Мета. Ознайомити з особливостями композиційної будови вокальної музики, будовою та різновидами пісні, основними особливостями популярної пісні, різновидами музичного супроводу до пісні, ознайомлення з творчістю композитора Д. Крижанівського, творчістю поета Т. Шевченка.
Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити характерні особливості та побудови пісенного жанру.
Виховувати інтерес до слухання вокальних творів відомих пісень,
Тин уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети Д. Крижанівського, Т. Шевченка.
Основні поняття для засвоєння: композиційна будова (форма) вокальної музики, будова та різновиди пісні, популярна пісня, музичний супровід до пісні.
Твори, що вивчаються на уроці:
– “Реве та стогне Дніпр широкий” (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського) у виконанні І. Козловського.
– “Квітка-душа”
– “Реве та стогне Дніпр широкий” (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).
Хід уроку
1. Вхід під марш або під пісню “Реве та стогне Дніпр широкий”. Організаційний момент. Мотивація до навчання.
2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію розвитку жанру пісні з виконанням творчих завдань.
Музика в житті людини відіграє величезну роль, та, мабуть, найважливіше значення має пісня. Звичайно, у кожного є улюблені пісні або улюблений жанр. На Інтернет-сайтах, на хвилях радіо і по телебаченню ви слухаєте пісні за власним вибором. Численні телеконкурси та музичні проекти привертають увагу любителів пісні й допомагають зануритися в чудовий світ музики.
Озирніться довкола: дорослі й діти співають, радіють і плачуть, танцюють та відпочивають разом із піснею.
Творче завдання. Розгляньте ілюстрації і спробуйте визначити жанри пісень, які слухають ці люди: лірична пісня, історична пісня, танцювальна пісня. (Розгляд ілюстрацій, на яких зображено людей, що слухають танцювальну композицію, музику для відпочинку, класичну музику).
Пісня зародилася дуже давно. Ще в античні часи вона була важливим компонентом обрядів: її текст виконували під музичний акомпанемент, супроводжували танцем чи пантомімою. Еллінські поети створили кілька різновидів пісні: елегія, гімн, культова пісня, застільна пісня, пісня про кохання.
У музиці Середньовіччя з’явились нові типи пісні: канцона, альба, рондо, серенада, балада, творцями яких були трувери, трубадури, мінезингери. У середньовічній літературі піснею називали також епічні твори про історичних або легендарних осіб (“Пісня про Роланда”).
У другій половині XVIII століття всередині пісенних жанрів викристалізовується пісня-романс із супроводом клавішного інструмента.
Пісенні форми посідають значне місце в опері XVIII століття та інших музично-драматичних жанрах.
У XIX столітті у зв’язку із загальним розквітом ліризму в мистецтві, а також завдяки зростанню інтересу до фольклору пісенні жанри інтенсивно розвиваються, розділившись на власне пісню та романс. Паралельно з творчістю професійних композиторів розвивається пісенна традиція, представлена поетами, які самі складали мелодії для своїх пісень і самі їх виконували. Так з’явилась авторська пісня та пісня бардів.
На початку XX століття в багатьох країнах спостерігається піднесення революційної робітничої пісні (серед них – “Інтернаціонал”). У XX столітті з’явилась масова популярна пісня, а в країнах Європи та США розвиток естрадної пісні був пов’язаний із мистецтвом джазу. Які ж характерні ознаки популярної естрадної пісні та її музичної форми?
Більшість сучасних пісень пишуть у куплетній (перший куплет, приспів, другий куплет, приспів) або простій двочастинній формі (куплет, приспів).
3. Робота зі схемою.
Куплетна форма містить від трьох до семи частин, які розташовуються приблизно в такому порядку:
А інструментальний вступ
В куплет
С приспів (рефрен)
D куплет
C приспів (рефрен)
Е інструментальний програш
С приспів (рефрен)
Зазначена форма є найпоширенішою в сучасній популярній музиці. Кількість куплетів може трохи змінюватись. Іноді пісні складаються лише з однієї частини, що декілька разів повторюється з незначними варіаціями.
Популярні пісні мають також свої особливості римування. Зазвичай застосовують схеми АВАВ, АВАО.
Ви вже знаєте, що кожен музичний твір має певну висоту звучання – Тональність. Коли тональність незручна для виконання, її можна змінити – підвищити або понизити.
Музичний словничок
Популярна пісня – різновид загальнодоступного пісенного жанру музики, який легко запам’ятовується максимальною кількістю слухачів.
Сучасні пісні співають з інструментальним супроводом (виконує один інструмент, ансамбль чи оркестр) або під фонограму (запис музики, що виконується на електронних музичних інструментах, в електронному варіанті за допомогою новітніх інформаційних технологій).
4. Робота зі схемою.
5. Музичне сприймання. “Реве та стогне Дніпр широкий” (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського) у виконанні І. Козловського; “Квітка-душа” (слова Д. Гольде, музика К. Меладзе) у виконанні II. Матвієнко та хору “Берегиня”.
6. Аналіз музичних творів.
1. У якому жанрі написано івери, котрі ми слухали на уроці? Що між ними спільного?
