Монополізм

Монополізм – соціальний процес, за якого різні суб’єкти суспільних відносин зосереджують (монополізують) певні об’єкти і використовують у власних цілях. В юридичному контексті М. – виключне (монопольне) право окремих суб’єктів у певних сферах суспільного життя та його реалізація за допомогою економічних, правових, політичних, ідеологічних та ін. засобів. Так, М. політичний означає узурпацію однією особою (або групою осіб) політичної влади в суспільстві, формою якого виступає політична диктатура. М. економічний означає процес

монополізації окремим суб’єктом господарювання різних об’єктів економічної власності та економічної влади, а отже, усунення конкуренції та привласнення відповідної частки власності, національного багатства. М. економічний зумовлений передусім розвитком суперечностей ринкової економіки, відповідними законами, насамперед законом концентрації та централізації виробництва і власності. З боку відносин економічної власності розрізняють приватний, колективний, державний і наддержавний М.; з боку технологічного способу виробництва – технологічний, науковий, інформаційний, енергетичний, природний,
організаційний, кадровий та ін. Приватний М. виявляється у створенні абсолютної монополії у сфері виробництва або збуту (наприклад, монопсонія), колективний – у пануванні олігополій, державний – у монополізації державою засобів виробництва, управління (а отже, усуненні ринкових важелів), наддержавний – в пануванні ТНК, діяльності МВФ тощо. М. технологічний виражається у зосередженні в руках гігантських монополій передової техніки і технології, науковий – у концентрації монополіями левової частки витрат на НДДКР, зосередженні у них переважної більшості патентів і ліцензій тощо; кадровий – у наявності на монополістичних (в т. ч. олігополістичних) підприємствах найбільш кваліфікованої й освіченої робочої сили; інформаційний – у здатності монополій отримувати і використовувати всі джерела і види економічної інформації в своїх інтересах; організаційний – у використанні наймогутнішими компаніями передових форм організації виробництва й праці; енергетичний і природний – у розпорядженні найкращими джерелами енергетичних і природних ресурсів тощо. Політичний та економічний М. забезпечує водночас монополізацію ідеології, правових важелів тощо. За сферами суспільного відтворення виділяють М. у сфері безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання. Так, споживчий М. передбачає існування єдиного покупця (наприклад, держави як єдиного покупця зброї). Негативні наслідки М. – подорожчання товарів і послуг, гальмування науково-технічного прогресу, деформація економічної системи тощо. Боротися з М. можна за допомогою антимонопольного законодавства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Монополізм - Економічний словник


Монополізм