Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО
Тема 6. МЕТАЛУРГІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
§19. Кольорова металургія
Географічна розминка
Пригадайте з фізичної географії України, де зосереджені родовища руд кольорових металів.
Поміркуйте, спираючись на знання з хімії та фізики, чому важливим напрямком розвитку металургії є створення нових металевих матеріалів і сплавів.
Склад галузі і показники виробництва. Кольорова металургія – галузь важкої промисловості, що спеціалізується на видобутку і збагаченні руд, виробництві й обробці кольорових і рідкісних
Нині в галузі діє понад 200 підприємств різних форм власності, в яких працює майже 50 тис. осіб, а частка кольорової металургії в загальному обсязі промислового виробництва
Вітчизняна кольорова металургія представлена переважно алюмінієвою і титаномагнієвою галузями, а також промисловістю рідкісних металів і напівпровідникових матеріалів, дорогоцінних металів і алмазів, виробництвом вторинних кольорових металів тощо (мал. 56). Обсяги виробництва цих основних галузей порівняно з 1990 р. загалом зросли, хоча в багатьох з них не спостерігається позитивних змін, а окремі припинили свій розвиток на території України (див. таблицю).
Мал. 56. Галузевий склад кольорової металургії
Обсяги виробництва галузей кольорової металургії (у відсотках)
Галузі кольорової металургії | 1990 | 1997 | 2000 | 2007 |
Алюмінієва промисловість | 19,1 | 53,7 | 47,6 | 47,0 |
Титаномагнієва промисловість | – | 7,3 | 6,3 | 8,0 |
Промисловість рідкісних металів і напівпровідникових матеріалів | – | 11,0 | 7,6 | 7,7 |
Промисловість дорогоцінних металів і алмазів | – | 0,4 | 0,7 | 0,8 |
Виробництво вторинних кольорових металів | 18,4 | 11,5 | 26,8 | 28,5 |
Промисловість твердих сплавів, тугоплавких і жароміцних металів | 4,6 | 0,7 | 1,1 | 1,0 |
Електродна промисловість | 5,7 | 9,7 | 5,2 | 5,0 |
Мідна промисловість | – | – | 0,3 | 0,1 |
Свинцево-цинкова промисловість | 6,3 | 0,7 | 0,1 | 0,2 |
Нікеле-кобальтова промисловість | 2,1 | 0,1 | 0,0 | 0,0 |
Сурм’яно-ртутна промисловість | 2,5 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
Інші галузі | 41,3 | – | – | – |
Практичне завдання
Проаналізуйте дані таблиці і встановіть, які галузі кольорової металургії розвиваються в Україні нині добре, які припинили своє існування, а які знизили обсяги виробництва. Сформулюйте припущення щодо причин такої ситуації в галузі.
Алюмінієва промисловість представлена виробництвом глинозему, що за хімічним складом є окисом алюмінію, первинного і вторинного алюмінію, алюмінієвих виробів із привізного алюмінію. Титаномагнієва промисловість виробляє зі спеціально підготовлених концентратів напівпродукт – губчастий титан, який вивозять до Росії, а звідти в Україну постачають готовий титановий прокат. Отже, в нашій країні немає первинного виробництва-сплавів і зливків алюмінієвого і титанового прокату, труб з алюмінію та його сплавів. Усю цю продукцію в Україну завозять.
Промисловість рідкісних металів і напівпровідникових матеріалів виробляє цирконій, полікристалічний кремній, германій та інші метали і їхні сполуки, які використовують в електронній промисловості. За роки незалежності набула розвитку промисловість дорогоцінних металів, зокрема золотодобувна, а також виробництво твердих сплавів і тугоплавких металів та виробів з них: вольфрам-кобальтових, титан-вольфрамових, безвольфрамових та ін.
Вторинна кольорова металургія, що розвивається нині дуже швидкими темпами, спеціалізується на виплавці з вторинної сировини алюмінієвих, бронзових, латунних, цинкових сплавів.
Останніми роками на базі обласних спільних підприємств “Втор-кольормет” (українсько-іспанське “Інтерсплав” у Луганській області, українсько-німецькі “Донкавамет” у Донецькій області та “Укргермет” у Харківській області та ін.) значно розвинулась вторинна кольорова металургія. Це зумовило потужний збір кольорового брухту, що часто стає причиною людських жертв. Люди в пошуках кольорових металів, порушуючи закон, вирізають кілометри мідних електропроводів, знімають пам’ятники, виготовлені з бронзи та інших кольорових металів, добувають брухт всюди, де можна і не можна. Це стало національною проблемою. Запропонуйте свої способи її вирішення.
Сировинна база. Кольорова металургія України загалом не має значних освоєних сировинних джерел. На власній сировині базується лише виробництво титану (родовища калійно-магнієвих солей у Прикарпатті, титанових руд у Житомирській та Дніпропетровській областях), феронікелю (невеликі родовища бідних руд нікелю у Кіровоградській області), цирконію, кремнію. Перспективні родовища золота відкриті в Закарпатській, Дніпропетровській і Кіровоградській областях.
