СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ
§ 18. Північно-Східна Русь. Утворення Московської держави
3. Монгольська навала. Золотоординське іго
Роздробленість і князівські міжусобиці підірвали могутність Русі. Такою ситуацією в XIII ст. скористалися монгольські завойовники.
Монголи проживали в степах Центральної Азії. Це були племена, які розводили коней, волів та овець і весь час кочували. У 1206 р. на курултаї (з’їзді) монгольської знаті вождь одного з племен Темучин був проголошений Чингісханом, тобто великим ханом. Так утворилася могутня Монгольська
У наступні роки монголи підкорили Північний Китай, Південний Сибір, Середню Азію та Закавказзя. У 1223 р. військові дружини кількох руських князів уперше зійшлися з монголами в битві на р. Калці. Русичі зазнали нищівної поразки. У 1237 р. монгольські війська, очолювані грізним ханом Бату (Батиєм), вторглися в Рязанське князівство. Вони взяли в облогу Рязань. Місто трималося п’ять діб, а на шостий день його захопили, пограбували й спалили; усіх мешканців винищили. Монголи захопили Москву, Суздаль, Ростов. У лютому 1238 р. монгольські загарбники знищили м. Володимир. Руське військо було вщент
ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА
XVI ст. Уривок із “Никонівського літопису” про битву на річці Сить
Уже наприкінці лютого [1238 p.] до великого князя Юрія Всеволодовича… прийшов гінець зі звісткою, що місто Володимир взяте, єпископ, велика княгиня, князі та всі люди спалені, а деякі перебиті.
…Почувши це, князь Юрій із братом Святославом і племінниками своїми – Васильком, Всеволодом і Володимиром – і зі своїми мужами сіли на коней і пішли проти поганих. Великий князь Юрій Всеволодович почав ставити полки, як враз раптом прийшли на Сить татари. Князь Юрій забув про всяку печаль і пішов на них. Зійшлися полки, і була велика битва й люта січа; кров лилася, як вода. Божим попустом татари перемогли руських воїнів. Був убитий тоді великий князь володимирський Юрій Всеволодович і багато його воєвод і бояр, і було перебите воїнство його…
Чингісхан. Сучасний малюнок
Монголи хотіли захопити й Новгородську землю.
Але їхні сили підупали від довгого походу та мужнього опору русичів, і Батий наказав військам повертати назад.
Дорогою монголи вирішили взяти містечко Козельськ, але його жителі сім тижнів запекло оборонялися. Втрати завойовників були настільки великими, що вони назвали Козельськ “злим містом”, і, захопивши його, зруйнували.
Від Козельська Батий вирушив на південь у половецькі степи, де розташовувалися його основні кочів’я. Тут, між Волгою і Доном, монгольський хан збирав сили для подальшого наступу. У 1239 p.- Батий зруйнував Переяслав і Чернігів, а восени наступного року монгольські коні вже гарцювали під мурами Києва. Після тривалої облоги Київ було взято і спалено дощенту.
Навесні 1241 р. монголи вийшли на західні рубежі Русі й вторглися на територію Угорщини та Польщі. Знесилене військо Батия зазнало великих утрат. У 1242 р. він вивів свої поріділі війська в пониззя Волги, де кочовики й заснували свою державу – Золоту Орду зі столицею Сараєм (поблизу сучасної Астрахані). На Русі почався тривалий період золотоординського іга.
Руські князі були змушені коритися хану. Претенденти на князівство повинні були отримати ханський ярлик – грамоту, яка надавала право управляти князівством. Гонитва за ярликами руйнувала гідність князів, нерідко спонукала їх до підлих вчинків. Стольне місто Володимир майже втратило ознаки першості. Отримуючи від хана ярлик на велике князювання, князі не зобов’язані були перебувати у Володимирі. Вони могли бути великими князями й жити у своїх уділах. Однак за титул великого князя боротьба все-таки велася.
У містах на Русі всім розпоряджалися ханські намісники – баскаки. Вони наглядали за князями й стежили за збиранням данини, якою було обкладено населення Русі. З метою контролю за сплатою данини ординці проводили переписи населення. На території Північно-Східної Русі перший такий перепис було зроблено в 1257 р.
Проте із середини XIV ст. Золота Орда починає занепадати, тому її правителі послабили контроль за життям підкорених народів.