Сад і город (енциклопедія)
МАЛОПОШИРЕНІ ПЛОДОВІ КУЛЬТУРИ
ГОРОБИНА
Вирощується горобина у двох формах: деревоподібна й чагарникова. Усі різновиди горобини відзначаються високою зимостійкістю та моро30витривалістю, мало вимогливі до умов вирощування. Плоди містять багато цінних речовин, вітамінів, мінеральних солей. Використовуються як свіжими, так і консервованими, а також для сушіння і як лікарська рослина.
Найбільшого розповсюдження набули горобина червона, горобина садова, горобина чорноплідна (аронія).
Горобина червона
Горобина садова. Високоросле дерево заввишки 8-10 м. У сприятливих умовах живе понад 100 років, плоди в садової горобини великі, зібрані в грона, яскраво-червоного кольору. У стані повної зрілості
Аронія. Інша назва – чорноплідна горобина, найчастіше вирощується як багаторічний чагарник. Виростає до 2,5-3 м. Ця культура невибаглива, невимоглива до грунту, але чутлива до підвищеного вмісту вапна. Аронія мало уражається хворобами й садовими шкідниками. Для повноцінного росту та доброго плодоносіння вимагає нормального зволоження й достатньої освітленості. Вік плодоносіння – 3-4 роки, рослина самоплідна, У зв’язку з тим, що аронія цвіте пізно, квітки та зав’язь не ушкоджуються весняними заморозками. Плоди аронії дозрівають у вересні й можуть зберігатися на кущах до зими. Використовуються для приготування варення, пастили, мармеладу, соку, вина.