Конституція УСРР 1929 p.- Конституція, затверджена XI Всеукраїнським з’їздом Рад 15 травня 1929 р. Складалася з п’яти розділів: 1) Загальні положення; 2) Про устрій Радянської влади; 3) Про виборчі права; 4) Про бюджет Української СРР; 5) Про герб, прапор і столицю Української соціалістичної радянської республіки Перший розділ (дещо перероблений текст Декларації прав трудящого і експлуатованого народу, взятий і Конституції УСРР 1919 р.) декларував повновладдя трудящих, диктатуру пролетаріату, скасовував приватну власність і експлуатацію людини людиною,
Місцевими органами влади були окружні й районні з’їзди Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, які збиралися раз на рік, та їх виконкоми, які теж створювали президії. Щодо прав і свобод людини, то вони проголошувалися, як і раніше, лише для трудящого люду. У К. наголошувалося на неприпустимості гноблення чи обмеження рівноправ’я національних меншин на території УСРР, а також на праві користуватися рідною мовою, створювати національні адміністративно-територіальні одиниці. Конституційно закріплювалося входження до складу УСРР Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки. Конституція УСРР 1929 р. припинила свою дію з прийняттям Конституції УРСР 1937 р.