Урок 15. КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ
Вступ
Серед української пісенної творчості значне місце посідає жанр, пов’язаний із порами року, тобто з календарем. Виконання пісень цього жанру супроводжується різними звичаями та обрядами.
Це – календарно-обрядові пісні. Навесні ми співаємо веснянки, влітку – купальські пісні, ближче до осені – жниварські.
Сьогодні ми розглянемо свята зимового циклу.
Розповідь про традиції свята Миколая
Зима багата на свята: Катерини, Андрія, Наума, Варвари… Скрізь лунають
Ось і Миколай завітав до нас у гості. Кожного року 19 грудня всі християни відмічають свято Миколая. Він є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його “пошановують” діти, для яких він є почесним охоронцем. Навіть існує легенда про те, що Миколай рятував дітей серед моря.
У цей день святий Миколай приносить кожній дитині подарунок, не забуваючи посоромити за нечемні вчинки (декому навіть приносить різочки). А діти намагаються не гнівити “діда Миколая, який знає про все”.
Це свято відзначають урочисто. Діти співають багато пісень святому Миколаю та про св. Миколая.
Прослухаємо і розучимо одну з пісень про святого Миколая.
Це – українська народна пісня “Забілів від снігу гай”.
Розучування “Забілів від снігу гай”
Караоке. Пісня “Забілів від снігу гай”
1. Забілів від снігу гай,
Йде святий ним Миколай.
Йде із янголом ясненьким,
Усміхаючись миленько.
2. Він за нас все пам’ятає,
Нагороди зготовляє.
Нам даруночки приносить,
Для нас ласки в Бога просить.
3. Втомлена іду я спати,
Сон стуляє оченята:
Добрий янголе святий,
Тихий сон мені навій.
4. Коли я що зле зробила,
І Наді мною білі крила
Ти, як завше, розпусти,
Все пробач і захисти.
Розповідь про різдвяні традиції
Одним із найбільших релігійних свят є Різдво, яке припадає на 7 січня. З ним пов’язують народження Ісуса Христа. Як стверджує християнське вчення, Діва Марія народила сина і сповила його в яслах.
Однією з традицій цього свята є співання колядок. У них найчастіше зустрічаються релігійні сюжети – уславлення Христа й Божої матері (Діви Марії) як втілення ідеї добра, благочестя та материнства як основи всього живого на землі.
Раніше колядували переважно ватаги хлопців. У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, були й дівчачі ватаги. Люди вірили, що чим більше колядників одвідає оселю, тим щедрішим буде рік для родини.
Розповідь про обряди щедрування
Увечері 13 січня в оселях українців звучать ще одні календарно-обрядові пісні – щедрівки. Назва щедрівка, що збереглася до нашого часу лише в Україні, вказує на призначення цього виду пісенності: накликати щедрість природи величальними піснями.
У цей вечір щедрували переважно дівчата. Перед тим, як зайти до хати, щедрівники мали отримати запрошення. Отож, зібравшись на подвір’ї господаря, вони співали під вікнами: “Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?”, а вже зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві, господині, їх синові, доньці та іншим родичам.
Незмінними учасниками щедрівницьких ватаг були костюмовані персонажі: Маланка (хлопець, вбраний у дівчачий одяг), Василько (дівчина, вбрана у хлопця), Дід-поводир з Козою (символом родючості й достатку), а також Чорт, Ведмідь, Циган, Циганка та інші.
Демонстрація щедрівки “Чи дома, дома”
Розучування щедрівки “Чи дома, дома”
Караоке. Українська щедрівка “Чи дома, дома”
Чи дома, дома, білий молодче?
Приспів: Щедрий, добрий, святий вечір.
(Приспів повторюється після кожного рядка)
Сидить він дома по кінець стола.
На нім шапочка, як мак дрібонька.
На нім чобітки, срібні підківки.
На нім кожушок дуже тоненький.
Бувай же здоров, білий молодче!
Не сам з собою, з вітцем, з маткою.
Із цілим домом, з Господом Богом.
Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули свята зимового циклу, а також познайомилися з жанром календарно-обрядових пісень, до яких відносять пісні, що виконують у певний день (або період) календаря. Вони супроводжуються звичаями і обрядами. До таких пісень відносять також колядки і щедрівки.