Мовленнєвий етикет – Усне ділове мовлення

ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА

Розділ 6. Усне ділове мовлення

Мовленнєвий етикет

Мовленнєвий етикет – це мовні формули вітання, прощання, звертання, висловлення сумніву, підтвердження, згоди, незгоди та ін.

Етикет (від франц. etiquette – встромляти) має широке тлумачення: від “зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монархів, титулованих осіб (придворний етикет), а також у дипломатичних колах” до “усталених норм поведінки і правил ввічливості в якому-небудь товаристві”.

Мовленнєвий етикет тісно

пов’язаний з культурою мовлення і є виразником загальної культури.

Український мовленнєвий етикет історично має такі ознаки, як увічливість (ввічливість), гречність, чемність, вихованість, тактовність, обхідливість, коректність, делікатність, приязність, звичайність. Усі слова, що характеризують мовленнєвий етикет, становлять синонімічний ряд з домінантою ввічливість. Доречним буде з’ясування значень окремих слів. Так, обхідливість – увічливість, привітність у поводженні з людьми. А приязність – це приязнь, дружня прихильність, симпатія до когось, дружелюбність, привітність. Звичайність

– вихованість, ввічливість, уважність до кого-, чого-небудь, делікатність.

У кінці словникової статті “Практичного словника синонімів української мови” С. Караванського (1993 р.) з домінантою ввічливість додається “пор. люб’язний”. Знаходимо: “люб’язний, любий, привітний, ласкавий, уважний, кн. обхідливий; люб’язний б. з. (безпідставно занедбане слово), любий, милий”.

Слово гречний уживається в українській мові з XVII століття, утворено від злиття давнього прийменника к з давальним відмінком іменника речи (к речи – до речі).

Зустрічаючись з колегами, з керівником, ми вітаємось: уранці – “Добрий ранок”; “Доброго ранку” вже стало традиційним; удень – “Добрий день “; “Доброго дня “; “Добридень “; увечері – “Добрий вечір “Доброго вечора “Добривечір У всіх словосполученнях присутній корінь добр-. Вживаючи форму називного відмінка, ми констатуємо факт щодо ранку, дня чи вечора. Використовуючи форму родового відмінка, ми бажаємо один одному доброго ранку, дня чи вечора.

Вітання доповнюється звертанням, яке може містити ім’я або ім’я, по батькові. Разом із власними іменами використовуються загальні слова:

іменники пане, пані, панове; добродію, добродійко, добродії; громадо, спільното, товариство; рідше громадянине, громадянко, громадяни; товаришу, товариші; прикметники шановний, вельмишановний, високоповажний.

Коли ми звертаємося до вищих посадових осіб, потрібно використовувати такі мовні формули:

до Президента – Ваша Високодостойносте Пане Президенте; до міністрів і послів – Високодостойний пане Міністре; Високодостойний пане Амбасадоре або Високодостойний пане Посол.

Хоча, на нашу думку, доцільніше використовувати такі засоби мовленнєвого етикету у звертаннях:

до Президента – Ваша Високоповажносте Пане Президенте; до міністрів і послів – Високоповажний пане Міністре; Високоповажний пане Амбасадоре або Високоповажний пане Посол.

Кожна розмова має свій зачин: “Як справи?”, “Як здоров’я?”- особливий тип мовлення, де простий обмін звичайними фразами наштовхує співрозмовників вести ділову чи товариську розмову, психологічно підводить їх до суті справи.

У писемному мовленні, коли ми звертаємося до особи, використовується ввічлива форма займенника Ви (Вас, Вам, Вами, на Вас), Ваш.

Ділові засідання є складовою державної служби. У процесі підготовки до ділових засідань треба пам’ятати про вплив вербальних і невербальних засобів спілкування на слухачів. Тому доречним буде підбір слів, словосполучень, фраз, які найкращим чином допоможуть досягти мети ділового засідання.

Ділові засідання завжди починаються з вітання й звертання до аудиторії. Можна звернутися, використавши фрази: “Доброго ранку, шановне товариство “Добрий день, шановні колеги ” тощо.

У кінці засідання можливі запитання, тому потрібно врахувати це і заздалегідь підготувати відповіді.

Іноді в усному діловому мовленні доречним може бути використання цитат, фразеологізмів (берегти, як зіницю ока; бити байдики; брати близько до серця; гав ловити; ні те ні се), крилатих фраз (А хура й досі там (Л. Глібов); У ріднім краю навіть дим солодкий та коханий (Леся Українка), афоризмів.

У мові є багато формул етикету, ще більше буває ситуацій, в яких їх треба використати, тому не можна їх усі передбачити. Знання основних засобів мовленнєвого етикету, внутрішній такт, загальна культура допоможуть державному службовцю підібрати найефективніший і найдоречніший спосіб висловлення ставлення до особи, до дій, до вчинків.

