Сад і город (енциклопедія)
ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ
МАЛИНА
Ягідний напівчагарник родини ро30цвітих, Цей багаторічний чагарник має дворічний цикл розвитку. Надземна частина складається з однолітніх пагонів і дворічних стебел. У перший рік стебла, що з’явилися з пазушних бруньок на кореневищі, ростуть у висоту, товщають, а в пазухах листочків з’являються квіткові бруньки. На другий рік із цих бруньок утворюються гілочки, що закінчуються суцвіттями. Найбільша кількість суцвіть утворюється в середній частиш пагона. До осені пагони, які
Коренева система малини складається з кореневища, яке може заглиблюватися в грунт до 1,5-2 м, і бічних корінців, які розташовані гори30нтально на глибині 10-40 см. Саме через наявність цього гори30нтального пагону основної частини кореневої системи малина дуже чутлива до поверхневого перезволоження чи пересихання грунту.
Малина належить до
Плід малини – збірна кістянка, що складається з безлічі дрібних кістянок, кожна з яких містить насінину. Зрілі плоди легко відокремлюються від плодоніжки.
Продуктивний вік малини – 10-12 років, потім урожайність починає знижуватися.
Малина належить до рослин, які добре переносять зиму, але загалом її стійкість до холодів залежить від того, чи встигнуть пагони визріти до осені. Якщо вони перестали рости в довжину, здерев’яніли, укриті товстим шаром снігу, то перезимують нормально.
Вирощувати малину небажано на сухих підвищених місцях, у низині, на заболочених ділянках, там, де грунтові води залягають вище 1,5 м від поверхні грунту. Грунт має бути пухким, родючим, з гарною водопроникністю. Кислотність може знаходитися в межах 5,5. На сильнокислих грунтах перед садінням малини проводять вапнування: за рік до садіння під перекопування зносять 300-500 г вапна на 1 м2.
Грунт готують для осіннього садіння за 1,5 місяця, а для весняного – восени. Якщо малину висаджують навесні, то робити це потрібно якомога раніше, до пробудження бруньок. Під глибоке перекопування в грунт, очищений від бур’янів і шкідників, уносять 300-500 кг перегною на сотку. Можна внести мінеральні добрива з розрахунку 500-800 г суперфосфату та 400-500 г сірчанокислого калію на сотку. Перекопують грунт на глибину 20-22 см.
Малину можна висаджувати рядами або кущовим способом. При саджанні рядами відстань між окремими кущами в ряді має бути 70 см, а між рядами – 2 м. Малина належить до світлолюба них рослин, тому при затіненні листя в неї жовкне, опадає, вона погано плодоносить.
Під час висаджування кущовим способом схема має бути такою: одна рослина на 1,5 м. Відстань між рядами р цьому випадку – 1,5-1,8 м.
Під саджанці викопують яму завглибшки 35-40 см і завбільшки 40×40 см. Саджають малину по кореневу шийку. Після садіння рослину відразу поливають із розрахунку 5-6 л води на яму, грунт мульчують. Незалежно від того, висаджують малину восени чи навесні, стебла зрізують біля поверхні грунту. Іноді рекомендують укорочувати стебла до 30-40 см відразу після садіння, що стимулює ріст молодих пагонів.
Якщо малину вирощують кущовим способом, протягом 2 років після садіння формують кущ із 5-7 сильних дворічних гілок і пагонів заміщення. Усі кореневі пагони та пагони заміщення, які виходять за пагони куща, видаляють, підкопуючи лопатою.
Догляд за малиною полягає в регулярному розпушуванні (5- 6 разів) протягом вегетаційного періоду. У міжряддях грунт розпушують на глибину 10-12 см, у рядах – на 4-5 см. Стежать за вологістю грунту, регулярно знищуючи бур’яни. Навесні вносять азотні добрива з розрахунку 80-100 г на сотку, а восени вносять фосфорні й калійні добрива з розрахунку 150-200 г на сотку.
На другий або третій рік після садіння між кущами встановлюють кілочки й роблять шпалерні опори, закріплюючи пагони та гілля.
Протягом продуктивного періоду щовесни в грунт вносять азотні добрива з розрахунку 300 г сечовини або аміачної селітри на сотку, а один раз на два-три роки вносять фосфорні та калійні добрива з розрахунку 300 г суперфосфату й 400 г сульфату калію на сотку.
По можливості під весняне перекопування потрібно вносити гній. Якщо грунт малородючий і важкий, гній уносять навесні й восени в суміші з мінеральними добривами.
Малину потрібно щотижня поливати протягом одного-півтора місяця навесні наступного після садіння року. Коли кущі добре вкореняться, їх поливають у засушливу погоду. Найбільше вологи малина потребує перед цвітінням і під час наливання й дозрівання ягід.
У перші роки після садіння малину обов’язково мульчують, що сприяє створенню міцної кореневої системи.
Стебла, що відплодоносили, після збирання врожаю слід зрізати, не чекаючи, поки вони висохнуть. Це сприяє швидкому росту пагонів заміщення, які встигають до холодів здерев’яніти й загартуватися. При обрізанні видаляють також слабкі й ушкоджені молоді пагони заввишки менше 1,5 м. Видаляють також пагони, ушкоджені шкідниками. їх обов’язково спалюють. Верхівки молодих пагонів, залишених у ріст, підрізають на 10-15 см, що сприяє кращій підготовці до зими. Потім малину мульчують. Якщо очікується сувора зима або ж сорт, який вирощують на ділянці, не належить до зимостійких, до початку стійкого похолодання пагони малини пригинають до землі, закріплюючи на висоті 30-40 см від грунту. Таким чином, пагони всю зиму залишаються вкриті снігом.
Навесні оглядають пагони, які перезимували: якщо верхівки підмерзли, то їх обрізають на живу бруньку. На кущі бажано залишити не більше 7 стебел.
Якщо очікується малосніжна зима, кущі малини накривають. Навесні малину можна накривати шаром соломи завтовшки 20- 25 см, щоб стимулювати відростання паростків і затримати ріст бур’янів. Солома допомагає втримувати вологу в грунті, тому грунт обробляти не потрібно.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)