Мета: розповісти учням про людей з особливими потребами; вчити надавати допомогу людям з особливими потребами; виховувати толерантність, духовність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Вікторина
– Які чинники впливають на здоров’я людини?
– Зніме втому, підніме тон, вночі до нас приходить… (сон).
– Що вдихаємо-видихаємо і навколо його маємо? (Повітря)
– Щоб здоровий вигляд мати, що ми маємо вживати? (Овочі)
– Тече, в’ється, наче стрічка, в ній купаємось, це… (річка).
–
– Дайте відповіді на запитання, користуючись підказками.
– Чому люди хворіють?
– Що таке здоровий спосіб життя?
Довідничок: мікроби, нервують, сваряться, свіжа їжа, поганий одяг, як відпочиває, як працює, чим захоплюється, що їсть і п’є, не вживає алкогольних напоїв, фізична зарядка, особиста гігієна, доброзичливість.
– Поясніть твердження.
Життя дається людині на добрі справи. (Генріх Гейне)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про гуманне ставлення до людей з особливими потребами.
IV.
1. Розповідь учителя
– Щоб допомогти дітям сформувати співчутливе й активне ставлення до хворих дітей, учитель розповідає історію.
Жила-була собі дівчинка. До неї потрапила чудова квіточка-семицвітка. Чудовою вона була тому, що кожна пелюстка мала виконати одне бажання. Шість пелюсток дівчина змарнувала на несерйозні бажання. (Можна звернутися до класу із запитанням: які?)
А от сьому, останню пелюстку дівчинка використала дуже розумно. Відірвавши її, дівчинка забажала, щоб хлопчик Вітя, який хворів і рухався лише за допомогою палиць, одужав. Тепер вони граються разом.
Але так буває тільки у казках. У житті, на жаль, деякі хвороби вилікувати поки що неможливо. Діти, які мають певні фізичні чи інші недоліки, теж хочуть учитися, гратися, спілкуватися з друзями.
Як ви гадаєте, яким чином ви можете допомогти хворому хлопчикові чи дівчинці?
А) Сидіти поряд із ним (нею), зітхати;
Б) дати грошей на нову іграшку;
В) прийти до нього (неї), допомогти у навчанні, погратися разом, послухати музику, почитати.
– Це – ваша посильна допомога.
2. Робота в групах
– Уявіть, що на деякий час до нас потрапила чарівна квіточка-семицвітка (по одній на групу). У вас є можливість поміркувати й загадати по одному бажанню. Як би ви допомогли дітям, які мають певні фізичні недоліки, хворим?
Висновок. Діти, які мають фізичні та інші недоліки, мають право на особливу увагу та піклування дорослих і держави. Про це записано у Конвенції про права дитини (ст. 23).
3. Продовження розповіді вчителя
– Є спеціальні школи для дітей з фізичними недоліками – слабким зором, слухом, хворою спиною тощо. Держави роблять так, щоб ці люди не відчували себе самотніми, відрізаними від життя; дають їм роботу, яку вони можуть виконувати, сплачують їм пенсії. Дуже часто люди з фізичними недоліками стають відомими вченими, поетами, композиторами, навіть беруть участь у спортивних змаганнях. Наприклад, видатний німецький композитор і піаніст Людвіг ван Бетховен був практично глухий.
Параолімпійські ігри (Олімпійські ігри для спортсменів-інвалідів) проводяться невдовзі після закінчення літньої Олімпіади. До їхньої програми входять найрізноманітніші види спорту, у тому числі заїзди на інвалідних візках, теніс, плавання і стрільба з лука.
Уперше збірна України взяла участь у змаганнях з легкої атлетики 1996 року в Параолімпійських Іграх в Атланті. У складі команди-дебютанта було всього 6 спортсменів. Але саме легкоатлети України завоювали золоту, срібну і бронзову медалі.
У нашій країні легка атлетика розвивається майже у всіх регіонах. Цим найбільш популярним видом спорту займаються інваліди з ушкодженнями зору, опорно-рухового апарата й інтелекту. У цьому виді спорту з інвалідами працюють понад 100 тренерів-викладачів.
Найбільша кількість легкоатлетів-параолімпійців представляють Дніпропетровську, Донецьку і Харківську області.
Але багато залежить від нашого ставлення до людей з обмеженими можливостями.
Щоб показати учням, що люди з фізичними вадами мають право, щоб із ними поводилися так само, як із іншими, учитель розповідає історію, подану нижче. Після цього ставить запитання, що пропонуються після оповідання.