Г. Сковорода писав: “Легкий повітряний шум спричиняє випущене слово, але воно часто або смертельно ранить, або радість викликає і збуджує душу”.

Щоб фраза Л. Костенко “Ми поранені люди, ми дуже поранені люди” нас не стосувалась, варто дотримуватись правил мовленнєвого етикету як у діловій сфері, на державній службі, так і в повсякденному житті. Наведемо приклади перекладу найпоширеніших форм звертань з російської мови на українську:

Дорогие друзья дорогі друзі

Дорогой друг дорогий друже

Гражданин громадянине

Гражданка громадянко

Граждане громадяни

Господин пане (добродію)

Госпожа пані (добродійко)

Слова пан(е), пані походять із західнослов’янських мов.

“Історичний словник українського язика” Є. Тимченка подає слово добродій(ка) – – ю(-йко), вказуючи, що воно функціонувало із XVII ст. у східних областях України. Антонімами до нього є слова злодій, лиходій.

Господа панове (добродії)

Товарищи товариші (у військовій сфері)

Уважаемый шановний

Многоуважаемый вельмишановний

Глубокоуважаемый високоповажний

Люди добрые люди добрі

Ділове спілкування має особливий порядок привітань, рекомендацій, знайомств залежно від ситуації.

Так, при зустрічі першими вітають молодші старших, чоловіки першими вітаються з жінками. Виняток з цього правила: той, хто увійшов до помешкання – жінка чи чоловік, вітається першим із присутніми. Той, хто виходить, першим прощається з тими, хто залишається.

Під час переговорів слід обов’язково привітатися з кожним із присутніх, а на прийомі цього робити не варто.

Чоловік завжди встає, коли вітається (за винятком дуже старих чи хворих). Жінка, вітаючись із чоловіком, не встає, вітаючись із жінкою – встає.

Згідно з етикетом за однакового службового рангу першою вітається більш вихована людина. Існувало правило, що першою при вітанні подає руку жінка, якщо вона вітається з чоловіком. Тепер це правило не діє категорично.

Якщо знайомлять чоловіка й жінку, то першим називають чоловіка, потім – жінку. Лише коли жінку знайомлять з вельми старим чоловіком, то першою називають жінку. Під час знайомства називають спочатку ім’я, по батькові, прізвище, а потім – посаду (За матеріалами: Дороніна М. С. Культура мовлення ділових людей: Посіб. для студентів гуманіт. ф-тів вищ. навч. закл. – К.: Видавн. дім “KM Academia”, 1997).

Наведемо найуживаніші мовні звороти, які виражають згоду, підтвердження, заперечення, відмову тощо.

Згода, підтвердження

Согласен згоден

Я не отрицаю я не заперечую

Договорились домовилися

Вы правы ви маєте рацію

Это действительно так це справді так

Естественно авжеж

Конечно звичайно, певна річ

Прекрасно чудово

Да так

Наверное напевне

Обязательно обов’язково

Безоговорочно безперечно

Несомненно безсумнівно

Безусловно безумовно

Мы в этом уверены ми в цьому впевнені

Пожалуйста будь ласка, прошу

Хорошо гаразд

С удовольствием з приємністю (із задоволенням)

Еще бы ще б пак

Заперечення і відмова

Нет ні

Нас это не устраивает нас це не влаштовує

Я не согласен я не згодний (згоден)

Это не точно це не точно

Нельзя не можна

Ни в коем случае ні в якому разі

Это исключено це виключено

Этого не может быть цього бути не може

Это невозможно це неможливо

Вы не правы ви не маєте рації

Я отрицаю это я заперечую це

Ни за что нізащо

Об этом не может про це не може бути й мови

Быть и речи

Ничего подобного нічого подібного

Это лишняя трата це даремна трата часу

Времени

Не стоит об этом не варто про це нагадувати

Напоминать

Мне этого хватит з мене цього досить

Никоим образом аж ніяк

Стимулювання розмови

Продолжайте продовжуйте

Мы вас слушаем ми вас слухаємо

А что вы можете сказать а що ви можете сказати

Об этом (по этому поводу) про це (з цього приводу)

Кто еще желает хто ще бажає висловитись

Высказаться (выступить) (виступити)

Посмотрим на этот вопрос подивимося на це питання

С другой стороны з іншого боку

Корекція розмови

Извините, я перебью вас вибачте, я переб’ю вас

Извините, но я хочу вибачте, але я хочу

Отметить, что відмітити, що

Извините, что перебиваю, прошу вибачити, що

Но перебиваю, але

Не отклоняйтесь не відхиляйтесь

Вы отошли от темы ви відійшли від теми

Вернемся к нашей теме повернемося до нашої теми

Я все-таки хотел бы я все ж таки хотів би

Вернуться к разговору повернутися до розмови

(к проблеме) (до проблеми)