Реали сьогодення
Перспективні родовища. На економічному просторі країн СНД Україна є практично монополістом у добуванні і збагаченні титанової сировини, рідкісних металів цирконію і гафнію, видобуває понад 80 % сировини для виробництва кремнію. Нині виявлені величезні запаси бішофіту в Дніпровсько-Донецькій западині. Це сировина для виробництва магнію, який використовують у літакобудуванні, космічній галузі тощо. Перспективними щодо подальшого використання є Мужіївське і Мазурівське родовища поліметалевих руд, а також родовища бокситів у Дніпропетровській, Черкаській, Закарпатській областях. Резервом власної сировини кольорових металів є техногенні родовища – відходи ТЕС, коксохімічного виробництва тощо.
Чинники і райони розміщення. Розміщення підприємств кольорової металургії визначається наявністю сировини, води й енергетичних ресурсів (мал. 53). Адже, наприклад, для виготовлення однієї тонни глинозему потрібно три-чотири тонни бокситів або шість тонн іншої сировини – нефелінів, кілька тонн вапняків, багато соди й електроенергії. А для виготовлення однієї тонни алюмінію потрібно до 20 тис. кВт – год електроенергії, для однієї тонни магнію – до 22 тис. кВт год. Тому підприємства з переробки руд кольорових металів з незначним вмістом основного металу тяжіють до джерел сировини (виробництво феронікелю, рідкісних металів). Енергоємні виробництва (виплавка алюмінію, титану, магнію та ін.) розміщують поблизу джерел дешевої електроенергії.
Нині можна виділити три основні райони кольорової металургії: Придніпровський (Запорізька і Дніпропетровська області), Донецький (Донецька і Луганська області) і Побузький (Миколаївська область). Понад половину виробленої продукції припадає на Придніпров’я. У Донецькому районі виробляють до 15 % усієї продукції галузі, а в Побузькому – понад 20 %.
Мал. 57. Миколаївський глиноземний завод
Провідні підприємства галузі
Де виробляють кольорові метали. Глинозем виробляють в основному на ВАТ “Миколаївський глиноземний завод”, що працює на імпортній сировині, яку завозять морем переважно з Гвінеї (мал. 57). Єдиним в Україні виробником первинного алюмінію є ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”. Вторинний алюміній виробляють спільні підприємства “Інтерсплав” (Луганська область), “Укргермет” (Харківська область), “Обмет” (Одеська область). Завод з виробництва магнію працює в Калуші у складі ВАТ “Оріана”, на Запорізькому державному титаномагнієвому комбінаті виробляють напівпродукт – губчастий титан. Цирконій виробляють на Вільногірському державному гірничо-металургійному комбінаті (Дніпропетровська область) і Донецькому хіміко-металургійному заводі. Виробництво напівпровідникових і надчистих металів зосереджено на Запорізькому державному титаномагнієвому комбінаті, а також на ВАТ “Чисті метали” у м. Світловодськ Кіровоградської області. Єдиним в Україні виробником електродної продукції вугільного і графітового складу є ВАТ “Укрграфіт” у Запоріжжі, а мідного, латунного і мідно-нікелевого прокату – Артемівський завод обробки кольорових металів, який працює на привізній сировині.
Проблеми і перспективи розвитку. Головні проблеми кольорової металургії – дефіцит ресурсів, висока енергоємність, забруднення довкілля шкідливими речовинами і відходами. Тому виробництво кольорових металів потребує технологічного удосконалення. У перспективі розвиток галузі планують спрямувати на збільшення обсягів виробництва кольорових металів, які повністю забезпечені сировиною. Задля цього розширюватимуть сировинну базу завдяки освоєнню нових родовищ, у тому числі комплексних поліметалевих руд. Водночас передбачають підвищити рівень технічного оснащення підприємств і якість продукції, поступово скоротити частку імпорту в споживанні олова, міді, цинку, створивши ці виробництва на підприємствах України. Передбачають розширювати асортимент продукції кольорової металургії внаслідок створення нових металевих сплавів.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8
Нанесення на контурну карту сировинної бази, основних районів і центрів чорної і кольорової металургії
Позначте на контурній карті кольором чи штриховкою основні райони чорної і кольорової металургії: Придніпровський, Донецький, Приазовський, Побузький. Підпишіть найбільші центри їхнього розвитку: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь, Запоріжжя, Вільногірськ, Донецьк, Костянтинівка, Макіївка, Єнакієве, Маріуполь, Луганськ, Алчевськ, Миколаїв, Калуш, Світловодськ.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Галузевий склад вітчизняної кольорової металургії представлений переважно алюмінієвою і титаномагнієвою галузями, промисловістю рідкісних металів і напівпровідникових матеріалів, дорогоцінних металів і алмазів, виробництвом вторинних кольорових металів.
Розміщення підприємств кольорової металургії визначається наявністю сировини, води й енергетичних ресурсів.
Основні райони розвитку кольорової металургії – Придніпровський, Донецький, Побузький.
Ключові терміни і поняття
Алюмінієва, титаномагнієва промисловість глинозем вторинна кольорова металургія рідкісні метали і напівпровідникові матеріали
Самоперевірка
Користуючись картою корисних копалин, знайдіть місця перспективних родовищ сировини для розвитку кольорової металургії й оцініть їхню роль у розвитку окремих галузей.
Поясніть на конкретних прикладах, чому в Україні немає повного виробничого циклу кольорових металів.
Наведіть приклади розміщення підприємств кольорової металургії поблизу сировини і джерел енергії.
Назвіть основні галузі кольорової металургії.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)