, прабеглы зух (жох) (українською мовою – він свого домігся, пройшов крізь вогонь і воду, тертий калач); рос. на живую руку, поговорить по душам (українською – на швидку руку, поговорити по щирості) .
(2 votes, average: 3,50 out of 5)