2. З’ясуйте різницю між характером мелодії відомої народної та сучасної естрадної пісні. Про що “розповідає” кожна пісня?
3. Хто виконує ці пісні? Спробуйте визначити типи голосів солістів.
4. Чи сподобалися вам прослухані твори? Чим саме?
5. Складіть невеликий відгук у вигляді есе на пісню, яка вас найбільше вразила.
7. Знайомство з історією створення пісні.
“Реве та стогне Дніпр широкий”– українська народна пісня літературного походження. Автор слів – Тарас Шевченко. Текстом пісні стали дванадцять рядків із балади “Причинна”, котру поет написав орієнтовно 1837 року в Петербурзі. Це один з ранніх творів Кобзаря. Музику до пісні, яка згодом стала народною, склав педагог і композитор Данило Крижанірський. Над нотами він зазначив: “Присвячую Марку Кропивницькому”.
Коли М. Крогіивницький прибув на гастролі з українською трупою в Одесу, Д. Крижанівський показав йому нотний аркуш із присвятою. Загравши мелодію на фортепіано, режисер обійняв гостя і назвав твір шедевром. Незабаром, після однієї з вистав, оркестр і хор почали виконувати цю пісню, і її підхопив увесь зал, люди підвелися. . . Так уперше прозвучала пісня, яка стала своєрідним гімном українців.
Перші два надруковані наклади збірки пісень з нотами (1884 та 1886 року), де була й ця пісня, конфіскувала поліція. З третьої спроби (вперше разом текст вірша Тараса Шевченка і ноти Данила Крижанівського) збірка була надрукована 1886 року.
8. Виконання творчого завдання.
Розгляньте репродукцію картини М. Бурачека “Реве та стогне Дніпр широкий”. Розкажіть про засоби виразності живопису, за допомогою яких художник зобразив бурю на Дніпрі. Поміркуйте, що об’єднує поетичний текст, музику та картину.
9. Відомості про композитора – автора пісні.
Данило Якович КРИЖАНІВСЬКИЙ (1856-1894)
Український педагог, композитор-аматор, який паралельно з викладанням писав музику, здебільшого хорову, а також пісні та романси. До наших днів дійшли хорова ода “Пам’ятник” на вірш О. Пушкіна, хор на слова молитви “Царю небесний”, романс “Я жду тебя”, пісня “Спи, сладко спи” та інші.
Д. Крижанівський був щиро захоплений мистецтвом талановитого співака М. Кропивницького. Своєму улюбленому виконавцю композитор присвятив пісні “Чи у полі, чи у борі” і “Реве та стогне Дніпр широкий”, яка здобула широку популярність не лише в Україні, а й за її межами. Цю пісню й досі виконують у всьому світі.
10. Виконання творчою завдання.
Розгляньте картину Д. Агаян “Натюрморт”. Які квіти зображено? Яких вони кольорів? Розкажіть про настрій, який створює цей натюрморт.
Поміркуйте, чи можна “озвучити” картину піснею К. Меладзе “Квітка-душа”. Охарактеризуйте засоби виразності картини та мелодії цієї пісні.
11. Фізкультхвилинка “Танцюємо разом”.
12. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).
13. Розучування пісні. “Реве та стогне Дніпр широкий” (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).
14. Виконання творчого завдання.
Розгляньте репродукцію І. Труша “Дніпро під Києвом”. Який настрій створює ця картина? Доберіть до неї відповідну музику.
Порівняйте зображення Дніпра на живописному полотні І. Труша і на картині М. Бурачека (с. 38 підручника).
15. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.
– Який музичний жанр ми сьогодні вивчали? Розкажіть про його особливості.
– Хто є авторами творів, які ми слухали?
– Охарактеризуйте засобі: музичної виразності сучасної естрадної пісні.
– Розкажіть про основні різновиди музичного супроводу сучасної пісні.
– Що вам найбільше сподобалося на уроці? Опишіть свої враження.
16. Домашнє завдання.
Прослухайте три-чотири сучасні естрадні пісні та визначте, який у них музичний супровід.
Заспівайте пісню, яку ми вивчали на уроці, своїм друзям. Виконайте ілюстрацію до цієї пісні.
17. Вихід з класу під пісню “Реве та стогне Дніпр широкий”.
18. Для допитливих – виконання музичного проекту.
Проект “Пісенний Дніпро”
Мета: підібрати пісні, твори живопису, літературні твори, присвячені річці Дніпро.
Очікуваний результат: шкільна газета.
План створення:
У цьому проекті можуть взяти участь учні всього класу або група учнів.
Об’єднайтеся з друзями у три групи.
Перша група “Мистецтвознавці” – підберіть музичні твори: вокальні та інструментальні, в яких згадується Дніпро, дізнайтеся відомості про їхніх авторів і виконавців. Перегляньте візуальні твори мистецтва, в яких зображено цю річку. Доберіть ілюстрації. Оформте центральні статті газети.
Друга група “Літератори” – знайдіть серед літературних творів вірші та оповідання, романи, в яких описується річка Дніпро. Оформте літературну сторінку газети.
Третя група “Географи” – знайдіть географічні відомості про Дніпро та складіть порівняння з іншими річками. Оформте статтю.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)