Лісівництво
РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
Лекція 3. ЛІС І АТМОСФЕРА
3.4 Ліс і вітер
Вже згадувалося про позитивний вплив слабкого вітру на фотосинтез. Підвищення продуктивності фотосинтезу в 4-5 разів порівняно зі штилем відбувається тільки при достатньому забезпеченні рослин вологою. Без такого забезпечення вона збільшується максимум у 1,5 раза. Посилюючи транспірацію, вітер зі швидкістю 2-3 м сек-1 сприяє переміщенню грунтових розчинів до крони, охолоджує асиміляційний апарат, запобігаючи його перегріванню. Позитивна
Сильний, особливо сухий вітер може призвести до всихання асиміляційного апарату, бо надходження вологи від коріння не компенсує його витрати кроною. Шкідлива дія вітру на ліс проявляється у формуванні однобоких крон та ексцентриситету у стовбурів. Це відбувається на узліссях, у місцях із сильними вітрами одного напряму.
У гірських умовах швидкість вітру збільшується
Для оцінки вітру за його швидкістю та дією на навколишній простір користуються 12-бальною шкалою Бофорта.
Із пошкоджень лісу вітром найбільш важливими є вітровал та бурелом. Дерева, які вивалюються з кореневою системою, відносять до вітровалу, а ті, стовбур яких ламається на певній висоті, – до бурелому. Небезпека вітровалу або бурелому залежить від характеру вітру, сезону року, деревної породи, віку дерев, їх стану, стану та характеру грунту тощо. Особливо великої шкоди лісу наносять вітри зі швидкістю 90-100 км*год-1 і більшою (шторм та ураган). Вони здатні знищити цілі лісові масиви на відстані десятків кілометрів.
Із наших аборигенних порід найчастіше пошкоджується вітровалом ті, що мають поверхневу кореневу систему: ялина, береза, бук.
Залежно від лісорослинних умов окремі вітровальні породи можуть бути стійкими до дії вітру (наприклад, ялина на глибоко дренованих грунтах), а стійкі – вітровальними. Наприклад, сосна на перезволожених, дуб на неглибоких гірських грунтах. Більш терплять від вітровалу та бурелому насадження у стиглому віці.
Від бурелому частіше страждає осика через гниль та сосна на багатих грунтах.
Ліс, як ландшафт, складений із високорослих дерев, викликає шорсткість земної поверхні і служить значною перешкодою на шляху руху повітряних мас.
Одним із перших дослідників впливу лісу на вітер був проф. М. С. Нєстєров, який довів, що потік повітря, зустрічаючи на своєму шляху перешкоду у вигляді узлісся, піднімається вверх над лісом, а потім знову спадає вниз. При цьому на відстані приблизно двох висот дерев із завітряного боку швидкість вітру помітно слабне. З підвітряного боку перед узліссям утворюється зона підвищеного тиску, в якій швидкість вітру також помітно зменшується. У середині лісового масиву швидкість вітру значно зменшується. Швидкість вітру у кронах знижується приблизно в 4 рази, а в пригрунтовому шарі – у 10 разів.
Дія лісу на вітер знайшла практичне використання при створенні захисних лісосмуг. Регулюється ступінь зменшення швидкості вітру та відстань, на яку діють лісосмуги, відповідною конструкцією лісостанів цих захисних об’єктів.
Практичні висновки з розглянутого матеріалу теми стосуються у першу чергу підвищення газостійкості хвойних лісів, особливо приміських. Потрібно відшукувати екологічні форми сосни звичайної, які у меншій мірі реагують на забрудненість атмосфери вихлопними газами та іншими шкідливими полютантами та розмножувати їх для отримання садивного матеріалу, для використання у приміських лісах та інших місцях з високим рівнем забруднення.
Зменшення шкідливого впливу вітру досягається суворим дотриманням правил ведення рубок в узліссях, які межують з відкритим простором, напрямку рубки при суцільно-лісосічних рубках.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)