Мета: розширити уявлення учнів про розмаїття образів природи у музиці.
“Природничий” аспект музичного мистецтва не є новим для учнів, адже у 1 класі вони ознайомилися з низкою пісень (“Ходить гарбуз по городу”, “Осінь”, “Сніжок”, “Вийди, вийди, сонечко”, “Повертайся, ластівко”, “Грає веснонька!”, “Віночок” тощо) та інструментальних творів відповідного спрямування: “Осіння пісня” і “Вальс квітів” П. Чайковського; “Дощик” В. Косенка; “Осінній дощик” М. Парцхаладзе; “Пташка”
Для введення до теми можна використати попурі з кількох зазначених творів. Учні пригадують назви творів та роблять висновок про природу як спільне джерело змісту їхньої музики.
Для розширення уявлення дітей про розмаїтість відображення світу природи (тварин, рослин, атмосферних явищ) у музичному мистецтві в підручнику запропоновано низку вокальних і інструментальних творів.
Насамперед це фортепіанна сюїта М. Степаненка “Про
Як розспівку запропоновано українську народну лічилку “Ходить квочка коло кілочка”. При розучуванні звертаємо увагу на те, що в умовному позначенні ритму поспівки серед основних тривалостей-квіточок (восьмих) трапляються більш короткі (шістнадцяті) та довша (четвертна).
Представлена у темі пісня “Зійшов місяць” – виразний зразок музично-поетичного “пейзажу”.
Під час роботи над твором звертаємо увагу на за – тактову структуру музичних фраз, а також виразність і кантиленність співу, що можуть бути підкреслені пластичним інтонуванням.
Прикладом інструментального “пейзажу” є твір С. Прокоф’єва “Дощ і веселка*, де уважні слухачі почують дріб дощових краплин і “побачать” чарівливе мерехтіння барвистої веселки. Повторне слухання доцільно супроводжувати рухами. Наприклад, дощ позначаємо “грою” пальчиків по парті, а веселку – широким (у вигляді півкола) помахом рук над головою.
Дітям буде цікаво зіставити зміст цього музичного твору та картини Є. Молева “Дощ пройшов. Веселка”. У такий спосіб спонукаємо учнів уважно ставитися до світу природи та його відображень у різних видах мистецтва.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)