Далеко-далеко у космічному просторі є планета, така сама, як Земля. Люди, які мешкають на цій планеті, є такими ж, як і ми, за винятком того, що в них лише одне око. Але воно особливе. Ним вони можуть бачити в темряві, дивитися у безмежну далечінь і бачити крізь стіни. Жінки на цій планеті такі самі, як і на Землі. Та якось в однієї жінки народилося дивне дитя: воно мало двоє очей. Його батьки були дуже засмучені.
Проте хлопчик ріс щасливим. Батьки любили його, милувалися ним. Але їх непокоїло, ще він був таким незвичайним. Вони показували його багатьом лікарям, але ті тільки хитали головами і говорили: “Нічого не можна зробити”.
Коли хлопчик підріс, він мав щоразу більше проблем. Оскільки він не міг бачити в темряві, то змушений був носити із собою якесь джерело світла. Коли він пішов до школи, то не міг читати так добре, як інші діти. Вчителі мусили надавати йому спеціальну допомогу. Хлопчик не бачив на великій відстані, тому потребував спеціального телескопу, щоб бачити інші планети. Деколи він, вертаючись зі школи, відчував себе дуже самотнім. “Інші діти бачать предмети, які я не можу бачити,- думав він.- Я мушу навчитися бачити те, чого не бачать вони”.
І одного чудового дня він помітив, що дійсно може бачити те, чого не можуть інші. На відміну від них, він бачив увесь світ у кольорі. Одразу після цього відкриття він вивів батьків на вулицю і розповів про те, що бачив, дуже здивувавши їх цим. Його друзі теж бути здивовані. Він розповідав їм чудові історії, вживаючи слова, які вони ніколи до цього не чули, як-от червоний, жовтий, оранжевий… Говорив про зелені дерева і пурпурові квіти. Кожен хотів знати, якими він бачить речі. Хлопчик розповідав дивні історії про глибокі сині моря і пінні хвилі з білими гребенями. Дітям подобалися оповідання про дивних драконів, особливо коли він описував їхню лискучу шкіру, очі, гарячий подих.
Одного дня він зустрів дівчину. Вони покохали одне одного. Вона не мала нічого проти того, що він не схожий на інших. І тоді він відчув, що йому це також байдуже. Хлопець став дуже відомим. Люди з усієї планети приходили, щоб послухати його. У молодого подружжя народився син. Дитина була такою ж, як і всі на планеті, і мала лише одне око.
– Як ви вважаєте, як почувалася людина, маючи двоє очей, в той час як інші мали одне?
– Як ви гадаєте, які труднощі виникали у хлопця з двома очима? Чому?
4. Робота за підручником (с. 85-91)
Мозковий штурм за запитаннями (с. 85)
Робота в групах
Учні читають інформацію на с. 86 і перевіряють себе, відповідаючи на запитання, подані у підручнику.
– Про які видатні досягнення людей з обмеженими можливостями у різних сферах життя ви прочитали?
– Як слід ставитися до людей з обмеженими можливостями?
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Практична робота “Моделювання ситуацій допомоги людям з особливими потребами”
Робота в групах.
Читання оповідання В. Сухомлинського “Як Сергійко навчився жаліти”
Учитель пропонує учням прочитати на с. 89 оповідання “Як Сергійко навчився жаліти” та обговорити його за запитаннями, поданими у підручнику.
Практична робота
Учні об’єднуються у 3 групи (“зір”, “слух”, “рух”), за допомогою порад на с. 141 готують та демонструють сценки про те, як надавати допомогу людям з обмеженими можливостями.
2. Тестування “Проблема інвалідів”
Як ви зустрінете у своєму класі хлопчика-інваліда?
А) Не покажете своєю поведінкою, що він відрізняється від вас, будете йому допомагати.
Б) Не будете з ним спілкуватися взагалі.
В) Спілкуватися будете, але обережно, тому що він не такий, як ви.
3. Виконання підсумкових завдань (с. 90)
4. Гра “П’ять речень”
Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
– Якої особливої турботи потребують люди із фізичними вадами?
– Чи існує людина, якій ви щоденно допомагаєте? Хто це? Як ви їй допомагаєте?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник (с. 85-91).
Прочитати факти із життя видатних людей з обмеженими можливостями. Знайти в книжках, Інтернеті інші подібні історії та описати одну із тих, яка найбільше вразила і надихнула.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)